Справа№2а-1569 2010 рік
01 березня 2010 року Ялтинський міський суд АР Крим
в складі: головуючого - Руденко В.В.
при секретарі - Пархоменко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ялті про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, 1837 гривень 80 копійок соціальної допомоги за 2009 рік. Вимоги мотивовані тим, що він підпадає під категорію „дитина війни” в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і має право на пільги, передбачені цим Законом. Однак з вини відповідача пільги за вказаний період їй не виплачені.
Позивач до суду не з'явився та просив суд розглянути позовну заяву за її відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення, згідно яких оскільки позивач отримує надбавку як «член сім'ї загиблого військовослужбовця», то сплачувати щомісячну соціальну допомогу як дитина війни він не має права. Закон передбачає сплату лише однієї надбавки за вибором позивача.
Дослідивши надані докази суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України „Про соціальний захист дітей війни” прийнятого Верховною Радою України 18 листопада 2004 року, відповідно до якого „дитина війни” - особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. На час закінчення Другої світової війни їй було менш 18 років, тому віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції , яка діяла у 2006 - 2008 роках, було визначено , що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач отримує надбавку як «член сім'ї загиблого військовослужбовця», та сплачувати щомісячну соціальну допомогу як дитині війни відповідач не має права. Закон передбачає сплату лише однієї надбавки за вибором позивача.
Приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” дітям війни виплачується надбавка саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, а позивачка отримує надбавку як «член сім'ї загиблого військовослужбовця», то відповідач не повинний був сплачувати їй державну соціальну допомогу як дитині війни.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72 , 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. 6 закону України „Про соціальний захист дітей війни”, суд
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ялті про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в Севастопольський Апеляційний адміністративний суд через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: