ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
03 червня 2019 року м. Київ № 640/9390/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову
ОСОБА_1
до Державного бюро розслідувань
про зупинення дії наказу, заборона приймати рішення
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 Адвоката Манойленко К.В. про забезпечення позову до пред'явлення позову, за змістом якої представник ОСОБА_1 просить суд (з урахуванням заяви про уточнення вимог) :
зупинити дію Наказу Державного бюро розслідувань від 28 травня 2019 № 147-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » з урахуванням змін, внесених наказом №154-о 29 травня 2019 року;
заборонити Директору Державного бюро розслідувань Трубі Роману Михайловичу приймати рішення, зокрема, шляхом видання наказів, розпоряджень інших формах, про звільнення ОСОБА_1 з посади праці центрального апарату Державного бюро розслідувань - Керівника Другого управління з організації досудових розслідувань ДБР (Управління з розслідувань злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя), без погодження (отримання згоди) такого рішення із першим заступником та заступником Директора Державного бюро розслідувань у відповідності до положень ч.2 ст.12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
Вимоги зазначеної заяви мотивовані тим, що є очевидними, на думку заявника, ознаки протиправності рішення про звільнення, з огляду на приписи частини 2 статті 12 Закону України "Про Державне бюро розслідувань".
Також заявник стверджує про звільнення під час тимчасової непрацездатності.
Як вбачається з наданих позивачем документів, наказом від 28 листопада 2018 року № 205-ос «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 було призначено на посаду Керівника Другого управління організації досудових розслідувань ДБР (Управління з розслідувань злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) з 29 листопада 2018 року, з випробувальним строком 6 місяців.
Наказом від 28 травня 2019 року № 147-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » (надалі - Наказ № 147-ос) ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Розглянувши заявлене клопотання суд висловлює наступну правову позицію.
Відповідно до положень ч. 1-2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
У відповідності до приписів ч.ч.1,2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).
За ч.ч.4,5 ст.154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно з абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд доходить висновків, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, випливають з заявлених ним вимог та стосуються відповідача у адміністративній справі.
Так, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 12 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", директор Державного бюро розслідувань, зокрема, призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Державного бюро розслідувань, директорів та заступників директорів територіальних органів Державного бюро розслідувань.
Відповідно до частини другої статті 12 вищезазначеного Закону повноваження з питань, передбачених пунктами 2, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 19 частини першої цієї статті, Директор Державного бюро розслідувань реалізовує за погодженням із першим заступником та заступником Директора Державного бюро розслідувань, а рішення з питань діяльності територіальних органів, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, також за поданням директорів територіальних органів Державного бюро розслідувань.
Як вбачається з доданої позивачем копії оскаржуваного наказу відомості про погодження наказу від 28.05.2019р. №147-ос в тексті наказу відсутні.
Отже, вказані вище обставини та доводи, наведені позивачем в заяві про забезпечення позову, свідчать про наявність очевидних ознак протиправних дій ОСОБА_3 , щодо звільнення позивача без погодження, та порушенням такими діями прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на викладене суд доходить висновків, що заявником доведено наявність очевидних ознак протиправних дій суб'єкта владних повноважень та порушення його прав та інтересів такою бездіяльністю, тобто обставин, передбачених частиною 2 ст.150 КАС України, у зв'язку із чим суд приходить до переконання про необхідність забезпечення позову у спосіб зупинення оскаржуваного рішення та заборони відповідачу приймати рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади працівника центрального апарату Державного бюро розслідувань без погодження такого рішення із першим заступником та заступником Директора Державного бюро розслідувань.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 150-154, 156, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Заяву про забезпечення позову представника ОСОБА_1 Адвоката Манойленко К.В. про забезпечення позову до пред'явлення позову задовольнити.
Зупинити дію Наказу Державного бюро розслідувань від 28 травня 2019 № 147-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » з урахуванням змін, внесених наказом №154-о 29 травня 2019 року.
Заборонити Директору Державного бюро розслідувань Трубі Роману Михайловичу приймати рішення, зокрема, шляхом видання наказів, розпоряджень інших формах, про звільнення ОСОБА_1 з посади праці центрального апарату Державного бюро розслідувань - Керівника Другого управління з організації досудових розслідувань ДБР (Управління з розслідувань злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя), без погодження (отримання згоди) такого рішення із першим заступником та заступником Директора Державного бюро розслідувань у відповідності до положень ч.2 ст.12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 )
Боржник: ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 )
Боржник :Державне бюро розслідувань місцезнаходження: (ідент. код 41750289, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, 15, 01008, м.Київ, вул.Грушевського, буд 12/2)
Ухвала набирає чинності з 03.06.2019 року і підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України
Ухвала може бути пред'явлена до виконання до 03.06.2022 року.
Відповідно до статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян