Справа № 552/5554/18
Іменем України
Дата документу 04.06.2019
Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисника - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Клайпеда, Литви, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, п. п. 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -
І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ
ОСОБА_10 30.07.2018 року умисно, без передбаченого законом дозволу, зберігав: за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 - 146 спортивно-мисливських патронів калібру 5,6 мм., кільцевого запалення, які відносяться до боєприпасів та 1 саморобний вибуховий пристрій, а також у своєму гаражі по АДРЕСА_2 - 5 саморобних вибухових пристроїв. Крім того, він цього ж дня умисно, незаконно носив та перевозив при собі в автомобілі «ІЖ 2715», д.н.з. НОМЕР_1 до вул. Половка, 88/1 м. Полтави вогнепальну зброю - пістолет з глушником, споряджений не менш як двома спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм., кільцевого запалення.
Дії ОСОБА_12 кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України як умисне, без передбаченого законом дозволу, зберігання боєприпасів та вибухових пристроїв, а також носіння вогнепальної зброї та бойових припасів.
30.07.2018 року, приблизно о 13.43 год. ОСОБА_10 прибув на автомобілі «ІЖ 2715», д.н.з. НОМЕР_1 для здачі частини двигуна до пункту прийому металобрухту по АДРЕСА_3 , де на ґрунті неприязних відносин з працівником металобази ОСОБА_13 , умисно, з наявного при собі пістолета, що являється вогнепальною зброєю, із невеликої відстані, приблизно о 13 годині 46-47 хвилин здійснив два постріли спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм., кільцевого запалення в область голови та грудей останнього, протиправно заподіявши йому смерть на місці події.
Дії ОСОБА_10 кваліфікуються за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
II. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ТА ЇХ ОЦІНКА
Обвинувачений ОСОБА_10 свою вину за ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю та у вчиненому розкаявся. Показав суду, що 30.07.2018 року приблизно о 10 ранку він у своєму гаражі, розташованому на перехресті вулиць Пушкіна та Зигіна м. Полтави, розбирав двигун. В цей час до нього підійшов невідомий молодий чоловік та запропонував купити в нього пістолет ОСОБА_14 в робочому стані з глушником та 4 патронами, на що він погодився та придбав для самозахисту усе це за 1500 грн. та поклав у пакет. Потім він розібрав головку двигуна, яку засунув у мішок та поклав у свій автомобіль Москвич 412, на якому їздив та періодично перевіряв гальма. В подальшому поїхав до пункту прийому металобрухту по вулиці Половка м. Полтави. На території вказаного пункту прийому металобрухту витягнув головку двигуна, яку поставив на ваги. Під лівою рукою в пакеті мав при собі пістолет, якого напередодні придбав. Після чого до нього підійшов потерпілий та повідомив, що приймають металобрухт по 60 грн за кілограм, зважив головку двигуна, яку він приніс і вийшло 15 кг. Потім вони зайшли у вагончик, де потерпілий дав йому 60 грн. і сказав, що це вся сума за зданий ним металобрухт. Він не погодився, вважаючи, що його обманюють та почав доводити, що головка двигуна з дюралюмінію, тому вартує дорожче. На це потерпілий виштовхнув його з вагончика, обзиваючи бомжем. Від цієї ситуації він дуже схвилювався, знову зайшов до вагончика, вийняв пістолет та зробив кілька пострілів в потерпілого ОСОБА_13 , влучивши йому в груди, від чого він впав. Після чого у нього вийшла осічка і він вийшов з вагончика, де зустрів ОСОБА_7 , який почав від нього тікати, маючи в руках металевий предмет. Вийшовши до воріт, він зімітував прицілювання в бік ОСОБА_7 і пішов звідти. Пострілів не здійснював, мети вбивати останнього не мав. Далі сів до свого автомобіля і поїхав додому. Дорогою викинув свій одяг та пістолет. Спиртного того дня не вживав. Вдома розмірковував про те щоб здатися, однак по прибуттю працівників поліції, сполошився і виплигнув з вікна. При цьому зламав обидві ноги та був затриманий і госпіталізований. Зазначив, що раніше мав велику сільськогосподарську фірму, однак її кошти були розкрадені, що позначилось на його психоемоційному стані. Крім того, має звання майстра спорту з кульової стрільби. Вилучені у нього боєприпаси та вибухові пакети підтверджує, що зберігав у себе вдома, вони йому дістались давно ще з минулої роботи. Позов визнає частково. Перед потерпілими публічно вибачився, пояснивши, що не втримався. Стан здоров'я наразі поганий, страждає на туберкульоз, гіпертонію, переніс ряд операцій.
Окрім повного визнання вини самим обвинуваченим за цією частиною обвинувачення, його провина підтверджується такими доказами.
Потерпілий ОСОБА_8 , який є рідним братом загиблого ОСОБА_13 , показав суду, що 30.08.2018 року приблизно о 13.50 год. до нього зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що в ОСОБА_13 щойно стріляли. Тоді він одразу поїхав на пункт прийому металобрухту по АДРЕСА_3 , де в вагончику виявив труп свого брата ОСОБА_13 . В подальшому з працівниками поліції він переглянув відеозаписи з камер відеоспостереження, згідно яких встановив, що невідомий йому раніше чоловік, як пізніше з'ясувалося ОСОБА_10 , дійсно приїздив до його брата ОСОБА_13 та заходив до нього в вагончик, а вийшов приблизно через хвилину з пістолетом в руці та пішов за ОСОБА_7 , здійснюючи постріли, після чого поїхав звідти на автомобілі Москвич. Напередодні цього дня ОСОБА_10 на вказаному автомобілі вже приїздив до даного пункту прийому металобрухту. Загиблого брата характеризує з позитивного боку як неконфліктну людину.
Потерпілий ОСОБА_7 показав суду, що він працює робітником пункту прийому металобрухту по АДРЕСА_3 . 30.07.2018 року він був на роботі за вказаною адресою з ОСОБА_15 , розбирав запчастини неподалік вагончика адміністрації, в якому знаходився їх керівник ОСОБА_13 . Приблизно о 14 годині з цього вагончика він почув два постріли та підбіг до вхідних дверей, звідки на нього пішов ОСОБА_10 , спрямувавши в його бік прихований пістолет з темним глушником, а він став тікати та забіг поза автомобіль, приблизно за 50 м. звідти. ОСОБА_10 в цей час йшов на вихід та здійснив у його бік чотири постріли, після чого пішов до автомобіля Москвич, що стояв за воротами і поїхав. Тоді він одразу побіг у вагончик адміністрації, де виявив керівника приймального пункту ОСОБА_13 з вогнепальним пораненням грудей, який помирав. Після чого одразу викликав швидку та поліцію. Він особисто поранень чи ушкоджень одягу не зазнав, від пострілів пробоїн (вм'ятин) чи гільз на території виявлено не було. Вважає, що ОСОБА_10 був від нього на невеликій відстані, тому при бажанні мав можливість влучити в нього. Мета вбивства ОСОБА_13 йому невідома, останнього характеризує як спокійного, врівноваженого, товариського.
Свідок ОСОБА_16 суду показав, що 30.07.2018 року він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 працювали на пункті прийому металобрухту по вулиці Половка, 88/1 м. Полтави. Приблизно о 14 годині він почув два постріли з вагончику, де знаходився ОСОБА_13 . Одразу після цього ОСОБА_7 , який був поряд нього побіг до вхідних дверей вагончика, звідки на нього вийшов невідомий чоловік, як пізніше з'ясувалося ОСОБА_12 . Тоді ОСОБА_7 втік за автомобіль, що знаходився приблизно за 50 метрів звідти, а ОСОБА_12 , підійшовши до воріт, здійснив два постріли в бік ОСОБА_7 та пішов звідти. Потім вони виявили лежачого в вагончику ОСОБА_13 з вогнепальним пораненням та викликали поліцію і швидку.
Цей свідок, а також потерпілий ОСОБА_7 31.07.2018 року за фотознімками року упізнали ОСОБА_10 , який 30.07.2018 року був за місцем їх роботи та стріляв у ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 1-4).
Їх показання також ретельно перевірені під час слідчих експериментів (т. 2 а.с. 152-178).
Проведена у справі судово-балістична експертиза № 1851 від 24.09.2018 року свідчить, що показання потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_16 , надані ними під час слідчих експериментів не суперечать об'єктивним даним події 30.07.2018 року, в частині напрямку руху учасників, їх місця розташування та напрямку пострілів в потерпілого ОСОБА_7 (т.2 а.с. 109-112).
Під час проведення обшуку 30.07.2018 року на території пункту прийому металобрухту по вулиці Половка, 88/1 м. Полтави, у вагончику виявлено труп ОСОБА_13 з вогнепальними пораненнями голови та грудей. Поряд нього вилучено змиви речовини бурого кольору, 5 липких стрічок зі слідами рук, 1 патрон калібру 5,6 мм, а також дві гільзи такого ж калібру. В шафі вилучено гвинтівку та 2 паперові пачки з патронами 5,6 мм.: в одній 50 шт., в іншій 49 шт. Крім того, на території двору виявлено частину двигуна. Також вилучено накопичувач пам'яті камер відеоспостереження. (т.1 а.с. 146-162, 251).
В ході огляду 09.08.2018 року з приміщення ПОБСМЕ вилучено 2 фрагменти куль з трупу ОСОБА_13 (т.2 а.с. 46-49).
За місцем мешкання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 в ході обшуку 30.07.2018 року вилучено: паперову коробку із надписом: «Target Rifle» в якій знаходились патрони у кількості 50 шт., а також паперову коробку із написом: «Патроны - охотничьи» із вмістом патронів у кількості 44 шт., а також паперову коробку із написом: «Неоржавляющие» із вмістом патронів у кількості 50 шт. та 1 саморобний вибуховий пристрій і мобільний телефон Нокіа (т. 1 а.с. 163-174, 250, 252-254).
Згідно висновку експерта № 1599 від 15.08.2018 року, 144 патрони являються бойовими припасами - короткими пістолетними спортивними патронами калібру 5,6 мм., кільцевого запалення виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби; дев'яносто чотири патрона являються бойовими припасами гвинтівочними спортивно - мисливськими патронами калібру 5,6 мм., кільцевого запалення, виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби (т. 2 а.с. 41-45).
Також під час обшуку гаражного приміщення, яким користувався ОСОБА_10 , що розташоване поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_2 вилучено: автомобіль ІЖ 2715 д.н.з. НОМЕР_1 , 5 предметів схожих на вибухові пристрої та 2 предмети схожі на підривачі (т. 1 а.с. 175-185, 186-187, 249).
Відповідно до висновку експерта № 1598 від 16.08.2018, вилучені патрони (101 шт.) являються бойовими припасами, спортивно - мисливськими патронами калібру 5,6 мм., виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби, дві гільзи, являються частинами бойових припасів - стріляними гільзами спортивно-мисливських патронів калібру 5,6 мм. Дані гільзи можуть використовуватись як складові частини патронів калібру 5,6 мм. кільцевого запалення у зброї калібру 5,6 мм. кільцевого запалення (т. 2 а.с. 16-28).
За даними судово-балістичної експертизи № 1632 від 22.08.2018 року два патрони, вилучені в ході обшуку пункту прийому металобрухту по АДРЕСА_3 , мають схожість з патронами, вилученими у ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 53-58).
У відповідності до висновків судових вибухо -технічних експертиз № 157 та № 158 від 13.09.2018 року, № 155 від 10.09.2018 року, № 156 від 11.09.2018 року, в зразках грунту з воронок вибуху, вилучених пристроїв виявлено компоненти вибухової речовини на основі окисник відновник (т.2 а.с. 72-77, 81-84, 88-91, 95-98, 99-105).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 904-А в ОСОБА_13 виявлено тілесні ушкодження, які умовно можна розділити на дві групи:
Група І - (вогнепальне проникаюче кульове поранення голови) вхідна рана голови в тім'яній ділянці зліва, з крововиливами в м'які тканини голови зі сторони їхньої внутрішньої поверхні, переломами кісток склепіння та основи черепа, розривом твердої мозкової оболонки, зруйнуванням тканини головного мозку, крововиливами в м'які мозкові оболонки кори та речовину підкоркової ділянки головного мозку, синець верхньої повіки лівого ока, що мають ознаки при життєвості, утворились незадовго до настання моменту смерті внаслідок дії кулі в результаті одноразового пострілу з вогнепальної зброї, стосовно живої особи несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їхнього спричинення та в даному випадку є такими, що спричинили смерть.
Група II - (вогнепальне проникаюче кульове поранення грудної клітки) вхідна рана по передній поверхні грудної клітки справа, перелом IV ребер з його дефектом (мінус тканина), багато уламковим переломом IX ребра справа, розривами правої легені та пристінкової плеври, гемо пневмоторакс, що мають ознаки при життєвості, утворились незадовго до настання моменту смерті внаслідок дії кулі в результаті одноразового пострілу з вогнепальної зброї, стосовно живої особи несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їхнього спричинення.
Причиною смерті ОСОБА_13 стала відкрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку внаслідок вогнепального проникаючого кульового поранення голови, про що свідчить: рана голови, крововиливи в м'які тканини голови зі сторони їхньої внутрішньої поверхні; переломи кісток черепа, розрив твердої мозкової оболонки, ділянки зруйнування тканини головного мозку; крововиливи в м'які мозкові оболонки кори та речовину підкоркової ділянки головного мозку; синець верхньої повіки лівого ока; набряк головного мозку (т.2 а.с. 7-14).
З висновку медико-криміналістичної експертизи № 171-МК від 17.08.2018 року убачається, що вхідні вогнепальні рани ОСОБА_13 могли утворитись від дії вилучених в ОСОБА_10 свинцевмісних куль (т.2 а.с. 30-32).
За даними судово-імунулогічної експертизи № 1079 від 11.09.2018 року кров ОСОБА_13 належить до В III групи, якій властивий антиген В та ізогемаглютинін анти- ОСОБА_17 його крові також виявлений супутній антиген Н. У змивах із шафи, стіни, з підлоги, кришки та фрагменту картону знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 35-37).
Із безпосередньо переглянутих судом відеозаписів, які обвинуваченим не оспорюються, убачається як ОСОБА_10 на автомобілі Москвич білого кольору 30.07.2018 приблизно о 13.44 год. прибув на вулицю Половка, 88/1, заніс на ваги громіздкий предмет, потім до нього вийшов потерпілий ОСОБА_13 , який зважив цей предмет і вони разом попрямували до вагончика, звідки протягом менш ніж двох хвилин з предметом, схожим на пістолет вийшов ОСОБА_10 , попереду якого біг ОСОБА_7 . Підійшовши до воріт ОСОБА_10 став у позицію прицілювання, після чого звідти пішов та поїхав на автомобілі Москвич (за встановлених обставин годинник на відеозаписі відставав на 1 годину, бо не був переведений, тому судом вказується дійсний час) (т.1 а.с. 188-248).
Інший переглянутий відеозапис свідчить, що особа, схожа на ОСОБА_10 на автомобілі Москвич приїздила до пункту прийому металобрухту по АДРЕСА_3 30.07.2018 року ще приблизно о 10.25 годин (з урахуванням похибки годинника відеокамери) (т.2 а.с. 59-69).
У відповідності до висновку судової психолого-психіатричної експертизи № 374 від 07.09.2018 року, ОСОБА_10 будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав, не страждає, як і не виявляє та не виявляв ознак тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді розладу особистості органічного походження. Наявний розлад особистості органічного походження не позбавляв його можливості в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння. Виявляє високий рівень особистісної тривоги, пригнічений настрій поєднується із знервованістю, порушенням сну з сумнівами у правильності своїх рішень та вчинків, емоційно нестійкий, має підвищений рівень дратівливості та збудливості, схильний до частих коливань настрою, має недостатній рівень саморегуляції, середній рівень агресії, прагнення до домінування. Провідними мотиваційними чинниками поведінки обвинуваченого є задоволення органічно-обумовлених і середньо життєвих потреб. Яскраво виражених індивідуально-психологічних особливостей, які б могли суттєво вплинути на його свідомість та поведінку під час вчинення інкримінованих йому протиправних дій не виявляє. Може правильно усвідомлювати реальний зміст власних дій, в повній мірі свідомо керувати ними та передбачати їх наслідки. Не перебував у стані фізіологічного афекту або вираженого емоційного збудження або емоційного напруження (т. 2 а.с. 137-151).
Сукупність указаних доказів, які оцінюються судом як належні, допустимі, взаємоузгоджені, відтак, достовірні, поза розумним сумнівом доводять провину ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 263 та ч.1 ст. 115 КК України.
III. НЕДОВЕДЕНА ЧАСТИНА ОБВИНУВАЧЕННЯ
Відповідно до обвинувального акту 30.07.2018, близько 14:00 год., ОСОБА_10 перебуваючи на пункті метало прийому, що за адресою: АДРЕСА_3 після вчинення вбивства ОСОБА_13 почав тікати з місця вчиненого ними кримінального правопорушення, в цей час на виході з металевого вагону, останній побачив ОСОБА_7 , який у свою чергу побачив ОСОБА_10 , з вогнепальною зброєю в руках. Побачивши особу зі зброєю та усвідомлюючи, що вона може бути використана проти нього ОСОБА_7 почав тікати в напрямку виходу з території металобази.
Під час вказаних подій у ОСОБА_18 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_7 , як особи яка володіє інформацією про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення з метою приховування вчиненого ним умисного вбивства ОСОБА_13 .
У подальшому реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи єдиний протиправний умисел, спрямований на умисне вбивство, здійснив два постріли з неустановленої слідством вогнепальної зброї в бік ОСОБА_7 , який ховався за кузовом вантажного автомобіля на території бази, але ОСОБА_10 не зміг довести свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, а саме у зв'язку з тим, що у нього закінчились боєприпаси та досить тривалий час затримався на місці вчиненого ним умисного вбивства та міг бути затриманий. У зв'язку з чим останній з місця події зник на своєму автомобілі «ИЖ 2715», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
Таким чином, ОСОБА_10 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п.9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме: у незакінченому замаху на вбивство (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині), з метою приховати інший злочин та вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
Крім того, обвинуваченому ОСОБА_10 ставиться у провину кваліфікуюча ознака ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконне придбання вогнепальної зброї - пістолета невстановленого зразка 30.07.2018 року поблизу свого гаража по АДРЕСА_2 , а також незаконне придбання та носіння бойових припасів, вибухових пристроїв і вибухових речовин за невстановлених обставин. Кількість незаконного придбання та зберігання бойових припасів - спортивно-мисливських патронів калібру 5,6 мм в обвинуваченні зазначена 150 шт., тоді як вилучено в нього 144 таких патронів та дві відстріляні гільзи з місця пригоди. Ще в кваліфікації по ч.1 ст.263 КК України зазначено про незаконне придбання та зберігання крім вибухових пристроїв ще й вибухових речовин.
IV. МОТИВИ ВИПРАВДАННЯ ЗА ЧАСТИНОЮ ОБВИНУВАЧЕННЯ
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом (ч. 2 ст. 17 КПК України, рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 06.12.98).
Обов'язок доказування вказаних обставин, що входять до предмету доказування покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ст. ст. 91, 92 КПК України).
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Водночас, виправдувальний вирок постановляється, зокрема, у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення (частини 1, 3 ст. 373 КПК України).
На переконання колегії суддів провина ОСОБА_10 у замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_7 з метою приховати інший злочин не доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом.
Так, показання потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_16 щодо кількості та місця проведення пострілів різняться, тому є сумнівними. Перший зазначав, що мало місце чотири глухих хлопки, а другий - два. При цьому обидва вказували, що пістолет був з глушником та вони від місця пострілів були на певній відстані, зокрема останній на відстані більше 30 метрів.
Відтак одні ці показання поза розумним сумнівом не свідчать про мету та наміри ОСОБА_10 вбити ОСОБА_7 .
Зокрема, такі наміри заперечив сам обвинувачений ОСОБА_10 , який свою вину за ч. 3 ст. 15, п. п. 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме в замаху на вбивство ОСОБА_7 не визнав та показав, що намірів на це не мав і пострілів у його бік не здійснював. Виходячи з території пункту прийому металобрухту, біля воріт він лише зімітував прицілювання, після чого пішов до свого автомобіля і поїхав звідти.
Його показання про те, що він має звання майстра спорту з кульової стрільби та відповідні навики влучності стороною обвинувачення не спростовані.
Як достовірно не підтверджено, що ОСОБА_10 мав у своєму пістолеті на той час ще патрони.
Водночас, потерпілий ОСОБА_7 жодних тілесних ушкоджень, пошкоджень одягу чи взуття не отримав та про замах на його вбивство звернувся до поліції із усною заявою лише 07.09.2018 року (т. 1 а.с.143), тобто більш ніж через місяць після події. Навіть в судовому засіданні він під присягою зазначав, що ОСОБА_10 убив би його, якби хотів.
Відеозаписи з камер спостереження пункту прийому металобрухту беззвукові та жодним чином не спростовують показань обвинуваченого. З цих записів не вбачається що ОСОБА_10 здійснює постріли в ОСОБА_7 під час, коли останній від нього віддалявся, доки не сховався за перешкоду, при чому з невеликою швидкістю.
Під час ретельного огляду місця події та інших слідчих (розшукових) дій жодних слідів пострілу (гільз, отворів (вм'ятин), тощо) на території пункту прийому металобрухту, окрім як у внутрішній частині вагончика, знайдено не було (т.1 а.с. 146-162).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що під час досудового розслідування не було встановлено, а прокурором в ході розгляду справи не наведено суду доказів, які б забезпечували надійне, повне та достовірне встановлення всіх обставин, що входять до предмету доказування щодо обвинувачення ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 15, п. п. 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, тому за цією частиною обвинувачення його слід визнати невинуватим та виправдати, оскільки не доведено вчинення ним даного кримінального правопорушення поза розумним сумнівом. Водночас, чинна Конституція України застерігає від звинувачень на припущеннях.
Крім того, виключенню із обвинувачення ОСОБА_10 за ч.1 ст. 263 КК України підлягає кваліфікуюча ознака - незаконне придбання вогнепальної зброї, а також незаконне придбання та носіння бойових припасів (окрім 2 спортивно-мисливських пістолетних патронів калібру 5,6 мм) та вибухових пристроїв і вибухових речовин, позаяк досудовим слідством не було встановлено та відображено в обвинувальному акті усіх обставин, зокрема місця, часу, способу, механізму, реалізаторів, свідків, матеріальних слідів щодо цих обставин, тощо.
З викладених вище підстав за недоведеністю підлягає зменшенню кількість незаконного носіння та зберігання ОСОБА_10 бойових припасів - патронів калібру 5,6 мм. на 4 шт., позаяк на місці пригоди в потерпілого були виявлені такі ж патрони та гвинтівка у шафі, а інші два патрони не виявлені, їх гільзи не знайдені. Також не було достовірно встановлено періоду незаконного зберігання ОСОБА_10 боєприпасів та вибухових речовин, тому колегія суддів вважає доведеною дату 30.07.2018 року.
Показання обвинуваченого ОСОБА_10 щодо придбання ним у невстановленої особи 30.07.2018 року вогнепального пістолету Марголіна побіля свого гаражу колегія суддів оцінює критично, позаяк ці показання не знайшли жодного об'єктивного підтвердження.
Зайво інкримінованим суд також вважає предмет злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а саме незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, позаяк інкримінований предмет злочину - вибуховий пристрій за визначенням містить в собі вибухову речовину.
V. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості злочинів, які відноситься до особливо тяжкого проти життя особи та тяжкого, пов'язаного з незаконним обігом вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин, являючи підвищену суспільну небезпечність.
Водночас, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках в наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, негативних характеристик немає, є пенсіонером за віком та особою похилого віку, страждає на ряд серйозних захворювань, в тому числі органічний розлад особистості.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого судом визнаються: вчинення кримінальних правопорушень вперше, похилий вік та наявність ряду серйозних захворювань. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Ці обставини дають підстави для висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства, тому колегія суддів вважає за необхідне і достатнє призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій доведених статей обвинувачення із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України.
VI. ВИРІШЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди в сумі 500 000 грн. підлягає задоволенню частково, виходячи з доведених в судовому засіданні його душевних страждань як рідного брата загиблого, вимушених змін у житті, погіршення самопочуття, потрясіння та стресу, з огляду на засади розумності, виваженості та справедливості. З викладених мотивів та відсутності висновків судово-психологічної експертизи, колегія суддів вважає, що стягненню із обвинуваченого на користь потерпілого підлягає 300 000 грн. (т.1 а.с. 71-74).
VII. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити тримання під вартою з метою забезпечення виконання вироку та уникнення ризиків ухилення його від суду та перешкоджанню виконання процесуальних рішень.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_19 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років;
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років.
За обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. п. 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_10 виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.
Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_10 рахувати з 30.07.2018 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_8 300 000 (триста тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.
Речові докази: вилучені спортивно-мисливські патрони - звернути в дохід держави, змиви речовини бурого кольору, липкі стрічки зі слідами рук, саморобні вибухові пристрої - знищити, диски з відеозаписами - зберігати при справі, посвідчення пенсіонера МВС та в'язку ключів - повернути ОСОБА_10 .
Долю інших речових доказів та арештованого майна вирішити окремо ухвалою суду за наявності правових підстав (т.2 а.с. 113-116, т.1 а.с. 252-254).
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь держави 15980 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. судових витрат на залучення експертів.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, отримати в суді копію вироку, а також ознайомитись із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню на всій території України та є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб.
Судді:
______________ ______________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3