ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 червня 2019 року м. Київ № 640/4556/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянську Я.І., розглянувши заяву представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін у справі
за позовомMUSIL TOUR spol. s.r.o.
доДержавної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови № 043362 від 09.09.2018 року
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось MUSIL TOUR spol. s.r.o. з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови № 043362 від 09.09.2018 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі та повідомлено сторони, що справа буде розглядатись суддею Добрянською Я.І. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
16.05.2019р. до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що для повного та всебічного встановлення обставин справи необхідно викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_1 , який є водієм транспортного засобу, що належить позивачу та був безпосереднім свідком зупинення транспортного засобу співробітниками відповідача.
Проаналізувавши подане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням осіб, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Одночасно, суд зазначає, що клопотання про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_1 , задоволенню також не підлягає, оскільки судом вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, проте учасники справи не позбавлені можливості подавати до суду письмові пояснення та додаткові докази для підтвердження своєї правової позиції.
Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи № 640/4556/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та виклик і допит свідка - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська