ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
04 червня 2019 року м. Київ № 640/8716/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, Державної міграційної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, Державної міграційної служби України в якому просив:
- скасувати рішення Державної міграційної служби України від 23.04.2019р. № 173-19, яким відмовлено ОСОБА_1 у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати Державну міграційну службу Україниповторно розгялнути заяву громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до п. 4, 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 2, 4, 8 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З прохальної частини адміністративного позову вбачається, що позивач просить визнати рішення Державної міграційної служби України від 23.04.2019р. № 173-19 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, однак до позовної заяви не додано оскаржуваного рішення.
Одночасно позивачем заявлено клопотання про витребування оскаржуваного рішення з посиланням на те, що на дату подання позовної заяви позивач не має в своєму розпорядженні такого рішення, а на офіційному сайті ДМС України таке рішення відсутнє та не є загальнодоступним.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем всупереч вимог ч. 4 ст. 79 КАС України, не надано доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання оскаржуваного рішення.
Окрім цього, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особа, яка отримала повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не використала права на його оскарження до суду протягом п'яти робочих днів, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні, встановлених Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Отже, вищезазначеною нормою встановлено п'ятиденний строк з моменту отримання повідомлення для оскарження до суду рішення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
В адміністративному позові позивач зазначає, що повідомлення № 117 від 06.05.2019р. отримано ним 17.05.2019р., а отже позов поданий в межах строку.
Однак, суд зазначає, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту отримання такого повідомлення безпосередньо 17.05.2019р.
Також, суд наголошує, що відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З адміністративного позову встановлено, що позивач вважає відповідачами у справі Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області та Державну міграційну службу України, однак як вбачається з прохальної частини адміністративного позову вимоги пред'явлені лише до ДМС України.
З огляду на вищевикладене позивачу необхідно уточнити позовні вимоги або уточнити суб'єктний склад учасників справи.
Також, суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог ч. 2 ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додані незавірені у встановленому порядку копії документів, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду адміністративного позову з його копією для учасників справи оформленого відповідно до вищевикладених вимог, зокрема з уточненням позовних вимог або суб'єктного складу учасників справи до якого додати докази на підтвердження факту отримання повідомлення 17.05.2019р. або подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин пропуску строку (у разі його пропуску) та докази на підтвердження вчинення всіх залежних від позивача дій, спрямованих на отримання оскаржуваного рішення.
Також позивачу необхідно надати до суду копію довідки про звернення за захистом в Україні завірену у встановленому законом порядку.
Керуючись ст. 169, 171 КАС України, суд, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська