Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 червня 2019 р. № 520/4220/19
Харківський окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить: 1.)визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з 01.01.2016 року; 2.) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів № 159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" за період з 01.01.2016 року; 3.)стягнути на користь позивача сплачений судовий збір; 4.) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.
Ухвалою від 02.05.2019 року у справі відкрито провадження та надано відповідачеві строк на подання відзиву на адміністративний позов.
20.05.2019 року відповідачем по справі подано відзив на позовну заяву, у якій зазначено, що ГУПФУ в Харківській області адміністративний позов не визнав, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про компенсацію громадянам втирати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати», затвердженого постановою КМ України від 21.02.2001 року за № 159. Виплати пенсії проводиться у відповідності до вимог постанови КМ України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103.
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області по місцю проживання, де отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статей 13, 43 Розділу 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у розмірі 90 відсотків його грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУПФ України в Харківській області задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про здійснення ОСОБА_1 , перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог ст.ст. 13, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2263-ХІІ від 09.04.1992, у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2016 року, згідно наданої ліквідаційною комісією довідки № 100/33499 від 24 березня 2018 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2263-ХІІ від 09.04.1992 року, /ст. 13, Розділу II "Пенсії за вислугу років", Закону №2263-ХІІ/, у розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2016 року згідно довідки ліквідаційної комісії №100/33499 24 березня 2018 року; в іншій частині вимог позов залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач скористався правом апеляційного оскарження за результатами якого постановою
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 року по справі 2040/7507/18 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 по справі № 2040/7507/18 скасовано в частині відмови в задоволенні позову. В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задоволено: визнано незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність пенсії з 01 січня 2016р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016р. без обмеження граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
23.04.2019 року на виконання вказано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року позивачеві перераховано пенсію та виплачено доплату до пенсії у квітні 2018 року за січень-квітень 2018 року у розмірі 18632.88 грн., у січні 2018 року виплачено за січень 2016 року - грудень 2017 року 37043.28 грн.
У грудні 2018 року на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду 11.12.2018 року у справі 2040/7507/18 позивачеві нараховано 678457.58 грн. та 06.05.2019 року виплачено різницю в пенсії за період з 01.01.2016 року по 10.12.2018 року у розмірі 400000.00 грн.
08.01.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення та виплати компенсації втрати частини доходів у порядку , визначеному законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з 01.01.2016 року внаслідок порушення строків виплати (а.с.11).
Листом від 14.02.2019 року № 78/С-14 відповідач повідомив про відсутність підстав доля нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
По суті позовних вимог суд зазначає , що питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок).
Згідно із ст. ст.1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Пункти 1, 2 Порядку відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У п. 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 Закону № 2262-XII, ст. 2 Закону № 2050-ІІІта Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення. Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року (справа № 6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17), від 10 квітня 2019 року (справа № 686/13725/17).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації та зобов'язання нарахувати та виплатити суму компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказаною нормою КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, встановлення вказаного заходу судового контролю є доцільним виключно у випадку, коли наявні достатні та об'єктивні підстави вважати, що суб'єкт владних повноважень буде ухилятись від виконання судового рішення.
В даному випадку, необхідність зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення позивачем нічим не обґрунтована, а в ході судового розгляду справи судом не встановлено наявності обставин, які б вказували на можливе ухилення відповідачів від виконання судового рішення, тому суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 1 ст. 382 КАС України .
Відповідно до ст.ст.7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи положення ч.ч.1,8 ст.139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 768.40 гривні, згідно з квитанцією № 25 від 18.04.2019 (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України , суд, -
вирішив
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з 01.01.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів № 159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" за період з 01.01.2016 року.
В іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн.40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Зоркіна Ю.В.