Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань залишення адміністративного позову без розгляду
29 травня 2019 р. Справа № 520/4308/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіної Ю.В.,
при секретарі судового засідання Пройдак С.М.,
третьої особи Безпалого ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання залишення без розгляду адміністративного позову ПАТ “Завод Електромаш” до приватного нотаріуса ХМНО Малахової Галини Іванівни, третя особа на стороні відповідача арбітражний керуючий Безпалий Сергій Олександрович про визнання протиправними дій реєстратора та скасування реєстраційних записів у Єдиному державному реєстрі
встановив:
Позовні вимоги заявлені до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І. про визнання протиправними дії відповідача, що полягають у внесенні судового рішення, яке потребує змін атрибутів позивача 18.04.2019 року № 14806670035002501; у внесені судового рішення про порушення справи про банкрутство юридичної особи позивача 18.04.2019 року № 14806670035002501; у внесенні судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури 18.04.2019 року № 14806670035002501; скасування вищевказаних державних реєстраційних змін у ЄДР, що були внесені відповідачем 18.04.2019 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 року відмовлено у допуску до участі у справі 520/4308/19 представника ПАТ “ Завод Електромаш” в особі уповноваженого акціонера ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання залишення адміністративного позову без розгляду в порядку п.2 ч.1 ст.240 КАС України.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином причини неявки суду не повідомив. Відповідач в судове засідання не прибув про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа проти залишення позову без розгляду не заперечувала.
Судовим розглядом встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області від 08.07.2013 року по справі Б-39/27-09 ПАТ “ Завод Електромаш” визнано банкрутом , відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою від 02.09.2014 року ліквідатором призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О.
Постановою Східного апеляційного господарського суду у справі Б-39/27-09 від 09.04.2019 року скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2014 року у справі Б-39/27-09 про затвердження мирової угоди. Справу направлено до Господарського суду Харківської області.
18.04.2019 року відповідачем по справі внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі щодо підписанта та керівника підприємства - ліквідатора арбітражного керуючого Безпалого С.О.; судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство; про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Згідно з ч.3 ст.43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Частинами 1, 3 ст.55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно із частинами 1, 2 ст.57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Відповідно до ч.1 ст.60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Так, згідно частини четвертої статті 59 КАС повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Отже, повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку повинні підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Адміністративний позов підписаний представником ПАТ “Завод Електромаш”, на підтвердження повноважень щодо підписання позову надано витяг з Договору про надання правової допомоги від 14.11.2018 року , підписаний ПАТ «Завод «Електромаш» в особі директора Посилаєва М.І., та ордер від 26.04.2019 року серії ХВ № 1419 (а.с.14,16).
Із долученого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на момент підписання адміністративного позову, встановлено, що в розділ “прізвище, ім'я по батькові , дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності. У тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи” містить відомості про ОСОБА_4 як керівника, підписанта, голови комісії з припинення або ліквідатора.
За приписами ч.1,2,4 ст.10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа не може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в даному випадку адміністративний позов підписано неналежною особою, а отже в силу приписів п.2 ч.1 ст.240 КАС України позов підлягає залишенню без розгляду.
Одночасно, суд зазначає, що залишення адміністративного позову без розгляду з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені та можливість повторного звернення до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення, не є обмеженням доступу до суду.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95). Суд зауважує, що в позовній заяві, міститься посилання саме на захист права власності, розпорядження майном, як це визначено ст.ст.317, 321 ЦК України.
Зроблений судом на стадії відкриття провадження в адміністративній справі за результатами перевірки матеріалів адміністративного позову висновок, що позовну заяву підписано уповноваженою особою, не позбавляє суд можливості вирішити вказане питання під час розгляду справи і прийняти відповідне рішення, в тому числі, згідно п.2 ч.1 ст.240 КАС України.
Керуючись ст.ст.7,55,59,240,294-295 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов залишити без розгляду.
Ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення ухвали. Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
У повному обсязі ухвала виготовлена 03.06.2019
Суддя Зоркіна Ю.В.