Справа № 527/1082/19
провадження № 1-кс/527/740/19
іменем України
03 червня 2019 року слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання слідчого Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170140000348 від 22 травня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-
23 травня 2019 року до суду надійшло клопотання слідчого Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170140000348 від 22 травня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
У своєму клопотанні слідчий зазначив, що в період часу з 21.05.2019 по 22.05.2019, невідома особа, знаходячись поблизу багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: вул.Ш.Бульвар, 5А, м.Глобине, Глобинського району, проникла до салону автомобіля марки «Opel vivara» д.н.з. НОМЕР_1 , звідки викрала відеореєстратор марки «Icon BIT» model DVR FHD GPS, чорного кольору та блок подачі живлення до нього та чоловічий шкіряний гаманець коричневого кольору марки «PRENSITI».
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесено слідчим СВ Глобинського відділу поліції ГУ Національної поліції в Полтавській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 травня 2019 року за № 12019170140000348.
В ході досудового розслідування встановлено, що в період часу з 21.05.2019 по 22.05.2019, невідома особа, знаходячись по вул.Виноградній, м.Глобине, Глобинського району, проникла до салону автомобіля марки «Ford transit» д.н.з. НОМЕР_2 , звідки викрала речі домашнього вжитку, а саме: навушники марки «Xiaomi Mi Quantie Hybrid PRO Black» та викрутку з полімерним рукоятям сіро-синього кольору.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесено слідчим СВ Глобинського відділу поліції ГУ Національної поліції в Полтавській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 травня 2019 року за № 12019170140000349.
23.05.2019 начальником Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури в Полтавській області, було винесено постанову про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень №12019170140000348 від 22.05.2019 року, № 12019170140000349 від 22.05.2019 року, під загальним реєстраційним номером № 12019170140000348 від 22 травня 2019 року.
22 травня 2019 року слідчим СВ Глобинського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 , було проведено огляд речей, які добровільно надав для огляду ОСОБА_5 , а саме: відеореєстратор марки «Icon BIT» model DVR FHD GPS, чорного кольору та блок подачі живлення до нього, чоловічий шкіряний гаманець коричневого кольору марки «PRENSITI», навушники марки «Xiaomi Mi Quantie Hybrid PRO Black» та викрутку з полімерним рукоятям сіро-синього кольору.Після проведення огляду вказане майно було вилучено до кімнати зберігання речових доказів Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області
Посилаючись на те, що в кримінальному провадженні є достатньо даних вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом вчинення кримінального правопорушення і відповідає вимогам ст. 167 КПК України, з метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження, слідчий просив суд, накласти арешт на майно, вилучене під час проведення огляду 22 травня 2019 року за адресою: вул. Виноградна, буд. 4 в м. Глобине Полтавської області, а саме: відеореєстратор марки «Icon BIT» model DVR FHD GPS, чорного кольору та блок подачі живлення до нього, чоловічий шкіряний гаманець коричневого кольору марки «PRENSITI», навушники марки «Xiaomi Mi Quantie Hybrid PRO Black» та викрутку з полімерним рукоятям сіро-синього кольору, шляхом заборони відчуження власнику, володільцю чи іншим особам та користування вказаним майном.
У судове засідання слідчий Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 не з'явився, направив до суду клопотання, в якому просив проводити розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримував.
Власники майна - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату час та місце проведення судового розгляду.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання ( а.с. 1-7), дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.5, ч.7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.5, ч.7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчим суддею встановлено, що вилучене в ході огляду 22 травня 2019 року майно, а саме: відеореєстратор марки «Icon BIT» model DVR FHD GPS, чорного кольору та блок подачі живлення до нього, чоловічий шкіряний гаманець коричневого кольору марки «PRENSITI», навушники марки «Xiaomi Mi Quantie Hybrid PRO Black» та викрутку з полімерним рукоятям сіро-синього кольору, набули статусу тимчасово вилученого майна та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст. 167 КПК, має значення речових доказів у кримінальному правопорушенні та підлягатиме дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження. Клопотання слідчого подане до суду у строк, визначений ч.5 ст. 171 КПК України. Слідчим доведено наявність обставин, викладених в ч.11 ст. 170 КПК України.
З огляду на викладене, клопотання підлягає задоволенню, як обґрунтоване та таке, що відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131,132, 167, 167,170-173, 175, 372, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170140000348 від 22 травня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення огляду 22 травня 2019 року слідчимСВ Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 за адресою: вул. Виноградна, буд. 4 в м. Глобине Полтавської області, а саме: відеореєстратор марки «Icon BIT» model DVR FHD GPS чорного кольору та блок подачі живлення до нього, чоловічий шкіряний гаманець коричневого кольору марки «PRENSITI», навушники марки «Xiaomi Mi Quantie Hybrid PRO Black» та викрутку з полімерним рукоятям сіро-синього кольору, шляхом заборони відчуження власнику, володільцю чи іншим особам та користування вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1