Справа № 308/6170/19
04 червня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Тхір О.А.,
за участі секретаря Віраг Е.М.,
перекладачів Олійник А.В., Хосен МД Райхан
представника позивача Жила Л.А.,
відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце перебування: АДРЕСА_1 , про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України,-
Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить затримати громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач о 12:00 31.05.2019 року на підставі статті 3 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був переданий на територію України у встановленому угодою порядку під час проведення прикордонно- представницької зустрічі, який 30.05.2019 року незаконно перетнув державний кордон в складі групи осіб із України в Словацьку Республіку в районі 140 прикордонного знаку на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та був затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки. Документи що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України у відповідача відсутні. В подальшому, відповідно до ст. 263 КУпАП, його було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення. Зауважує, що своїми діями відповідач вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 204-1 КУпАП, в зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги та затримати іноземця.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та прослала його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні, через перекладача, зазначив, що обставини, викладені в позові визнає, повідомив, що документів, які посвідчують його особу, при собі на даний час не має, при затриманні не мав, просив його не затримувати, та повідомив, що бажає поїхати в Київ, повідомив, що в країні походження він зазнає політичного тиску.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, відповідач о 12:00 31.05.2019 року на підставі статті 3 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був переданий на територію України у встановленому угодою порядку під час проведення прикордонно- представницької зустрічі, який 30.05.2019 року незаконно перетнув державний кордон в складі групи осіб із України в Словацьку Республіку в районі 140 прикордонного знаку на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та був затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки. Документи, що посвідчують особу, на момент затримання у відповідача були відсутні.
Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне затримання відповідача, а також актом приймання-передавання особи, протоколом зустрічі помічника Прикордонного Уповноваженого України і помічника Прикордонного Уповноваженого Словацької Республіки, яка відбулася 31.05.2019 року, копією повідомлення в консульську установу.
У судовому засіданні також встановлено, що документів, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України у відповідача відсутні. Окрім того, у відповідача відсутній документ, що дає право на виїзд з України. З огляду на що, наявні умови, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення особи.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.
Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Згідно з положеннями ч. ч. 11, 13 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
У даному випадку фактичні обставини справи розцінюються судом як такі, що унеможливлюють ідентифікацію іноземця чи особу без громадянства, оскільки позивач на відповідний запит не отримав інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Крім того, доказів здійснення позивачем процедури видворення відповідача судом не здобуто, натомість, органом охорони державного кордону проводиться процедура ідентифікації відповідача, який вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань, за відсутності в останнього документа, що дає право на виїзд з України, а також за неможливості ідентифікації іноземця або особи без громадянства.
Разом з тим, неможливість ідентифікації відповідача є перешкодою для початку процедури його примусового повернення чи видворення, оскільки питання визначення країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства залишається не з'ясованим.
Враховуючи встановлені судом обставини, зокрема те, що відповідач порушив вимоги законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, незаконно перебуває на території України, беручи до уваги відсутність у відповідача документів, що дають змогу його ідентифікувати та надають право на перетин державного кордону України, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог.
Таким чином, враховуючи наявність умов, за яких неможливо забезпечити ідентифікацію відповідача, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позову, а тому заявлений позов підлягає до задоволення та відповідача слід затримати з метою забезпечення ідентифікації на строк до шести місяців.
Керуючись ст. ст. 12, 241, 244, 246, 257, 289 КАС України, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -
Позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Затримати громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце перебування: АДРЕСА_1 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України на строк достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання, тобто з 12 години 00 хвилин 31 травня 2019 року.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.А.Тхір