Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, код 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду
30 травня 2019 р. Справа № 520/3809/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Шляхової О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Бєлової А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву позивача про поновлення строку звернення до суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції (вул. Ф. Ернста, б. 3 м. Київ, 03048) про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції національної поліції, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ № 519 о/с від 30 листопада 2017 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора роти №5 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції та її призначення на посаду;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції поновити з 01.12.2017 року ОСОБА_1 на посаді інспектора роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції.
Позивачем також надано заяву про поновлення пропущеного строку, в якій вона посилається на те, що з моменту прийняття спірного наказу і до моменту звернення з позовом позивач не була ознайомлена з наказом № 519 о/с від 30 листопада 2017 року про її звільнення з посади інспектора роти № 5 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції та її призначення на посаду поліцейського роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 року відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем 21.05.2019 року надано відзив на позов, в якому сторона відповідача із вимогами поданого позову не погодилась. Крім того, у наданому відзиві представник відповідача наполягав на тому, що позивач пропустила передбачений законодавством строк звернення до суду із даним позовом щодо скасування наказу № 519 о/с від 30.11.2017 року Департаменту патрульної поліції НПУ про звільнення позивача з посади інспектора роти №5 батальйону №2 УПП у місті Харкові ДППНП та її призначення на посаду поліцейського роти № 5 батальйону № 2 УПП у місті Харкові ДППНП, оскільки позивач власноруч подавала рапорт на переведення з посади інспектора на посаду поліцейського від 31.10.2017 року за її підписом та зазначенням посади та звання, на яких вона перебувала на час написання вказаного рапорту - інспектор роти № 5 батальйону № 2 УПП у м. Харкові ДПП рядовий поліції ОСОБА_1 Повідомив суд про те, що Наказом Національної поліції України від 08.12.2017 року № 1265 назву «Управління патрульної поліції у м. Харкові» змінено на «Управління патрульної поліції в Харківській області». Спростовуючи твердження позивача щодо її не обізнаності щодо існування наказу, зазначив, що Наказом Департаменту патрульної поліції від 29.12.2017 № 589 о/с ОСОБА_1 , поліцейському роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції було присвоєно спеціальне звання «капрал поліції». Відповідно до журналу видачі службових посвідчень - 30.01.2018 року позивач отримала службове посвідчення НОМЕР_1 , в якому було зазначено її посаду - поліцейський роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП зі званням капрала поліції, про що в журналі мається її підпис.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 13.07.2018 № 680 о/с, на підставі наказу Національної поліції України від 14.05.2018 № 470, капрала поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського роти № 5 батальйону №2 управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, звільнивши з посади поліцейського роти № 5 батальйону № 2 того ж УПП. Підставою такого звільнення також був власноруч написаний рапорт позивача з зазначенням дати його написання - 24.05.2018, та зазначенням посади, на якій позивач перебував на час його написання - поліцейський роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП та її звання - капрал поліції. Зазначає також, що Наказом Департаменту патрульної поліції від 29.12.2018 № 1256 о/с ОСОБА_1, поліцейському роти № 5 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Харківській області ДПП присвоєно спеціальне звання «сержант поліції».
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали доводи заявленого позову. Із викладеними доводами представником відповідача у відзиві на позов - не погодились. Позивач надала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що ОСОБА_1 до цього часу не ознайомлена з наказом №519о/с від 30.11.2017 про своє звільнення з посади інспектора патрульної поліції і призначення на посаду поліцейського. І ні копії вказаного наказу, ані своєї трудової книжки вона не отримувала. Це безспірний факт, який Відповідач навіть і не намагається спростовувати. Зазначила також, що приписами чинного законодавства встановлюється відлік місячного строку звернення звільненого працівника до суду з дня виконання роботодавцем свого обов'язку по ознайомленню працівника з наказом про звільнення. Вважає посилання у відзиві на відповідні накази Департаменту патрульної поліції такими, що не мають жодного юридичного значення, оскільки відсутні докази ознайомлення Позивачки з ними. Також зазначає, що не відповідає дійсності твердження Відповідача про те, що була скорочена посаду інспектора патрульної поліції, яку займала саме ОСОБА_1 . В жодному наказі не було зазначено, що скорочена має бути саме та посада інспектора патрульної поліції, яку займала позивачка.
У наданих в судовому засіданні у наданих поясненнях та відповіді на відзив позивач та його представник заперечували проти пропуску строку звернення до суду з даним позовом зазначивши, що ОСОБА_1 не було вручений ні наказ про звільнення її з посади інспектора патрульної поліції, не була видана її трудова книжка, тоді як згідно ч.1 ст. 233 КЗпП, працівник звертається до суду із заявою щодо вирішення трудового спору (звільнення з посади) в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видач трудової книжки. Отже, встановлений ч.1 ст. 233 КЗпП та ч. 2 ст. 122 КАС України місячний строк звернення до суду на оскарження наказу про його звільнення з посади інспектора патрульної поліції ще наступив, відтак позивач не пропустила строк звернення до суду.
Заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду з даним позовом, з огляду на наступне.
Предметом позову даної справи є скасування наказу № 519 о/с від 30.11.2017 року ДПП НП України про звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора роти №5 батальйону №2 УПП у м.Харкові ДПП НП та її призначення на посаду поліцейського роти № 5 батальйону № 2 УПП у м.Харкові ДПП НП, а також поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора роти № 5 батальйону № 2 УПП в м. Харкові ДПП НП.
Суд зазначає, що згідно п.17 ч. ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).
Таким чином, чинне законодавство обмежує право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Враховуючи предмет спору (оскарження наказу про звільнення з публічної служби), в даному випадку мають застосовуються приписи ч.5 ст. 122 КАС України, тобто місячний строк для звернення до суду, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, з огляду на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі «Мушта проти України» зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом Департаменту патрульної поліції НП № 85 о/с від 10.03.2017 року ОСОБА_1 , за результатами проведеного конкурсу призначена на посаду інспектора роти № 5 батальйону № 2 УПП в м. Харкові та їй присвоєне спеціальне звання "рядовий поліції".
Наказом Національної поліції України від 11.09.2017 року № 960 «Про внесення змін до Переліку посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань» внесені зміни до розділу V Переліку посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань, затвердженого Наказом Національної поліції України від грудня 2015 року № 142, зі змінами.
Відповідно до Наказу Національної поліції України № 1074 від 13.10.2017 року «Про організацій но-штатні зміни в Департаменті патрульної поліції Національної поліції України» посада інспектора роти № 5 батальйону № 2, на якій була призначена ОСОБА_1 , була скорочена та введена посада поліцейського цієї ж роти.
На виконання наказу НПУ № 1074 від 13.10.2017 року «Про організаційно-штатні зміни в Департаменті патрульної поліції Національної поліції України», наказом ДПП від 30.11.2017 року № 519 о/с з 01.12.2017 року ОСОБА_1 звільнена з посади інспектора роти № 5 батальйону № 2 УПП у м. Харкові ДПП та призначена на посаду поліцейського роти № 5 батальйону № 2 того ж УПП. Підставою такого призначення був власноруч написаний позивачем рапорт, датований 31.10.2017 року за її підписом.
Наказом ДДПП від 29.12.2017 року № 589 о/с ОСОБА_1 , поліцейському роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП було присвоєно спеціальне звання «капрал поліції». Відповідно до журналу видачі службових посвідчень 30.01.2018 року ОСОБА_1 отримала службове посвідчення НОМЕР_1 , в якому зазначено її посаду "поліцейський роти №5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП" зі званням капрала поліції, про що в журналі мається її особистий підпис.
Судом встановлено, що Наказом Департаменту патрульної поліції від 13.07.2018 року № 680 о/с, на підставі наказу Національної поліції України від 14.05.2018 року № 470 капрала поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП, звільнивши з посади поліцейського роти № 5 батальйону № 2 того ж УПП. Підставою такого звільнення також був власноруч написаний рапорт позивача від 24.05.2018 року із зазначенням посади, на якій позивач перебувала на час його написання - а саме: поліцейський роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП та її звання - капрал поліції. Зазначені обставини підтверджуються наданими документами, копії яких містяться в матеріалах справи, що спростовує доводи позивача щодо її необізнаності стосовно її посади та звання.
Крім того, наказом Департаменту патрульної поліції від 29.12.2018 року № 1256 о/с ОСОБА_1 , поліцейському роти № 5 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Харківській області ДПП присвоєно спеціальне звання «сержант поліції».
Наказом МВС України від 26.04.2017 року № 347 «Про порядок оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень НПУ» передбачено, що у правій інформаційній половині документа (посвідчення) текстом чорного кольору викладаються відомості про наявне спеціальне звання поліції або ранг державного службовця, прізвище, ім'я, по батькові та посаду, які обіймає.
Так, пунктом 4 розділу III вказаного наказу МВС України від 26.04.2017 року № 347 передбачено, що для виготовлення та отримання службового посвідчення особи прибувають у встановлені терміни що кабінету-студії з довідкою для виготовлення посвідчення Національної поліції України, в якій визначені підстави для його видачі. Зазначена довідка видається підрозділами кадрового забезпечення уповноважених органів за місцем проходження служби (роботи) особи.
Згідно з п. 7 розділу III наказу МВС України від 26.04.2017 року № 347, обмін та повторна видача посвідчень здійснюється в разі закінчення терміну його дії, переведення особи до іншого органу (підрозділу) поліції, установи, що належить до сфери управління Національної поліції України, її переміщення на іншу посаду, присвоєння чергового спеціального звання, зміни прізвища (імені чи по батькові), втрати або механічного пошкодження, яке призвело до порушення цілісності службового посвідчення або унаслідок якого неможливо ідентифікувати дані про особу.
У відзиві на позов, обґрунтовуючи доводи щодо порушення позивачем строку звернення до суду представник відповідача зазначив, що у зв'язку із тим, що наказом ДПП від 29.12.2018 року № 1256 о/с ОСОБА_1 присвоєно звання «сержант поліції», станом на момент розгляду справи позивач має службове посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 14.02.2019 року із зазначенням її посади поліцейського та званням сержанта поліції.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов'язаний: звертаючись до особи, або у разі звернення особи до нього, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службову посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною, в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Суд зауважує, що співробітники патрульної поліції під час здійснення ними своїх службових обов'язків уповноважені складати адміністративні матеріали, передбачені відповідними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення - протоколи та постанови, в яких обов'язково зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я та по-батькові поліцейського, який складає відповідний матеріал.
Тобто, про своє призначення з 01.12.2017 року на посаду поліцейського роти № 5 батальйону № 2 управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції (підстава: рапорт ОСОБА_1 від 31.10.2017 року) та звільнення її з посади інспектора роти № 5 батальйону № 2 УПП у м. Харкові ДПП (наказ ДПП від 30.11.2017 року № 519 о/с з 01.12.2017 року) позивачу було відомо ще з грудня 2017 року, коли вона почала виконувати відповідні обов'язки за посадою.
Тоді як з даним позовом позивач звернулась до суду лише 17.04.2019 року, тобто з пропущенням встановленого законодавством місячного строку звернення до суду у справах щодо звільнення з публічної служби.
Наведені позивачем мотиви щодо його призначення поліцейським на посаду відповідно до ст. 58 Закону України «Про поліцію» безстроково не є причинами, які перешкоджали позивачу звернутись до суду та які можна вважати поважними причинами пропуску строку звернення з даним позовом.
Посилання позивача на те, що строк звернення до суду розпочинається виключно з моменту ознайомлення зі спірним наказом, який позивачем досі не було отримано, суд також не приймає до уваги з огляду на те, що таке посилання свідчить про формальне тлумачення приписів чинного законодавства для продовження строку звернення до суду, протягом якого наказ № 519 о/с від 30.11.2017 року ДПП НП України про звільнення позивача з посади може бути спірним.
У судовому засіданні представником позивача не надано доказів звернення ОСОБА_1 до ДПП НП з письмовими заявами для отримання спірного наказу.
Отже, судом поважних причин пропуску строку звернення до суду зданим позовом не встановлено, представником позивача та самим позивачем також не зазначено.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Відповідно до ч.3 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції (вул. Ф. Ернста, б. 3 м. Київ, 03048) про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складено 04 червня 2019 року.
Суддя Шляхова О.М.