Справа № 314/1344/19
Провадження № 3/314/399/2019
17.05.2019 року м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Вільнянським РВ ГУМВС України в запорізькій області 22.04.2009 року, інші відомості суду не відомі,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 419989, складений 13.03.2019 року, стосовно ОСОБА_1
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення 21.02.2019 року о 01-00 год., гр. ОСОБА_1 , за місцем мешкання влаштував сварку по відношенню до співмешканця своєї матері гр. ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, чим скоїв домашнє насильство.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , до суду не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
В своїх письмових поясненнях, які долучено до матеріалів справи, ОСОБА_1 пояснює, що між ним та ОСОБА_3 в ході бесіди виникла сварка, при цьому, фізичного насилля один до одного вони не застосовували, зобов'язався більше не влаштовувати сварки.
Потерпілий ОСОБА_4 , у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, при цьому, в своїх письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи, зазначає, що фізичного болю йому не спричинено, сварка була взаємною у зв'язку з чим, просив провести бесіду з ОСОБА_1
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення 21.02.2019 року о 01-00 год., гр. ОСОБА_1 , за місцем мешкання влаштував сварку по відношенню до співмешканця своєї матері гр. ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, чим скоїв домашнє насильство.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення долучені лише пояснення порушника та потерпілого, а також довідка про результати розгляду звернення ОСОБА_2 , при цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які відомості щодо того, якими саме доказами, передбаченими в ст. 251 КУпАП, підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Також у складеному протоколі не відображено свідків-очевидцівподій за обставинами, які інкримінуються ОСОБА_1 , а також їх повних анкетних даних та достовірної адреси місця їх фактичного проживання.
Крім того, у складеному протоколі, в порушення вимог ст. 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення, чітко не викладенооб'єктивної сторониправопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП України, не зазначеноспосіб вчинення правопорушення, не відображенооб'єктправопорушення, не вказаносуб'єктивну сторонуправопорушення (ставлення до наслідків), яка характеризується наявністю вини у формі прямогочинепрямого умислу, а такожмотивитаметавчинення правопорушення, не конкретизовано суть вчиненого правопорушення.
Будь-яких інших доказів адміністративний матеріал не містить.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто факти викладені у протоколі про адміністративне правопорушенняє невстановленими, а тому зазначений протокол не може бути прийнятий судом в якості доказу на підтвердження вини правопорушника.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з положень ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинною у здійсненні злочину і не може бути підданою покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України «Про ратифікацію конвенції» від 17.07.1997 «Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод» і протоколи до неї є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Таким чином суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 , викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту».
У цій правовій позиції можна відокремити такі конструктивні ознаки: а) обов'язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпцій; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими. Тому за відсутності таких ознак не можна констатувати, що правопорушення доведено «поза розумним сумнівом».
З аналізу цих міжнародних правових норм, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не підтверджена наявними доказами безсумнівно, відтак провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд, -
постановив:
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя: В.О. Кіяшко
17.05.2019