Справа № 500/369/19
30 травня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Заблоцька І.І.
позивача ОСОБА_1
представника відповідачів Федорів Т.М .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі, відповідач - 1, ГУ ДФС у Тернопільській області), Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі, Чортківська ОДПІ, відповідач -2), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції №1-0 від 04.01.2019 року, поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Заліщицької ДПІ Чортківського управління ДФС у Тернопільській області, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.01.2019 року по даний час.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуваний наказ про звільнення таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнятий з порушенням вимог законодавства України. Позивач зазначив, що в порушення вимог статті 49-2 КЗпП України, відповідачем не запропоновано йому жодної іншої вакантної посади перед звільненням. Також вказав, що відноситься до працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, про що свідчить присвоєння йому високих звань - радника податкової служби ІІІ рангу 01.1.2007 року згідно наказу №43, а 08.01.2014 року йому присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної служби ІІІ рангу. Додатково зазначив, що при звільненні позивача з посади відповідачем не враховане переважне право залишення на роботі. При цьому, вказав, що в склад Чортківської ОДПІ до цієї реорганізації входили Борщівське, Гусятинське і Заліщицьке відділення, однак ні в апараті Чортківської ОДПІ, ні в Боріщвському, ні Гусятинському відділеннях скорочення чисельності чи штату відбулося. Таким чином, вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 18.02.2019 року. У вказаний строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 18.03.2019 року о 10:00 год.
18.03.2019 року судове засідання у даній справі відкладено до 22.03.2019 року о 10:00 год. у зв'язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному.
Представник відповідача Головного управління ДФС у Тернопільській області подав до суду відзив, в якому зазначив, що у зв'язку із реорганізацією Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції у Тернопільській області шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Тернопільській області, 15.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Тернопільській області запропоновано позивачу для переведення наявні вакантні посади в ГУ ДФС у Тернопільській області відповідно до його кваліфікації. Вказав, що позивач 15.11.2018 року та 04.01.2019 року відмовився від запропонованих посад, про що вчинив відповідний запис. Відтак вважає, що відповідачем правомірно винесено оскаржуваний наказ та звільнено позивача із займаної посади, а тому у задоволенні позову просив відмовити повністю.
22.03.2019 року у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 05.04.2019 року о 10:00 год.
Позивач подав до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що на його утриманні перебувають дружина, яка не працює і її мама, якій 85 років. Зазначив, що для перевірки переважного права на залишення на роботі повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності. Вказав, що відповідачем цих вимог при звільненні позивача враховано не було, а тому просив позов задовольнити повністю.
05.04.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 12.04.2019 року о 10:00 год.
12.04.2019 року у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 07.05.2019 року о 12:00 год.
07.05.2019 року у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 30.05.2019 року 10:00 год.
30.05.2019 року позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив на адміністративний позов.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов.
Судом встановлено, що позивач працює в органах податкової служби з 04 лютого 1994 року. Присягу державного службовця він прийняв 13 січня 1995 року . 01 січня 2014 року йому присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІІ рангу.
З 15 січня 2015 року ОСОБА_1 працював головним державним ревізором-інспектором сектору оподаткування юридичних осіб Заліщицького відділення Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області.
З 19.05.2017 року позивача у зв'язку із затвердженням організаційної структури переведено на посаду головного державного інспектора Заліщицького відділення.
У відповідності до Наказу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 04.01.2019 №1-О позивача звільнено з посади у зв'язку із зміною організаційної структури та скороченням штатної чисельності працівників Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області згідно п.1 ст.40 КЗпП України з 04.01.2019 року.
Не погоджуючись із звільненням з роботи, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини другої ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 36 Кодексу законів про працю України (надалі, КЗпП України) передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (підпункт 1 частини першої статті 40).
У відповідності до пункту першого частини першої ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників
Оскільки позивач ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця, а на день звільнення працював головним державним інспектором Заліщицького відділення Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області, відповідно, суд встановив, що він проходив публічну службу в податкових органах.
Таким чином, спірні правовідносини повинні врегульовуватися не тільки КЗпП України, але й Законом України "Про державну службу" в редакції чинній на момент звільнення, який є спеціальним законом. При цьому суд зазначає, що пріоритетними є норми спеціального закону. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадку, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі. Однак, як вбачається з оскаржуваного наказу, позивача звільнено з публічної служби за загальними правилами, відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, однак при цьому, Закон України "Про державну службу" не застосовано.
При звільненні відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, розірвання трудового договору проводиться з обов'язковим додержанням передбаченого ст.49-2 зазначеного Кодексу порядку вивільнення працівників, відповідно до якого вони попереджаються про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці. Одночасно роботодавець пропонує працівникові роботу на тому ж підприємстві, в тій самій установі, організації за відповідною професією чи спеціальністю, а за відсутності роботи - іншу. При вивільненні працівника враховується його переважне право й перевага перед іншими у залишенні на роботі. При цьому, як встановлено правилами частини другої цієї статті, звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Системний аналіз норм чинного законодавства України дає підстави вважати, що роботодавець при вивільненні працівників у зв'язку із реорганізацією, повинен забезпечити працівникам дотримання усіх гарантій, що передбачені загальними та спеціальними нормативно - правовими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року №296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби», а також відповідно до Наказу ДФС від 10.05.2018 року№296 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Тернопільській області», реорганізовано Чортківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області шляхом приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у Тернопільській області.
Наказом Головного управління ДФС у Тернопільській області №1570 від 13.08.2018 року «Про введення в дію змін до організаційної структури та штатного розпису Головного управління ДФС у Тернопільській області на 2018 рік», введено в дію затверджений Перелік змін до організаційної структури на 2018 рік та Перелік №2 змін у штатному розписі на 2018 рік Головного управління ДФС у Тернопільській області.
16.08.2019 року Головою комісії з реорганізації Чортківскької ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області позивача попереджено про наступне вивільнення з 16.10.2018 року. при цьому, жодної пропозиції роботи на тому ж підприємстві, в тій самій установі, організації за відповідною професією чи спеціальністю, а за відсутності роботи - іншої від роботодавця не поступало.
Також, Наказом Головного управління ДФС у Тернопільській області №2034 від 18.10.2018 року «Про введення в дію змін до організаційної структури та штатного розпису ГУ ДФС на 2018 рік», введений в дію затверджений Перелік №2 до організаційної структури на 2018 рік та Перелік №3 у штатному розписі на 2018 рік ГУ ДФС.
12.10.2018 року Чортківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області позивачу вручено повідомлення «Про наступне вивільнення», яким повідомлено про зміну дати наступного вивільнення передбаченої в попередженні від 16.08.2018 року на 16.11.2018 року, чим не дотримано 2-х місячного строку при звільненні.
При цьому, 15.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Тернопільській області позивачу було надано повідомлення - пропозиція із Переліком посад, які є вакантними (тимчасово вакантними) у Головному управлінні ДФС у Тернопільській області станом на 15.11.2018 року, які пропонуються для переведення головному державному інспектору Заліщицького відділення Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області. Даний Перелік підписаний позивачем із застереженням "із запропонованими посадами не погоджуюсь».
Крім цього, Головним управлінням ДФС у Тернопільській області позивачу був наданий "Перелік посад, які є вакантними (тимчасово вакантними) у Головному управлінні ДФС у Тернопільській області станом на 04.01.2019 року, які пропонуються для переведення головному державному інспектору Заліщицького відділення Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області". Даний Перелік був підписаний позивачем 04.01.2019 року із застереженням "відмовляюсь".
У контексті наведеного суд зазначає, що одночасно з повідомленням про наступне вивільнення роботодавець повинен запропонувати працівнику роботу на тому ж підприємстві, в тій самій установі, організації за відповідною професією чи спеціальністю, а за відсутності роботи - іншу. Однак, відповідачем було запропоновано позивачу перелік запропонованих посад лише 15.11.2018 року та 04.01.2019 року, в той час як повідомлено про наступне вивільнення датовані 16.08.2018 року та 12.10.2018 року, чим порушено вимоги статті 49-2 КЗпП України.
На думку суду, відповідач повинен був запропоновувати позивачу одночасно із повідомленням про наступне вивільнення, тобто 16.08.2018 року та 12.10.2018 року перелік усіх вакантних посад у тій самі установі відповідно до його кваліфікації, чого роботодавцем зроблено не було.
Суд вважає, що належним виконанням обов'язку працевлаштування працівника при вивільненні є пропозиція йому на підприємстві, установі, організації вакантної посади чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому, роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
У розумінні норм чинного законодавства України, зважаючи на те, що власник або уповноважений ним орган має право самостійно визначати чисельність і штат працівників, структуру підприємства, не забороняється здійснювати перегрупування працівників у межах однорідних посад і професій для залишення на роботі найбільш кваліфікованих.
На думку суду, під час вивільнення роботодавець має право здійснювати перестановку працівників і переводити більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, на іншу посаду за його згодою, звільнивши на цій посаді менш кваліфікованого працівника.
При цьому, суд приймає до уваги твердження позивача, що відповідачем при вивільненні позивача не досліджувалось питання щодо його переважного права залишення на роботі, передбаченого ст.42 КЗпП України, про що в даній справі відсутні достатні, належні та допустимі докази. Зазначена норма також, на думку суду, підтверджує право позивача на отримання всіх передбачених пільг та гарантій при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушена процедура звільнення працівника у зв'язку із реорганізацією.
При цьому, суд не приймає до уваги листки непрацездатності серії АДР №188813 та серії АДР №242783, оскільки вони, на думку суду, не спростовують порушення відповідачами процедури вивільнення працівника, а лише підтверджують перебування позивач на лікарняному з 15.11.2018 року по 03.01.2019 року.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому, відповідачами не подано до суду належних та допустимих доказів, які обґрунтовують правомірність винесення Чортківською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області оскаржуваного наказу та звільнення позивача з займаної посади.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції №1-0 від 04.01.2019 року " Про звільнення ОСОБА_1 " підлягає до задоволення.
Також, у розумінні частини третьої ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на наведене, позовна вимога про поновлення позивача на посаді Головного державного інспектора Заліщицької державної податкової інспекції Чортківського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що вона підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Статтею 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як один рік.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100. (надалі Порядок №100). Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Період вимушеного прогулу позивача становить 99 днів, починаючи з 05.01.2019 року по день винесення судом рішення у даній справі. При цьому, у відповідності до довідки про середній заробіток №162/10/19-00-05-33 від 29.03.2019 року, середньоденна заробітна плата позивача становила 374,06 грн. Таким чином, суд зазначає, що підлягає стягненню 37031,94 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення повністю.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області, Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним і скасувати наказ Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №1-О від 04.01.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 ".
3. Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід . номер НОМЕР_1 ) на посаді головного державного інспектора Заліщицької державної податкової інспекції Чортківського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області (Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Білецька,1, код ЄДРПОУ 39403535).
4.Стягнути з Головного управління ДФС у Тернопільській області (Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Білецька,1, код ЄДРПОУ 39403535) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 37031 (тридцять сім тисяч тридцять одна) грн. 94 коп., провівши необхідні відрахування.
Судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Заліщицької державної податкової інспекції Чортківського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області (Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Білецька,1, код ЄДРПОУ 39403535) - підлягає до негайного виконання.
Судове рішення в частині стягнення з Головного управління ДФС у Тернопільській області (Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Білецька,1, код ЄДРПОУ 39403535) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 37031 (тридцять сім тисяч тридцять одна) грн. 94 коп., провівши необхідні відрахування - підлягає до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 червня 2019 року.
Головуюча суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.