Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 червня 2019 р. № 520/4193/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ) до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Леонова, буд. 4-а, секція А, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 40386356) , третя особа: Вовчанський відділ з питань призначення перерахунку та виплати пенсії Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Леонова, буд. 4-а, секція А, м. Чугуїв, Харківська область, 63503) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати неправомірними дії Вовчанського відділу з питань призначення перерахунку та виплати пенсії Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах; скасувати рішення Вовчанського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області за № 18 від 09.04.2018 року про відмову ОСОБА_1 , в призначенні пенсії; зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах відповідно пункту 8 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" наступні періоди роботи водієм трамваю : - в Салтівському депо, пізніше перейменованому в Харківське державне підприємство „Міськелектротранс" з 10.03.1987 року по 19.11.1996 року; - в Жовтневому трамвайному депо „ Мосміськтранс" в періоди з 20.11.1996 року по 25.10.1997 року , з 5.04.1997 року по 15.10.1997 року з 22.10.1997 року по 22.01.1998 року з 23.02.1998 року по 26.08.1998 року з 92.08.1999 року по 25.01.2000 року , з 21.02.2000 року по 10.08.2000 року з 12.09.2000 року по 09.08.2001 року, з 11.09.2001 року по 10.08.2002 року; зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_1 , пенсію відповідно до пункту 8 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року; стягнути з Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40386356 вул. Леонова, 4а, секція а, м. Чугуїв, Харківської області) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Позов обґрунтовано тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах. За результатом розгляду наданих документів у призначенні пенсії на пільгових умовах відмовлено з підстав не підтвердження наявності такого стажу. Вважає, що відповідачем при прийнятті рішення щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах порушено вимоги законодавства, які регулюють відносини правового механізму підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу, який дає право на такий вид пенсії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 року у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачеві строк для надання відповіді на адміністративний позов.
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити з тих підстав, що відповідно до п.8 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятому технологічному процесі важких шкідливих виробництв після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу для жінок не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років, тоді як наданими на підтвердження стажу документами останній не підтверджений.
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що позивачка після досягнення відповідного віку звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами звернення, рішенням Вовчанського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії від 09.04.2018 року № 18 позивачці відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах із-за відсутності необхідного пільгового стажу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).
Так, пунктом 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Отже вказаним пунктом передбачені певні умови для призначення пенсія за віком на пільгових умовах: досягнення 55-ти річного віку, наявності страхового стажу наявність страхового стажу для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Записи в трудовій книжці містять інформацію щодо періодів роботи з 10.03.1987 року по 19.11.1996 року ХДП «Міськелектротранс» водієм трамваю та з 20.11.1996 по 25.10.1997, з 15.04.1997 по 15.10.1997, з 22.10.1997 по 22.01.1998, з 23.02.1998 по 26.08.1998, з 02.08.1999 по 25.01.2000, з 21.02.2000 по 10.08.2000, з 12.09.2000 по 09.08.2001, з 11.09.2001 по 10.08.2002 водієм трамваю Жовтневого трамвайного депо «Мосміськтранс».
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні належні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном
Відповідача зазначає, що для підтвердження пільгового стажу позивачем надано довідку Жовтневого трамвайного депо «Мосміськтранс», яка не відповідає вимогам, визначеним додатком № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року та довідка Комунального підприємства « Міський архів» від 17.10.2017 року № Н-52 у якій зазначено, що позивачка працювала водієм, тобто обіймала посаду, яка не передбачена пунктом 8 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Матеріалами справи підтверджено, що позивач працювала у Салтівському ДПО, яке у 1992 році перейменовано у ХДР «Міськелектротранс» в періоди з 10.03.1987 по 19.11.1996 року та Жовтневому трамвайному депо «Мосміськтранс» в періоди з 20.11.1996 по 25.10.1997, з 15.04.1997 по 15.10.1997, з 22.10.1997 по 22.01.1998, з 23.02.1998 по 26.08.1998, з 02.08.1999 по 25.01.2000, з 21.02.2000 по 10.08.2000, з 12.09.2000 по 09.08.2001, з 11.09.2001 по 10.08.2002. Характер роботи позивача підтверджено відповідними записами у трудовій книжці (а.с.10-11) із зазначення посади, яку обіймала позивачка, присвоєного класу.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).
Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено те, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. Натомість, матеріали справи не містять підтвердження здійснення відповідачем дій, направлених на усунення будь-яких сумнівів щодо призначення пільгової пенсії позивачу.
Проте позивачкою на підтвердження роботи саме водієм трамваю надано суду копію свідоцтва № НОМЕР_1 , відповідно до якого вона навчалась з 02.10.1986 року по 06.03.1987 року за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії трамвай та отримала відповідне посвідчення серії НОМЕР_5, диплом НОМЕР_3 та відповідно до запису в трудовій книжці № 8 від 10.03.1987 року позивачка прийнята на роботу в Салтівське депо водієм третього класу по переводу з СПТУ -18
Суд також зауважує, що відповідач не зарахував до пільгового стажу період роботи у Жовтневому трамвайному депо «Мосміськтранс», виходячи з того, що форма доданої до заяви уточнюючої довідки не відповідала вимогам додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Разом тим такі посилання є неприйнятними, оскільки невідповідність уточнюючої довідки затвердженій формі довідки не може бути підставою для позбавлення особи права на пенсію, в тому числі на зарахування зазначених в довідці періодів до пільгового стажу роботи.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 09.04.2018 року № 18 підлягає скасуванню.
Позовні вимоги позивача про визнання дій відповідача неправомірними, задоволенню не підлягають, оскільки у спірних правовідносинах належним та повним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення, через те, що самі по собі дії відповідача не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків, тобто, не впливають на обсяг прав та інтересів позивача, адже правові наслідки в даному випадку має акт індивідуальної дії рішення від 09.04.2018 року.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме зарахувати стаж та призначити пенсію відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Рекомендаціями Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. У рішенні по справі "Класс та інші проти Німеччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію є формою втручання у повноваження. Отже, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Разом з цим, при ухваленні рішення суд керується приписами частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".
З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про зарахування стажу та призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи водієм трамваю в Салтівському депо, пізніше перейменованому в Харківське державне підприємство „Міськелектротранс" з 10.03.1987 року по 19.11.1996 року; в Жовтневому трамвайному депо „ Мосміськтранс" в періоди з 20.11.1996 року по 25.10.1997 року , з 15.04.1997 року по 15.10.1997 року, з 22.10.1997 року по 22.01.1998 року, з 23.02.1998 року по 26.08.1998 року, з 02.08.1999 року по 25.01.2000 року, з 21.02.2000 року по 10.08.2000 року, з 12.09.2000 року по 09.08.2001 року, з 11.09.2001 року по 10.08.2002 року, - що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13. Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 8 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,- що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13. Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ч.ч.1,8 ст.139 КАС України
На підставі викладеного, керуючись263,294,295 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати рішення Вовчанського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 18 від 09.04.2018 року про відмову ОСОБА_1 , в призначенні пенсії.
Зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи водієм трамваю в Салтівському депо, пізніше перейменованому в Харківське державне підприємство „Міськелектротранс" з 10.03.1987 року по 19.11.1996 року; в Жовтневому трамвайному депо „ Мосміськтранс" в періоди з 20.11.1996 року по 25.10.1997 року , з 15.04.1997 року по 15.10.1997 року, з 22.10.1997 року по 22.01.1998 року, з 23.02.1998 року по 26.08.1998 року, з 02.08.1999 року по 25.01.2000 року, з 21.02.2000 року по 10.08.2000 року, з 12.09.2000 року по 09.08.2001 року, з 11.09.2001 року по 10.08.2002 року, - що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13. Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 8 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Леонова, буд. 4-а, секція А, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 40386356) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_4 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зоркіна Ю.В.