30 травня 2019 р. Справа № 480/1406/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Берестка Б.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1406/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду із позовом до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, в якому просить:
1) Визнати протиправною відмову Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, викладеної у листі від 20.03.2019 №40/08.01-13, у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на території АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 .
2) Зобов'язати Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради видати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на території АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 .
Позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно відмовив у видачі будівельного паспорта з посиланням на те, що наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам чинної містобудівної документації, оскільки належна позивачу земельна ділянка згідно з Планом зонування території міста, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 року №2180-МР, належить до зони Ж-1с, тобто території садибної, блокованої забудови в межах санітарно-захисної зони, де будівництво садибних житлових будинків (нових) з присадибними ділянками не передбачено.
ОСОБА_1 вважає відмову Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, викладену у листі від 20.03.2019 №40/08.01-13, у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки протиправною, оскільки цільовим призначенням належної їй на праві власності земельної ділянки є будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Тому, оскаржувана відмова прийнята всупереч вимогам чинного законодавства України та порушує її права як власника земельної ділянки.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що належна позивачу земельна ділянка відповідно до Плану зонування території м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 року №2180-МР, та генерального плану м. Суми зі змінами, внесеними рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 року №1943-МР, знаходиться в зоні Ж-1с (підзона садибної житлової забудови в межах санітарно-захисної смуги), в межах якої не допускається розміщувати житлові будинки з присадибними ділянками, внаслідок чого має місце невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації, а тому відсутні підстави для видачі позивачу будівельного паспорта (а.с.27-29).
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Ухвалою від 07.05.2019 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог із врахуванням наступного.
Суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2018 позивач придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану на території АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 .
Згідно з п.1.1 договору цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. (а.с.9).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.10.2018 року цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.11).
13.02.2019 року позивач звернулася до начальника Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради із заявою про надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (а.с.13).
Листом управління від 28.02.2019 року повідомило про повернення комплекту документів на доопрацювання внаслідок я виявлених у них недоліків (відсутність в складі ескізних намірів забудови планів поверхів та фасадів з максимальними відмітками висотності господарської будівлі на гаражу, що зазначено в заяві на видачу будівельного паспорту; на схемі забудови земельної ділянки М1:500 не позначено будинки на сусідніх земельних ділянках та відстані до них, проїзна частина вулиця та відстань до неї), пропонувалося переглянути місце розташування гаражу на ділянці та подати пропозиції щодо забудови ділянки в установленому порядку (а.с.14).
В подальшому, після усунення зауважень, викладених в листі від 28.02.2019 року, позивач звернулася Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради із заявою від 06.03.2019 року (а.с.15) на видачу будівельного паспорта з наданням усіх необхідних документів, проте листом від 20.03.2019 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорта, з огляду на те, що земельна ділянка відповідно до Генерального плану м. Суми зі змінами, внесеними рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 року №1943-МР, та Плану зонування території м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 року №2180-МР (а.с.35-38), знаходиться в зоні Ж-1с (підзона садибної житлової забудови в межах санітарно-захисної смуги), де будівництво садибних житлових будинків (нових) з присадибними ділянками не передбачено (а.с.16-17).
Надаючи оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Положеннями статті 1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Частиною першою та дев'ятою статті 17 Закону України №3038-VI встановлено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.
Згідно з частинами 1, 2, 8 ст. 18 Закону України №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Частинами першою та четвертою статті 27 цього ж Закону встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103).
За приписами п. 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.
Пунктом 2.3 Порядку №103 встановлено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Відповідно до частини четвертої статті 373 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України) власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Судом встановлено, що згідно з п.1.1 договору купівлі-продажу від 03.10.2018 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.10.2018 року цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)
Як слідує із матеріалів справи, позивач має намір здійснити забудову належної їй на праві власності земельної ділянки, про що подала відповідну заяву на отримання будівельного паспорта.
В силу частин першої-третьої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України.
Відповідно до статей 24, 25 Закону України №3038-VI також встановлені особливості регулювання земельних відносин при здійснені містобудівної діяльності, а саме - зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (ч.2 ст.24). Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій; режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації; встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок (ч.1,2,5 ст.25).
Частиною другою статті 17 Закону України №3038-VI передбачено, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.
Відповідач не довів жодним доказом врахування громадських та державних інтересів, в тому числі і власників відповідних земельних ділянок, під час розробки та затвердження плану зонування міста.
Як вбачається із договору купівлі-продажу (п.1.4) від 26.11.2013 року (а.с.18), укладеному між ОСОБА_2 , в якої позивач в 2018 році купила земельну ділянку (а.с.9), та ОСОБА_3 , земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_1 , була сформована ще в 2008 році, її цільовим призначенням було і є «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» (п.1.3) та земельна ділянка відчужувалася без зміни її цільового призначення (п.1.5), тобто до часу затвердження рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 року №2180-МР Плану зонування території м. Суми (а.с.36), тому суд дійшов висновку, що відмова у видачі позивачу будівельного паспорта з підстав віднесення земельної ділянки до зони Ж-1с (території садибної, блокованої забудови в межах санітарно-захисної зони) перешкоджає реалізації позивачу права власності на використання належної їй земельної ділянки за її цільовим призначенням. Отже, така відмова є протиправною.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що під час відмови у видачі будівельного паспорта на будівництво житлового будинку на належній позивачу земельній ділянці неправомірно не враховано положень ст. ст. 24, 25 Закону України №3038-VI чим порушено конституційне право позивача як власника земельної ділянки реалізувати право на забудову відповідно до її цільового призначення.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній у постанові від 16.08.2017 К/800/35694/16.
Тому, з метою відновлення порушеного права позивача та, керуючись повноваженнями, наданими ст.245 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задовольнити повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір за подання позову.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, викладеної у листі від 20.03.2019 №40/08.01-13, у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на території АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 .
Зобов'язати Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради видати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на території АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 8-А, ЄДРПОУ 40462253) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на оплату судового збору в сумі 768грн.40коп. (сімсот шістдесят вісім грн. сорок коп.)
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.06.2019
Суддя О.О. Осіпова