04 червня 2019 року м. Рівне №460/926/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо не нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням абз.5 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 (без зміни місця підвищення (базового місяця) в січні 2016 року) за період з 01.01.2016 по день звільнення 22.08.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.08.2018 був призваний на військову службу по мобілізації Рівненським ОМВК м.Рівне, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді офіцера відділу радіаційного, хімічного, біологічного захисту управління оперативного забезпечення штабу. Вказує про те, що наказом КВ ОК "Захід" від 18.08.2018 №203 звільнений з військової служби у запас за пп."б" п. 2 ч.5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я) та наказом КВ ОК "Захід" від 22.08.2018 №195 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та з усіх видів забезпечення. Звертає увагу на те, що в березні 2019 року йому стало відомо про те, що відповідачем не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 по 22.08.2018. 18.03.2019 звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та визначити базовий місяць для нарахування індексації. Проте, відповідачем було відмолено в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення з січня 2016 по 22.08.2018. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 18.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У встановлені судом строки, відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що військова частина НОМЕР_1 утримується за рахунок кошторису Міністерства оборони України, є державною організацією, яка фінансується виключного за рахунок коштів державного бюджету та проводить видатки у відповідності до ст. 51 Бюджетного кодексу України на основі наданого кошторису на відповідний рік. Вказує про те, що відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики від 08.08.2017 №13700-з та №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди немає. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 - лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було. Враховуючи викладене, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
13.05.2019 позивачем через ВДЗ (канцелярію) суду подано відповідь на відзив, в якій він спростовує аргументи відповідача, викладені у відзиві, та просить суд позов задовольнити повністю.
Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України з 15.01.1993 по 20.09.2014 та з 12.08.2015 по 22.08.2018, що підтверджується витягом з особової справи.
Наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) №223 від 20.09.2014 майора ОСОБА_1 , виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 20.09.2014 (а.с.15).
Наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (по стройовій частині) від 22.08.2018 №195 майора ОСОБА_1 з 22.08.2018 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.16).
18.03.2019 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з запитом, в якому просив відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" надати наступну інформацію:
1. Який місяць був у нього базовим для нарахування індексації, та яка була цьому підстава?
2. З якого часу та до якого часу проводилося нарахування та виплата індексації (зазначити місяць, рік та суму нарахованої, виплаченої індексації)?
3. З якого часу, та з яких підстав не проводились нарахування та виплата індексації?
4. Надати завірені копії документів, які стали підставою не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі листа (роз'яснення) Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2.
5. Надати довідку про розмір не нарахованої (невиплаченої) індексації грошового забезпечення, у який зазначити по місяцям суми індексації його грошового забезпечення, з урахуванням того, що підвищення посадових окладів військовослужбовців Збройних Сил України відбулося з 01.01.2008 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (а.с.18).
Листом від 25.03.2019 №501/55 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Крім того, згідно роз'яснень Міністерства соціальної політики України, механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Відповідно до роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 №248/1485 у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - січні 2018 року у Міноборони не було. Також, Військовою частиною НОМЕР_1 зазначено, що здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по день виключення позивача з військової частини НОМЕР_1 можливості не було (а.с.19).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 22.08.2018 позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Частиною 1 статті 1-2 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Згідно з ч. 1-4 ст. 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру:
пенсії;
стипендії;
оплата праці (грошове забезпечення);
суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.2 Закону №1282-XII).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ч.6 ст. 2 Закону №1282-XII).
Тобто, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 6 Закону №1282-XII.)
Відповідно до абз.5 ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною 2 статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників
Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту (п.1-1 Порядку №1078).
Згідно з абз.1-4 п. 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:
1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;
4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;
6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;
7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
З аналізу викладених норм вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Поряд із цим, суд зазначає, що листом від 25.03.2019 №501/55 військова частина НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_1 , що у період з 01.01.2016 по 22.08.2018 здійснити нарахування та виплату індексації не було можливості. Отже, суд дійшов висновку, що індексація позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.
У відзиві на позов Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року, у Міноборони не було.
Що стосується посилання представника відповідача на відсутність фінансових ресурсів для виплати у зазначений період, суд зазначає наступне.
Частинами 1, 2 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.
В сукупності викладених обставин, на підставі належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та отримання виплати з індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 22.08.2018.
Отже, позовна вимога про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення підлягає до задоволення.
Оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" строк, що є порушенням права позивача, тому суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 22.08.2018.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд при вирішенні даного спору та з огляду на встановлені обставини, враховуючи зміст ст. 2 КАС України, дійшов висновку про недоведеність відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, законності не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення, а відтак позов підлягає до задоволення.
Підстави для застосування ст.139 КАС України відсутні, оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 22.08.2018 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 по 22.08.2018 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 04 червня 2019 року.
Суддя Жуковська Л.А.