Справа № 2-69
2010 рік
10 березня 2010 року Ялтинський міський суд Криму
у складі судді : Переверзєвої Г.С.
при секретарі : Кононової Ю.С.
за участю адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Лівадійська селищна Рада про поділ будинку, визначення порядку користування присадибною ділянкою та визнання права користування земельною ділянкою, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розділ майна, що знаходиться в спільній частковій власності,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, доповнивши вимоги якого просить суд: здійснити поділ домоволодіння АДРЕСА_1, виділивши йому в натурі 9\20 часток будинку, визнавши за ним право власності на приміщення будинку літер 2-1 і літер 1-4, а також на підсобні приміщення літер «З», «Б» і «В», припинивши право спільної часткової власності на них ОСОБА_3, а відповідачці виділити в натурі 11\20 часток будинку, визнавши за нею право власності на приміщення літер 1-3, 1-2, 1-5, 1-1 і 1-6, підсобне приміщення літер «Н», припинивши на них його право спільної часткової власності; визнати за ним право користування земельною ділянкою площею 850 кв. метрів, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 і визначити порядок користування земельною ділянкою, прилеглою до домоволодіння АДРЕСА_1 між ним і відповідачкою по першому варіанту висновку експертизи.
Вимоги мотивує тим, що він є власником 9\20 часток жилого домоволодіння АДРЕСА_1. Відповідачка є власницею 11\20 часток вказаного домоволодіння. В користуванні домоволодіння знаходиться земельна ділянка площею 1700 кв. метрів. Між ними склалися неприязні стосунки з приводу спільного користування домоволодінням і земельною ділянкою, часто виникають конфлікти, у зв'язку з чим в нього виникла необхідність в поділі будинку і визначенні порядку користування земельною ділянкою. По справі була проведена експертиза з питання розділу домоволодіння і визначення порядку користування земельною ділянкою. Він згоден з першим варіантом визначення порядку користування земельною ділянкою із запропонованих експертом, а також з єдиним можливим варіантом розділу домоволодіння і просить задовольнити його позовні вимоги відповідно до варіантів, визначених даним висновком.
Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала і пред'явила самостійний позов, в якому просить суд: розділити домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом визнання за нею права власності на приміщення літер 1-4, 1-3, 1-5, 1-6 і надвірні споруди літер «З» і «Н», а за відповідачем визнати право власності на приміщення літер 2-1 і надвірні споруди літер «Б», «В» і «П», припинивши право спільної часткової власності сторін на домоволодіння із стягненням з неї на користь ОСОБА_2 грошової компенсації в сумі 3325,17 гривень. Вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою також не визнала, мотивуючи їх тим, що у сторін відсутній правовстановлюючій документ на земельну ділянку.
Представник третьої особи Лівадійської селРади в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, представив заяву з проханням розглянути справу у відсутність їх представника.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а в позові ОСОБА_3 слід відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 9\20 часток домоволодіння АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 березня 1996 року (а.с. 13).
ОСОБА_3 є власницею 11\20 часток жилого будинку АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 червня 2000 року (а.с. 12).
Згідно ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ в натурі частки з майна, що знаходиться в спільній частковій власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 88 Земельного Кодексу України, учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, відповідної розміру частки, що належить йому.
Згідно п. 1 даної статті, володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою, що знаходиться в спільній частковій власності, здійснюється з відома всіх співвласників згідно з договором, а у разі не досягнення згоди - в судовому порядку.
В силу ч. 2 ст. 377 ЦК України, якщо житловий будинок, будова або споруда розташовані на земельній ділянці, наданій в користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розташовані і яка необхідна для їх обслуговування.
Згоди про порядок користування домоволодінням і земельною ділянкою, що знаходиться в користуванні домоволодіння, між його власниками досягнуто не було, у зв'язку з чим позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом.
Домоволодіння, що належить сторонам у справі на праві спільної часткової власності, складається з житлового будинку літер «А», загальною площею 57,2 кв. метрів, зокрема житловою площею 47,3 кв. метра з приміщеннями житлової кімнати 1-3 площею 15,4 кв. метра, житлової кімнати 1-4 площею 12,5 кв. метрів, коридору 1-5 площею 2,9 кв. метра, кухні 1-6 площею 7,0 кв. метрів і житлової кімнати 2-1 площею 19,4 кв. метра, а також господарських споруд - сараю літер «Б», кухні літер «В», навісу літер «П», вбиральні літер «З» і вбиральні літер «Н».
Приміщення заскленої веранди 1-1, яку ОСОБА_2 просить виділити у власність ОСОБА_3, є самовільно побудованою.
Рішенням Апеляційного суду АРК від 13 жовтня 2008 року, яким було скасовано рішення Ялтинського міського суду від 11 січня 2008 року про відмову в позові ОСОБА_2 до виконкому Лівадійської селРади, ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення виконкому і свідоцтва про право власності на нерухоме майно і прийняте нове, про задоволення позовних вимог було встановлено, що в спільному користуванні сторін (ОСОБА_2 і ОСОБА_3), для обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка загальною площею 1700 кв. метрів (а.с. 36-38).
Також дана обставина підтверджена рішенням Апеляційного суду АРК від 06 липня 2009 року, яким було відмовлено в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Лівадійської селРади про встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 1500 кв. метрів і встановлено, що в спільному користуванні сторін знаходиться земельна ділянка площею 1700 кв. метрів (а.с. 96, 97).
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доводяться при розгляді інших справ, в яких приймають участь ті ж особи або особа, відносно якої ці обставини встановлені.
У справі була призначена і проведена експертиза.
Висновком експерта № 9064 від 22 вересня 2009 року визначений єдино можливий варіант розділу законно побудованих приміщень в житловому будинку, згідно якому рекомендоване ОСОБА_2 визначити у власність приміщення житлової кімнати 2-1 площею 19,4 кв. метрів, коридору 1-5 площею 2,9 кв. метрів і кухні 1-6 площею 7,0 кв. метрів, загальною площею 29,3 кв. метра, дійсною вартістю 2812,19 гривень, а ОСОБА_3 - приміщення житлової кімнати 1-3 площею 15,4 кв. метра, житлової кімнати 1-4 площею 12,5 кв. метра, загальною площею 27,9 кв. метра, дійсною вартістю 2677,81 гривень. Законно побудовані господарські споруди рекомендовано поділити, виділивши у власність ОСОБА_2 сарай літер «Б», кухню літер «В», навіс літер «П» і вбиральню літер «З», загальною вартістю 943 кв. метра, а у власність ОСОБА_3 - вбиральню літер «Н», вартістю 57 гривень.
При такому розділі різниця між ідеальною вартістю і фактичною, за ринковою ціною, повинен компенсувати співвласник ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в сумі 3858,35 гривень, а також необхідно провести переобладнання, - закласти дверний отвір між приміщеннями № 1-3 і № 1-5; влаштувати дверний отвір між приміщеннями № 1-3 і № 1-1; влаштувати дверний отвір між приміщеннями № 1-5 і № 2-1.
Позивач із запропонованим експертом варіантом розділу згодний, не заперечує проти оплати ОСОБА_3 грошової компенсації за різницю в частках і здійснення переобладнання.
Головою Лівадійської селищної Ради на запит суду була дана відповідь, що вони не заперечують проти перепланування приміщень за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідачка ОСОБА_3 з таким варіантом не згодна і нею запропонований інший варіант, по якому вона просить виділити їй приміщення 1-4 площею 12,5 кв. метрів, 1-3 площею 15,4 кв. метра, 1-5 площею 2,9 кв. метра, 1-6 площею 7,0 кв. метрів і надвірні споруди - літер «З» (вбиральня) і літер «Н» (вбиральня), а ОСОБА_2 виділити - кімнату літер 2-1 площею 19,4 кв. метра і надвірні споруди - сарай літер «Б», кухню літер «В» і навіс літер «П», з виплатою ОСОБА_2 грошової компенсації в сумі 3325,17 гривень.
ОСОБА_2 з таким розділом не згодний і суд вважає його також недоцільним, оскільки при такому розділі одному власникові (ОСОБА_3) виділяється два приміщення вбиральні, при цьому співвласник ОСОБА_2 залишається без такої, що протиричить санітарним нормам, а тому такий варіант розділу не був запропонований і експертом.
У зв'язку з даними обставинами, суд вважає за можливе погодитися з варіантом розділу домоволодіння, запропонованим експертом, оскільки він не порушує нічиїх прав і не протиричить вимогам закону.
При цьому в позовних вимогах, заявлених ОСОБА_3, слід відмовити.
Також експертом було запропоновано два варіанти визначення роздільного порядку користування земельною ділянкою. По першому варіанту ОСОБА_2 і ОСОБА_3 запропоновано визначити в роздільне користування по 850 кв. метрів земельної ділянки, у тому числі і під будовами, запропонованими сторонам при розділі в домоволодіння (у користування ОСОБА_2 - земельну ділянку, позначену в додатку № 1 до експертизи червоним кольором і в користування ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 850 кв. метрів, позначену синім кольором). Позивач просить визначити порядок користування згідно даного варіанту. Представник відповідача яких-небудь конкретних заперечень проти даного порядку користування земельною ділянкою суду не привела, а тому суд вважає за можливе з ним погодитися, оскільки згідно даному варіанту у сторін відсутні земельні ділянки в спільному користуванні, у кожного є самостійний вхід на земельну ділянку, що відповідає інтересам сторін, які знаходяться в неприязних стосунках один з одним (а.с. 55-69).
Що стосується вимог ОСОБА_2 про визнання за ним права користування земельною ділянкою площею 850 кв. метрів, то факт користування сторонами, для обслуговування домоволодіння, земельною ділянкою площею 1700 кв. метрів вже встановлений судом, а визнання за конкретною особою права користування земельною ділянкою виходить за межі компетенції суду, оскільки для цього передбачена спеціальна процедура, передбачена земельним законодавством
Оскільки позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, з ОСОБА_3 на його користь підлягають стягненню судові витрати у вигляді витрат на проведення експертизи в сумі 2000 гривень, судового збору в сумі 135 гривень і витрат на інформаційно - технічне забезпечення справи в сумі 250 гривень, а всього, - 2385 гривень.
Оскільки з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню компенсація за різницю в частках у розмірі 3858,35 гривень, остаточно, шляхом взаєморозрахунків, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню грошова компенсація в сумі 1473,35 гривень.
При цьому грошові кошти в сумі 3325,17 гривень, внесені ОСОБА_3 24 грудня 2009 року на депозит Ялтинського міського суду, підлягають поверненню їй.
На підставі викладеного, керуючись ст. 377, 364 ЦК України, ст. 88, 158 ЗК України, ст. ст. 10,60, 209,212,213,215,218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Поділити домоволодіння АДРЕСА_1 між його співвласниками наступним чином:
Виділити у власність ОСОБА_2 наступні приміщення жилого будинку літер «А»: жилу кімнату 2-1 площею 19,4 кв. метра, коридор 1-5 площею 2,9 кв. метра, кухню 1-6 площею 7,0 кв. метра та господарські будівлі у вигляді сараю літер «Б», кухні літер «В», навісу літер «П», вбиральні літер «З» та визнати за ним право власності на зазначені приміщення, припинивши право спільної часткової власності на них ОСОБА_3.
Виділити у власність ОСОБА_3 наступні приміщення жилого будинку літер «А»: жилу кімнату 1-3 площею 15,4 кв. метра, жилу кімнату 1-4 площею 12,5 кв. метрів та господарську будівлю у вигляді вбиральні літер «Н» та визнати за нею право власності на зазначені приміщення, припинивши право спільної часткової власності на них ОСОБА_2.
При розділі жилого будинку АДРЕСА_1 зобов'язати ОСОБА_2 здійснити наступні перебудування: закласти дверний пройом між приміщеннями № 1-3 і № 1-5; виконати дверний пройом між приміщеннями № 1-3 і № 1-1; виконати дверний пройом між приміщеннями № 1-5 і № 2-1.
Визначити право користування присадибною земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_1 площею 1700 кв. метрів, виділивши в користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 850 кв. метрів, визначену в додатку № 1 до висновку експерта № 9064 від 22 вересня 2009 року червоним кольором і в користування ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 850 кв. метрів, визначену в додатку № 1 до висновку експерта № 9064 від 22 вересня 2009 року синім кольором.
В частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права користування земельною ділянкою - відмовити.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розділ майна, що знаходиться в спільній частковій власності - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 3858,35 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді витрат на проведення експертизи в сумі 2000 гривень, судового збору в сумі 135 гривень і витрат на інформаційно - технічне забезпечення справи в сумі 250 гривень, а всього - 2385 гривень.
Остаточно, шляхом проведення взаєморозрахунків, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 1473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) гривні 35 копійок.
Повернути ОСОБА_3 кошти в сумі 3325 (три тисячі триста двадцять п'ять) гривень 17 копійок, внесені нею 24 грудня 2009 року на депозитний рахунок Ялтинського міського суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в строки та порядку, передбаченими ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя: