11 березня 2010 р. № 13/192
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. -головуючого,
Грека Б.М.,
Подоляк О.А.
за участю повноважних представників:
позивача -
відповідачів -
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство № 7"
на рішення16 вересня 2009 року
господарського суду міста Києва
у справі за позовомПриватного підприємства "Алатус"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство № 7"
простягнення 190384,32 грн.,
У липні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення 190384,32 грн., обгрунтовуючи свої вимоги тим, що останній не виконує своїх зобов'язань за договором поставки по розрахункам за поставлену продукцію.
Рішенням господарського суду м.Києва від 16 вересня 2009 року позов задоволено частково та постановлено стягнути з ТОВ "Будівельне підприємство № 7" на користь ПП "Алатус" 95295,42 грн. основного боргу, 78430,40 грн. штрафу і судові витрати по справі.
В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить рішення місцевого господарського суду скасувати, як прийняте з порушенням норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час та місце засідання суду.
Пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002 року, передбачено, що ухвала про призначення справи до розгляду в день її прийняття надсилається всім учасникам з повідомленням про вручення.
Матеріали справи не містять доказів того, що господарським судом належним чином виконано обов'язок повідомити сторони про час та місце розгляду справи.
Тому зазначення судом в установчій частині рішення обставин, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання двічі не з'явився і про причини нез'явлення до суду не повідомив, визнати правильним не можна, оскільки наявність в матеріалах справи повідомлення про вручення судової повістки представнику відповідача в судове засідання на 18.08.2009 року не може бути достовірною обставиною про належне повідомлення відповідача про розгляд справи 16.09.2009 року. При цьому, суд не звернув уваги на ту обставину, що в повідомленні не зазначено посадове становище особи, що його отримала за довіреністю.
При нез'явленні відповідача в судове засідання та відсутності належних доказів про повідомлення останнього про час та місце розгляду справи, господарський суд, в порушення вимог ст.77 ГПК України, не вирішив питання про відкладення розгляду справи в межах строків, передбачених ст.69 ГПК України.
Розглянувши справу у відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, господарський суд позбавив останнього можливості надати докази в захист своїх інтересів, що протирічить вимогам ст. ст. 42, 43, 22 ГПК України, що визнати законним і обґрунтованим не можна.
Окрім того, розглянувши справу у відсутності відповідача, суд допустив неповноту у дослідженні доказів у справі, що протирічить вимогам ст. 43 ГПК України.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п.1,6 Постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі за кону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення місцевого господарського суду, прийняте у даній справі за своїм змістом цим вимогам не відповідає, тому підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене,більш повно та всебічно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обґрунтованість, зібраним доказам дати правову оцінку та відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Рішення господарського суду міста Києва від 16 вересня 2009 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
О.Подоляк