Справа №2- 539
2010 року
26 лютого 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Кррим у складі:
головуючої судді Кайро І.А., при секретарях Рябцевої А.С., Авакян А.М., за участю представників позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Голови Масандрівської селищної ради - ОСОБА_4, Масандрівської селищної ради, 3-я особа ОСОБА_1 про визнання дій та бездіяльності неправомірними, та стягнення матеріальної та моральної шкоди
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Голови Масандрівської селищної ради - ОСОБА_4, Масандрівської селищної ради, 3-я особа ОСОБА_1 про визнання дій та бездіяльності неправомірними, та стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 вересня 2004 року вона звернулася до Масандрівської селищної ради з заявою про виділення їй земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га., яка прилягає до раніше наданій їй земельної ділянки площею 0,0341 га.. Рішенням Масандрівської селищної ради від 08 липня 2005 року їй було відмовлено у передачі у власність даної земельної ділянки. Відмова була мотивована тим, що право безкоштовного одержання у власність земельної ділянки по даному цільовому призначенню вже використане. Дані дії (бездіяльність) відповідача на її думку є неправомірними у зв'язку з чим їй було заподіяно матеріальну та моральну шкоду, яку вона та просить стягнути на її користь.
Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнав, при цьому він пояснив, що позивачці правомірно було відмовлено у передачі земельної ділянки у власність, оскільки вона вже використала своє право на безкоштовне одержання землі для будівництва та обслуговування житлового будинку.
3-я особа він же представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд позов задовольнити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:
У відповідності до ст. 14 Конституції України кожному громадянинові України, гарантується право на землю.
Згідно ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом.
Згідно ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування за мотивами їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
У відповідності до ст. 12 ЗК України до повноважень селищних рад у земельних відносинах на території селищ відноситься передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб відповідно до земельного кодексу.
У відповідності зі ст. 116 ЗК України громадяни і юридичні особи здобувають право власності й права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.
Відповідно до вимог до ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності, подають заяву до районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, а із земель комунальної власності - до відповідної сільської, селищної, міської ради. У заяві зазначаються бажані розміри земельної ділянки та мета її використання.
Згідно ст. 121 ЗК України встановлено, що громадянин має право на безоплатну передачу земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку в селищах площею не більш ніж 0,15 га..
У відповідності до ст. 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК України, провадиться один раз по кожному виду використання.
Відповідно до ч.11 ст. 118 ЗК України, у випадку відмови органа виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в передачі земельної ділянки у власність питання розглядається в судовому порядку.
При цьому судом достовірно встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28 жовтня 1998 року № 204 ОСОБА_3 передано у приватну власність частину земельної ділянки №2 площею 0,0341 га., для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд у ЖБТ «Уют», смт. Масандра м. Ялта, про що був виданий відповідний державний акт на право приватизаційної власності на землю.
27 вересня 2004 року ОСОБА_3 звернулася до Масандрівської селищної ради з заявою про надання земельної ділянки орієнтовною площею 0,0798 га. у власність для будівництва й обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, що прилягає до раніше подарованій їй земельній ділянки площею 0,0341 га..
Рішенням 27 сесії 4 скликання Масандрівської селищної ради №23 від 08 липня 2005 року ОСОБА_3 було відмовлено в передачі у власність земельної ділянки площею 0,0798 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1. Рішення мотивоване тим, що право одержання у власність земельної ділянки по даному цільовому призначенню ОСОБА_3 вже використане.
При цьому судом також встановлено, що ст. 6 ЗК України в редакції 1991 року, що діяв на час прийняття рішення Масандрівською селищною радою по виділу в 1998 році ОСОБА_5 безкоштовно земельної ділянки у приватну власність та п.2 Декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок №15-92 від 26 грудня 1992 року» встановлено, що земельні ділянки по кожному цільовому призначенню передають в приватну власність безкоштовно тільки один раз.
Одноразове право отримання земельних ділянок також передбачене ч. 4 ст. 116 ЗК України, що набрав чинності 01 січня 2002 року.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 отримавши у приватну власність частку земельної ділянки №2 площею 0,0341 га., для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд у ЖБТ «Уют», смт. Масандра м. Ялта, використала своє право на безкоштовне отримання у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд.
До цього висновку також прийшла колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у своїй ухвалі від 14 березня 2008 року та цей висновок і мотиви у відповідності до ч.4 ст. 338 ЦПК України є обов'язковими при повторному розгляді справи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дії (бездіяльність) відповідачів по прийняттю рішення про відмову в передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0798 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 - є правомірними, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог у даній частині повинно бути відмовлено.
Крім того, у супереч ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України, позивачкою не було доведено та судом не було встановлено заподіяння останній матеріальної чи моральної шкоди, у зв'язку з чим у задоволенні даної частини позовних вимог також повинно бути відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1167, ЦК України, ст.ст.60, 208, 209, 212- 215 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Голови Масандрівської селищної ради - ОСОБА_4, Масандрівської селищної ради, 3-я особа ОСОБА_1 про визнання дій та бездіяльності неправомірними , та стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя підпис
З оригіналом згідно Рішення не набрало законної сили
Суддя
Секретар