Справа № 2-392/10
04 березня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Берещанського Ю.В., при секретарі Бойко З.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просить звернути стягнення на передану йому в іпотеку будівлю деревооброблювального цеху літ. Б, загальною площею 599,30 метрів квадратних, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачці на праві власності. Також просить зобов'язати відповідачку передати у власність позивача Свідоцтво про право власності на вказане приміщення, видане Виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради 23.08.2008 року, зобов'язати відповідачку передати позивачу в управління вказане приміщення, забезпечивши вільний доступ до нього на період його реалізації. Крім того, просить зобов'язати Комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» видати позивачу витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно та технічний паспорт на вказане приміщення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (нині Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11137121000, згідно з яким відповідачці був наданий кредит в сумі 130000 доларів США. Ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 13,5 %, термін користування - до 04 квітня 2017 року. Погашати кредит відповідачка зобов'язана згідно встановленого графіку.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором між позивачем та відповідачкою був укладений договір іпотеки від 04 квітня 2007 року, згідно якого позивачу в іпотеку передана будівля деревооброблювального цеху літ. Б, загальною площею 599,30 метрів квадратних, розташована за адресою:АДРЕСА_1, що належить відповідачці на праві власності на підставі Свідоцтва НОМЕР_1, зареєстрованого 23.08.2002 року В Комунальному підприємстві «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» під реєстровим № 700.
Однак, відповідачка не виконує належним чином покладені на неї Договором кредиту зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 02.03.2009 року сума заборгованості перед позивачем складає 901764,66 грн., в тому числі: за простроченою заборгованістю основного боргу - 112056,06 доларів США, що еквівалентно 862831,66 грн.; за простроченими відсотками за користування кредиту - 4708,13 доларів США, що еквівалентно 36252,60 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 348,10 доларів США, що еквівалентно 2680,40 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків за Кредитним договором позивач звернувся до суду та просить звернути стягнення на предмет іпотеки, передати у власність позивача Свідоцтво про право власності на заставлене нерухоме майно та передати його позивачу в управління, зобов'язавши Комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» видати позивачу витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно та технічний паспорт на заставлене нерухоме майно.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі. Також просила стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала та суду пояснила, що вона належним чином виконувала всі покладені на неї позивачем зобов'язання. Однак, з 04.07.2008 року позивачем безпідставно була змінена ставка за користування кредитом з 13,5 % до 15,5 %. Про даний факт вона дізналась, коли проводила чергову оплату кредиту. На неодноразові звернення до позивача з вимогою пояснити, на підставі чого відбулись такі зміни, відповідачці відповіді дано не було. Згідно умов договору кінцевим терміном погашення заборгованості є 04 квітня 2017 року. Відповідачка згодна повністю погасити утворену заборгованість до вказаного часу та належним чином виконати всі покладені на неї зобов'язання, однак просить узгодити з нею питання щодо відсоткової ставки за користування кредитом та зобов'язати позивача переглянути суму заборгованості.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (нині Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11137121000, згідно з яким відповідачці був наданий кредит в сумі 130000 доларів США зі сплатою 13,5 відсотків річних. Відповідачка зобов'язана погашати кредит відповідно до встановленого графіку погашення та повернути кредит у строк до 04 квітня 2017 (а.с.16-20).
04 квітня 2007 року між Банком та відповідачкою був укладений договір іпотеки від 04 квітня 2007 року, згідно якого позивачу в іпотеку передана будівля деревооброблювального цеху літ. Б, загальною площею 599,30 метрів квадратних, розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачці на праві власності(а.с.21-22). Згідно довідки- розрахунку по процентам за користування кредиту станом на 02.03.2009 року заборгованість відповідачки становить 3410,24 доларів США (а.с.12). Відповідно до довідки-розрахунку пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом заборгованість відповідачки станом на 02.03.2009 року становить 2680,40 грн. (а.с.13-15). Однак, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачки суму за простроченими відсотками за користування кредиту в розмірі 4708,13 доларів США, що еквівалентно 36252,60 грн., хоча заява про збільшення чи уточнення позовних вимог позивачем суду не надавалась. Крім того, з матеріалів справи не зрозуміло, яку саме суму боргу відповідачка погасила і на підставі чого нарахована сума основного боргу в розмірі 112056,06 доларів США, що еквівалентна 862831,66 грн.
Крім того, відповідно до пункту 1.3.1 Договору про надання споживчого кредиту «процентна ставка за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів встановлена у розмірі 13,5 %. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду. Якщо Банк не повідомив Позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць, то застосовується розмір, діючий за Договором в попередньому місяці». В матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення Позичальника про зміну розміру процентної ставки, а тому позивач не мав права нараховувати процентну ставку в розмірі 15,5 %.
Згідно п. 9.2 Договору про надання споживчого кредиту Банк не пізніше, ніж за 14 календарних днів до зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє Позичальника про встановлення нової процентної ставки із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа за адресою Позичальника. Посилання представника на ту обставину, що відповідачці направлялись листи з повідомленням про збільшення розміру процентної ставки не підтверджені належними доказами, оскільки в матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення відповідного рекомендованого листа відповідачці.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на ст. 12 ЗУ «Про іпотеку», відповідно до якої у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка отримала вказану вимогу, але відмовилася її виконувати.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Однак, позивачем не наведені докази щодо неналежного виконання відповідачкою своїх зобов'язань. Судом встановлено, що позивачкою проводились місячні оплати кредиту відповідно до встановленого графіку, а заборгованість почала утворюватися після підвищення позивачем процентної ставки. Позивачем не надано доказів щодо правомірності зміни процентної ставки за користування кредитом, не обґрунтована сума заборгованості як основного боргу в розмірі 112056,06 доларів США, що еквівалентна 862831,66 грн., так і суми за простроченими відсотками за користування кредиту в розмірі 4708,13 доларів США, що еквівалентно 36252,60 грн. Крім того, суд вважає, що представником позивача не надано доказів щодо неможливості погашення відповідачкою суми заборгованості до кінцевого терміну користування кредитом, тобто до 04 квітня 2017 року.
Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд вважає, що представником позивача не наведено доказів, достатніх для задоволення заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 526, 530, 610, 611, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя