Справа № 2 - 1158
2010 рік
17 березня 2010 року Ялтинський міський суд Криму
у складі судді : ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.
при секретарі : КОНОНОВОЇ Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Відповідач і третя особа в судове засідання не з'явилися, про день і час слухання справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не надали.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі ст. 225 ЦПК України.
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 8147,74 гривні, витрати за проведення експертної оцінки в сумі 510 гривень, моральну шкоду в сумі 10000 гривень і судові витрати по справі.
Вимоги мотивує тим, що 27 лютого 2009 року Трофимов, управляючи автомобілем «ВАЗ 2104», не обрав безпечну дистанцію, в залежності від швидкості руху і дорожньої обстановки, внаслідок чого відбулося зіткнення і пошкодження автомобіля «Кіа», якій належить на праві власності їй. За вчинену дорожньо - транспортну подію, відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 гривень. В результаті дорожньо - транспортної події, її автомобіль був пошкоджений і згідно звіту про оцінку матеріального збитку, останній склав 34157,74 гривень. У відшкодування збитків, їй було сплачене страхове відшкодування в сумі 25500 гривень. Суму збитків, що залишилися не відшкодованою, вона просить стягнути з відповідача, як винного в ушкодженні автомобілю. Вимоги про стягнення моральної шкоди мотивує тим, що на протязі пів року її автомобіль був не відремонтований, вона не могла ним користуватися, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Все це відобразилося на стані її здоров'я, завдало душевних страждань.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 27 лютого 2009 року відбулося зіткнення автомобілів «ВАЗ - 2104» під управлінням водія ОСОБА_2, якій управляв цим автомобілем в присутності і з дозволу його власника, - ОСОБА_4 і «Кіа», якій належить на праві власності ОСОБА_1
В результаті дорожньо - транспортної події, автомобіль «Кіа», якій належить позивачці, був пошкоджений.
Згідно звіту про оцінку матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу, його розмір склав 34157,74 гривень (а.с. 12-17).
Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується в повному обсязі особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, що завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Постановою Армянського міського суду від 26 березня 2009 року ОСОБА_2 був визнаний винним в порушенні правил дорожньо - транспортного руху, які призвели до дорожньо - транспортної події і притягнутий до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП (а.с. 25).
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, відносно якої ухвалений вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії і чи були вони вчинені цією особою.
Постановою суду було встановлено, що дії і порушення ПДР, які спричинили пошкодження автомобіля ОСОБА_1, були вчинені з вини відповідача. Дана постанова ніким не скасована, а отже встановлені нею обставини є обов'язковими для суду і не підлягають доказуванню знов.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування заподіяної йому матеріальної і морального шкоди.
У зв'язку з дорожньо - транспортною подією, яка була визнана страховим випадком, ОСОБА_1 отримала від ЗАТ СК «Провідна» ліміт відповідальності, встановлений п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності» в сумі 25500 гривень (а.с. 28).
Згідно ст.. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатку страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої ним шкоди, зобов'язано сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Розмір завданих ОСОБА_1 збитків склав 34157,74 гривень. Страховою компанією їй було відшкодовано збитки на суму 25500 гривень, а отже різниця між завданими збитками та сплаченим страховим відшкодуванням складає 8147,74 гривні та ця сума підлягає стягненню з відповідача, як особи, визнаної судом винною в ушкодженні майна позивачки.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, окрім іншого, полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно неї самої, членів її сім'ї або близьких родичів; в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, ступеня вини особи, а також з урахуванням інших істотних обставин. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд вважає, що через неправомірні дії відповідача, позивачці були завдані певні моральні страждання у зв'язку з пошкодженням її майна, оскільки вона була позбавлена можливості тривалий час використовувати свій автомобіль, вимушена була завдавати додаткових зусиль для його ремонту і отримання на це грошей, спочатку від страхової компанії, а зараз від відповідача, що безумовно порушило її звичний спосіб життя. Розмір завданих їй моральних страждань суд оцінює в 1000 гривень.
В інший частині позову про стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені ОСОБА_1 на проведення експертної оцінки в сумі 510 гривень і судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у вигляді судового збору в сумі 90 гривень і витрат на інформаційно - технічне забезпечення справи в сумі 120 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 386, 1166, 1187, 1194 ЦК України, 10,60,61, 209,212,213,215,218, 225 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 8147,74 гривні, витрати за проведення експертної оцінки в сумі 510 гривень, моральну шкоду в сумі 1000 гривень і судові витрати в сумі 210 гривень, а всього, - 9867 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 74 копійки.
В інший частині позову - відмовити.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді АРК через Ялтинський міський суд у порядку та строки згідно ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя -