Справа № 168/262/19
Провадження № 2/168/120/19
03 червня 2019 року смт. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого-судді Назарука О.В.,
секретар судових засідань - Островерха Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бабич Наталія Григорівна про визнання права власності в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бабич Н.Г. про визнання права власності в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Він та дружина померлого - ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом, прийняли спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном, але не оформили її. Після смерті матері - ОСОБА_3 позивач прийняв спадщину за законом, шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, звернувся до приватного нотаріуса Бабич Н.Г. з приводу оформлення зазначеного спадкового майна, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок. Тому просить в судовому порядку визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивач не з'явився, однак подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без його участі.
Представник Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що позов визнає повністю та просив справу розглядати за його відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бабич Н.Г. у судове засідання не з'явились, подала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову не заперечує.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (аркуш справи 11).
Відповідно до пунктів 4, 5 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати законодавство, що діяло на час відкриття спадщини, тобто Цивільний Кодекс, прийнятий 1963 року (далі - ЦК УРСР).
Згідно зі статтями 524, 527, 529 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Судом, з матеріалів справи та наданої в судове засідання нотаріусом копії спадкової справи № 02/2019, заведеної після смерті ОСОБА_3 , встановлені наступні обставини.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (аркуш справи 11). За життя останній заповіту не складав (аркуш справи 9). Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Позивач та його матір - ОСОБА_3 , як спадкоємці першої черги за законом, прийняли спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном (аркуш справи 8-9).
Спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (аркуш справи 10). За життя остання заповіту не складала (аркуш справи 9, 33), позивач є спадкоємцем І черги за законом (аркуш справи 8). Відповідно до заяви, наявної в матеріалах спадкової справи та поданої до нотаріуса, позивач прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (аркуш справи 31 зворот). Інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов'язкову частку у спадщині та які прийняли спадщину немає.
Таким чином позивач має право спадкувати будинок в цілому.
Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Таким чином судом встановлено, що позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів, про що нотаріусом винесена відповідна постанова (аркуш справи 12).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Довідкою, виданою виконавчим комітетом Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області від 19 грудня 2018 року № 3289 (аркуш справи 9) підтверджується, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивачем виготовлено Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (аркуш справи 13-18).
Із заяви Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, поданої до суду убачається, що відповідачу було відомо про відкриття спадщини, позовні вимоги визнаються в повному обсязі (аркуш справи 25). Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Таким чином суд приходить до переконання, що зазначений житловий з господарськими будівлями та спорудами будинок входить до складу спадщини, на яку у позивача виникло право після смерті спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому є всі законні підстави для визнання за ним права власності на це майно в порядку спадкування.
Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, статтями 11, 13, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В. Назарук