Справа № 127/15271/17
Провадження № 2/127/4639/17
17.05.2019 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Короля О.П.,
секретаря судового засідання Крижанівського В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування з підстав, передбачених ст. 230 ЦК України. Свій позов мотивувала тим, що її сестра ОСОБА_3 під впливом обману зі сторони ОСОБА_4 04.10.2013 року подарувала останній належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач є її спадкоємицею відповідно до заповіту від 13.09.2013 року. Позивач вказує, що ОСОБА_4 , яка є матір'ю відповідача в справі ОСОБА_2 , знаючи, що на вказану квартиру претендує ОСОБА_5 (особа, в якої ОСОБА_3 винаймала певний час квартиру), психологічно тисне на неї, постійно нагадувала ОСОБА_3 про це та запропонувала на деякий час позбутися квартири, пообіцявши, що поверне їй квартиру при першій вимозі. 04.08.2015 року сестра запропонувала ОСОБА_4 переоформити квартиру назад, однак остання відмовилася. ОСОБА_3 звернулася до правоохоронних органів. Позивач вважає, що умисел ОСОБА_4 доведено шляхом розслідування органами поліції кримінального провадження №12015020010005224 від 07.09.2015 року, яке було закрите у зв'язку з смертю ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Дані обставини і стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької від 29.09.2017 року відкрите провадження у справі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2017 року забезпечений позов ОСОБА_6 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.68, т.1).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.10.2017 року витребувані із Четвертої одеської державної нотаріальної контори копія спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_3 та із Другої вінницької державної нотаріальної контори копія спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_7 (а.с.146).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2018 року витребувано: у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 копію спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_7 та копії довіреності ОСОБА_3 на ОСОБА_8 від 03.10.2013 року з укладання договору дарування від 04.10.2013 року та документів, що стосуються цього договору; із архіву суду матеріали кримінального провадження №127/12685/16-к по обвинуваченню ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення за ч.3 ст.190 КК України, та із Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУ НПУ у Вінницькій області матеріали кримінального провадження.
Ухвалами суду від 19.10.2017 року та від 30.11.2017 року (без винесення окремого процесуального документа із занесенням до журналу судового засідання) задоволені клопотання сторін у справі щодо виклику свідківОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.
Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову, мотивуючи його недоведеністю.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши письмові докази в справі, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про відмову в позові.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи,яким відповідають правовідносини, які врегульовані нормами ЦК України стосовно визнання правочину недійсним.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження НОМЕР_5 від 16.07.1938 р. та серії НОМЕР_1 від 18.08.1978р. (а.с. 14,15,т.1).
13.09.2013 р. ОСОБА_3 вчинила заповіт, яким все своє рухоме та нерухоме майно заповіла ОСОБА_1 , що підтверджено заповітом, посвідченим 13.09.2013 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гур'яновою Л.Г., зареєстрований в реєстрі за №2011 (а.с. 18, т.1).
03.10.2013 р. ОСОБА_3 видає довіреність, що посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі за № 1370, на ім'я ОСОБА_8 , якою уповноважує останнього подарувати ОСОБА_7 , належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с.189, т.1). Ця квартира належала ОСОБА_3 на підставі cвідоцтва про право власності, виданого 26.08.2010 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради на підставі його рішення від 26.08.2010 року № 1811. Право власності зареєстроване КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» 06.10.2010 року в книзі 876, номер запису 1967 (а.с.211-212, т.1).
04.10.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за №1375 (а.с.209-210, т.1).
Право власності ОСОБА_7 на вказану квартиру зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.10.2013 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9, номер запису 2716454.
Майже через два роки 07.08.2015 року ОСОБА_3 звернулася до Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області із заявою щодо вжиття дій до ОСОБА_7 , яка шляхом обману, зловживаючи довірою заволоділа квартирою АДРЕСА_1 . За цим фактом розпочате досудове розслідування за №12015020010005224 по факту шахрайських дій відносно ОСОБА_3
07.08.2015 року ОСОБА_3 видає довіреність, якою уповноважує ОСОБА_17 , представляти її інтереси в усіх органах з усіма повноваженнями щодо управління та розпорядження всім її майном, в тому числі розірвати договір дарування, укладений між нею та ОСОБА_7 . Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. у зв'язку з хворобою заявника за адресою: АДРЕСА_1 .
З 01.10.2015 року по 16.10.2016 року ОСОБА_3 знаходиться на стаціонарному лікуванні в Міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. З 26.10.2015 року перебуває у відділенні реанімації цієї ж лікарні.
04.11.2015 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_18 звертається до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про визнання договору дарування недійсними з підстав, передбачених ст.223 ЦК України та ст.229 ЦК України. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2017 року позовна заява повернута у зв'язку з не усуненням недоліків (ст.121 ЦПК України в редакції 2004 року). В матеріалах позовної заяви відсутні документи, що підтверджують повноваження представника ОСОБА_18 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04.10.2016 року (а.с.200, т.1).
ОСОБА_2 є спадкоємицею ОСОБА_7 , що підтверджується відомостями із спадкової справи, відкритої щодо майна померлої ОСОБА_7 (а.с.194-207, т.1).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2017 року по справі №127/12685/16-к кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.190 КК України, закрито у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Допитані в судовому засіданні свідки дали такі показання.
Свідок зі сторони позивача - ОСОБА_19 дала показання про те, що в кінці 2010 р. вона з чоловіком зняли в найм будиночок у ОСОБА_5 , громадянина Росії, з м. Санкт-Петербургу, він же познайомив свідка з ОСОБА_7 , яка одержувала гроші за найм свідком кімнати в будиночку. ОСОБА_5 багато розповідав про ОСОБА_3 , казав, що вона мешкала без засобів до існування, а він їй матеріально допомагав, потім вони поїхали в м. Москву, ОСОБА_3 вивчала народну медицину, робила масажі, для чого зняла квартиру в м. Москві . Влітку 2012 р. свідок ОСОБА_19 познайомилась з ОСОБА_3 , прийняла у неї 10 курсів масажу. Свідок розповіла про те, що ОСОБА_3 як і свідок за фахом лікар, була дивною людиною, у неї був унікальний дар, вона робила високого рівня масаж (лімфодренаж), розповідала про свої напрацювання, про статтю, яку писала. Вона обслуговувала в м. Москві артистів та інших знаменитих людей і заробляла великі гроші. За порадою ОСОБА_5 ОСОБА_3 купила квартиру по АДРЕСА_1 за свої кошти, за її ж кошти ОСОБА_5 робив ремонт у цій квартирі. На початку 2013 р. ОСОБА_3 поїхала на роботу в м. Москву, а ОСОБА_5 - в м . Санкт -Петербург. Влітку 2013 р. свідок разом з чоловіком виїхала з кімнати, яку винаймала, тому що ОСОБА_5 став звинувачувати їх у намірі захопити будиночок, де вони мешкали. З м. Москви ОСОБА_3 привозила багато речей, холодильник, газову плиту, і частину майна вона залишала ОСОБА_7 Свідок ОСОБА_19 спілкувалась з ОСОБА_5 по телефону влітку 2014р., він казав про те, що квартира вже не ОСОБА_3 , а вона подарувала її ОСОБА_7 і їй - ОСОБА_3 загрожує небезпека, її можуть отруїти. Свідок не цікавилась, чи ОСОБА_3 подарувала квартиру, але зі слів ОСОБА_1 її сестра ОСОБА_3 подарувала квартиру ОСОБА_7 , а потім її не впускали у цю квартиру. ОСОБА_1 казала свідку про те, що договір дарування незаконний, тому що заповіт ОСОБА_3 написала на неї - ОСОБА_1 . До того як свідок винаймала кімнату в старому будиночку, але з гарним ремонтом, в ньому мешкали ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 У ОСОБА_3 іншого житла в м. Вінниці до купівлі квартири по АДРЕСА_1 , не було. Щодо відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_3 свідок пояснила те, що вони були як у сім'ї : то сварились, то мирились. Про смерть ОСОБА_3 свідок дізналась від ОСОБА_1 Причина смерті свідку невідома, діагноз не встановлений, але по обличчю трупа свідок як лікар могла визначити загальну інтоксикацію організму. За життя ОСОБА_3 хворіла на гіпертонічну хворобу, про патологію внутрішніх органів свідку невідомо. ОСОБА_1 переживала за сестру ОСОБА_3 , викликала до неї лікарів, швидку допомогу. Щодо обстановки в квартирі свідок пояснила те, що меблі та домашня обстановка були дорогі і підібрані ОСОБА_3 із смаком, вона не мала наміру залишати цю квартиру. До останніх днів свого життя ОСОБА_3 знаходилась у квартирі, за нею доглядала її сестра ОСОБА_1 . В день смерті ОСОБА_3 на прохання по телефону ОСОБА_1 свідок ОСОБА_19 разом з адвокатом прийшли до квартири, але їх у квартиру не впустили. Натомість у квартиру ввірвались ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , працівники з магазину, що належить ОСОБА_7 та дільничний інспектор. Після захоплення цими особами квартири, ОСОБА_1 до неї не впускали, було замінено замок на вхідних дверях. Також свідок ОСОБА_19 дала показання про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були нормальні, родинні відносини. Зі слів ОСОБА_3 вона купила для ОСОБА_7 за 10 тис. доларів США білий бус. Рівень життя ОСОБА_3 у порівнянні з ОСОБА_7 був заможнішим, вона працювала в м . Москві 15 років і за всі послуги, які їй надавала ОСОБА_7 , вона щедро їй платила. Свідок розповіла про те, що про дарування квартири їй стало відомо влітку 2014 р. від ОСОБА_5 з телефонної розмови, і одразу ж про це свідок повідомила по телефону ОСОБА_1 Востаннє перед смертю свідок бачила ОСОБА_1 восени 2015 р.
Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_11 дала показання про те, що позивача вона не знає, а з відповідачем ОСОБА_2 у неї дружні відносини, мешкають по сусідству. Свідок більше 10 років знала ОСОБА_7 , а потім познайомилась з ОСОБА_3 . Зі слів свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_7 були у дружніх відносинах, майже як сестри. Свідок не знала про те, що у ОСОБА_3 є рідна сестра, вона постійно мешкала в м. Москві, а коли приїздила в м. Вінницю мешкала у ОСОБА_2 Свідку відомо про те, що у ОСОБА_3 була двокімнатна квартира по АДРЕСА_1 , але вона у квартирі не мешкала, тому що не могла піднятись на поверх у зв'язку із значною вагою тіла. У квартирі по АДРЕСА_1 ремонт за свої кошти робили ОСОБА_7 та ОСОБА_2 Лише 04.08.2015 р. свідок ОСОБА_11 дізналась про те, що у ОСОБА_3 є сестра ОСОБА_1 Зі слів ОСОБА_3 її рідна сестра ОСОБА_1 від неї відмовилась, про свої відносини із сестрою вона розповідала свідку та іншим особам, коли була за святковим столом, мешкаючи в будинку ОСОБА_2 . Свідку відомо про те, що ОСОБА_3 сама зініціювала укладення договору дарування. ОСОБА_5 свідок не знала. Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_7 приїздили з м. Москви до м. Вінниці свідок часто їх бачила. ОСОБА_3 із-за великої ваги було важко пересуватись, вона ходила на двох палицях, і не могла сама себе обійти. В 2015 році на залізничному вокзалі в м. Вінниці у зв'язку з приїздом з м. Москви її зустрічали ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_11 На той час ОСОБА_3 не могла сама пересуватись і її з вагону поїзда везли на інвалідному кріслі. Вони повезли ОСОБА_3 у лікарню, де лікар сказав пройти всі аналізи, але сестра ОСОБА_1 відмовилась лікувати ОСОБА_3 у цій лікарні і забрала її до лікарні швидкої медичної допомоги по вул. Київській. Свідок разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 намагались відвідати ОСОБА_3 в лікарні, але ОСОБА_1 не пускала їх до палати і викликала поліцію. Свідок бачила як у лікарні ОСОБА_1 била та шарпала свою сестру ОСОБА_3 . Щодо статків ОСОБА_7 та ОСОБА_2 свідок пояснила, що у них був свій бізнес, вони тримали магазин біля будинку та торгівельні місця на Центральному ринку. Свідок чула те, що ОСОБА_3 дарує квартиру, щоб нічого з її майна не залишилось сестрі ОСОБА_1 і ніколи не було мови про те, що колись квартиру належало повернути ОСОБА_3 . Ключі від квартири були у ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , у ОСОБА_3 ключів від квартири не було. І одного разу зателефонувала сусідка з будинку по АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , яка повідомила про те, що ОСОБА_1 з сином міняють замки у квартирі, яку ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_7 . На думку свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_3 ніколи б не написала заяви про якісь шахрайські дії зі сторони ОСОБА_7 ОСОБА_7 , зробивши з ОСОБА_2 ремонт у квартирі по АДРЕСА_1, не вселялась у це житло, тому що їй було де жити в приватному будинку. Свідок також дала показання про те, що у квартирі по АДРЕСА_1 були речі ОСОБА_3 на поховання, але ОСОБА_1 нікого у квартиру не впускала. Коли ОСОБА_7 стало відомо про кримінальне провадження відносно неї, вона намагалась зустрітись і поспілкуватись з ОСОБА_3 , але її сестра ОСОБА_1 не допускала ОСОБА_7 до ОСОБА_3
Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_14 дала показання про те, що знає сім'юОСОБА_7 та ОСОБА_2 біля 15 років, ходила до них у магазин, позичала у ОСОБА_7 гроші. З ОСОБА_3 свідок познайомилась 6-7 років тому. Між свідком ОСОБА_14 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 склались прекрасні відносини, багато разів свідок була у них у м. Москві. Коли ОСОБА_3 приїздила з м. Москви, вона мешкала у ОСОБА_2 , а ОСОБА_7 мешкала в окремому будинку, ОСОБА_3 хворіла на ожиріння та інші хвороби, сама себе не могла обходити, тому ОСОБА_7 їй у всьому допомагала, крім неї за ОСОБА_3 ніхто не доглядав. Про рівень доходів ОСОБА_7 та ОСОБА_2 свідок пояснила, що вони займались бізнесом, їздили до Польщі за товаром. Свідок також пояснила, що на її думку, ОСОБА_3 примусили написати заяву до міліції про шахрайські дії ОСОБА_7 ОСОБА_3 подарувала квартиру ОСОБА_7 як вдячність за догляд за нею, про це свідок сама чула від ОСОБА_3 , коли була у гостях, і вона при гостях наголошувала на тому, що вирішила це питання, дуже раділа за те, що так вчинила і заповідала поховати її в с. Хиженці Вінницького району. ОСОБА_5 свідок ОСОБА_14 не знає, ніколи його не бачила. ОСОБА_3 ні з ким з чоловіків не мешкала, а весь час була з ОСОБА_7 ОСОБА_3 була категорично налаштована проти сестри ОСОБА_1 , між ними виникли дуже погані відносини. Свідок про це особисто чула від ОСОБА_3 . Коли в 2015 р. ОСОБА_3 повернулась з м. Москви вона вже не могла самостійно пересуватись і тоді чоловік свідка разом з ОСОБА_8 на інвалідному візку доправили її до автомобіля. Свідок бачила ОСОБА_3 в реанімаційному відділенні у лікарні по вул. Київській, перебувала у важкому стані, але у свідомості. Свідка разом з іншими відвідувачами до ОСОБА_3 не допустила її сестра ОСОБА_1 , яка вчинила скандал у лікарні. Раніше свідок разом з ОСОБА_7 приходили до квартири по АДРЕСА_1 . У квартирі зроблений ремонт, були меблі і холодильник. Щодо ремонту у квартирі, то його робили ОСОБА_7 , її чоловік ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 не могла цього робити за станом здоров'я. Вони мали добрі статки, вели бізнес, і за ці кошти робили ремонт. Чоловік свідка допомагав заносити спальний гарнітур у квартиру по АДРЕСА_1 , за меблі розраховувалась ОСОБА_2 . Свідку ОСОБА_14 невідомо, які ОСОБА_3 робила подарунки ОСОБА_7 , також невідомо і про подарований автомобіль.
Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_8 дав показання про те, що ОСОБА_1 він бачив декілька раз, а ОСОБА_2 - його падчерка. Свідок в м. Вінниці возив ОСОБА_3 на автомобілі. Вона сама наполягала, поспішала, щоб свідок підвіз її та ОСОБА_7 до нотаріуса. А після нотаріальних дій ОСОБА_3 дякувала богу, що зробила дарування на користь ОСОБА_7 , щоб нічого не залишилось після її смерті сестрі ОСОБА_1 Про ОСОБА_5 свідок чув, але ніколи його не бачив, на їх подвір'ї він не мешкав. ОСОБА_8 перебував у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 Років з 8 тому ОСОБА_3 та ОСОБА_7 стали їздити в м. Москву. ОСОБА_3 була дуже громіздка, ходила з палицею. Про сестру ОСОБА_1 вона відгукувалася негативно, у них були дуже погані відносини. Коли ОСОБА_3 приїздила з м. Москви, вона мешкала в будинку ОСОБА_2 Гроші за ремонт квартири по АДРЕСА_1 платила ОСОБА_2 . Квартира на 5 поверсі і ОСОБА_3 не могла самостійно піднятись у квартиру. Її ніхто не примушував подарувати квартиру, але за те, що за нею доглядатимуть вона і подарувала цю квартиру. В період з 2013 по 2015 роки ОСОБА_3 жодного разу не казала повернути квартиру. Останній раз, коли вона приїхала з м. Москви свідок допомагав їй зійти з поїзда, а ОСОБА_1 в цей час стояла осторонь на пероні. Коли ОСОБА_3 повезли у лікарню, лікар запропонував зробити аналізи, але за наполяганням ОСОБА_1 хвору поклали у лікарню по вул. Київській. Свідок також пояснив, що на нього була довіреність від ОСОБА_3 на управління всім її майном, тому що вона з ОСОБА_7 не встигали оформити договір дарування у зв'язку з поїздкою в м. Москву. Свідок також повідомив про те, що ОСОБА_19 , яка знімала квартиру у ОСОБА_5 він не знає. Щодо придбаного автомобіля свідок пояснив, що у нього та ОСОБА_2 були авто, які вони продали і купили інший новіший автомобіль, на якому і возили ОСОБА_3 до нотаріуса.
Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_15 дала показання про таке. Вона знайома з ОСОБА_2 біля 10 років, свідок із сім'єю винаймала будинок по АДРЕСА_2 . Свідок через ОСОБА_2 познайомилась з ОСОБА_7 Свідок бачила ОСОБА_3 щороку, коли вона приїздила з м. Москви і зупинялась у ОСОБА_2 . ОСОБА_3 була громіздкої статури та не могла ходити без палиці. За ОСОБА_3 доглядала ОСОБА_7 У квартирі по АДРЕСА_1 ремонт робили ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , разом із свідком ОСОБА_2 вибирала шпалери у квартиру. Свідок часто бувала у них у цій квартирі, у квартирі ніхто не мешкав. Свідок пам'ятає, що у квартирі зроблено якісний ремонт і встановлено меблі.
Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_9 дала показання про те, що вона працює приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу і познайомилась з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 як з клієнтами при обговоренні укладення договору дарування. Ці особи були присутні при домовленості між ними. У ОСОБА_3 та ОСОБА_7 були дуже доброзичливі стосунки. Свідок дуже добре пам'ятає цю ситуацію, коли ОСОБА_3 застерігала нотаріуса, жалілась на те, щоб про договір дарування не дізналась її сестра, яка над нею знущалась. ОСОБА_3 пояснила, що вони з ОСОБА_7 їдуть на роботу в Росію і спочатку ОСОБА_3 зробила довіреність, але нотаріус порадила відкласти поїздку до м. Москви і укласти договір дарування саме за присутності дарувальника ОСОБА_3 ОСОБА_3 повністю розуміла значення своїх дій і договір дарування відповідав її волевиявленню. Причина укладення договору дарування та, що зі слів ОСОБА_3 , над нею знущається її сестра ОСОБА_1 і за нею доглядає ОСОБА_7 Свідок ОСОБА_9 пояснила, що за місяць до укладення договору вона спілкувалась із ОСОБА_3 , яка питала, чи не зверталась до неї її сестра ОСОБА_1 Про те, чи це єдине житло ОСОБА_3 і де в подальшому вона має мешкати , нотаріус не з'ясовувала, тому що це не належить до її обов'язків. ОСОБА_8 свідок не знає, при посвідченні договору дарування його не було. На прохання нотаріуса ОСОБА_3 відклала від'їзд до м. Москви для того, щоб вона особисто уклала (підписала) договір дарування. Свідок акцентувала увагу суду на тому, що вона наполягла не на укладенні договору дарування, а на особистій присутності ОСОБА_3 у нотаріуса при його посвідченні. На волевиявлення ОСОБА_3 укласти договір дарування нотаріус ОСОБА_9 не впливала. На укладення договору дарування наполягала саме ОСОБА_3 , а нотаріус наполягла на тому, щоб при укладенні договору дарування була особисто присутня ОСОБА_3 , яка боялась свою рідну сестру ОСОБА_1 Нотаріус роз'яснила ОСОБА_3 про договір довічного утримання, про заповіт, але вона наполягала на договорі дарування.
Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_12 дала показання про таке. ОСОБА_3 вона знає біля 10 років, яка разом із ОСОБА_7 приїздила з м. Москви і мешкала у дочки ОСОБА_7 - ОСОБА_2 Свідок в той час працювала в магазині, належному ОСОБА_7 , що розташований на її подвір'ї, по АДРЕСА_3 . ОСОБА_3 розповідала свідку про те, що у неї є сестра, про яку вона говорити не хоче. ОСОБА_3 була у сестри в м. Одесі у наймах, а потім ОСОБА_1 її вигнала і ОСОБА_3 приїхала в м. Вінницю і стала працювати у циган. Коли у ОСОБА_3 погіршився стан здоров'я, вона приїхала з м. Москви і її з поїзда забирали ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , везли з перону до автомобіля на інвалідному кріслі. Свідок розповіла про те, що до неї у магазин одного разу прийшла жінка - ОСОБА_1 і попросила викликати ОСОБА_7 присутності свідка ОСОБА_1 вимагала у ОСОБА_7 передати їй ключі від квартири, на що ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_3 , а та просила ОСОБА_7 не давати ключі ОСОБА_1 Почувши таку відповідь, ОСОБА_1 грюкнула дверима, і вийшла з магазину. Коли ОСОБА_3 приїздила з м. Москви влітку на два тижні, вона мешкала в будинку ОСОБА_2 . Свідку відомо про договір дарування. ОСОБА_3 дуже любила дочку ОСОБА_2 - ОСОБА_11 і казала, що свою квартиру подарує їй. Але ОСОБА_11 була неповнолітня, і квартира була подарована ОСОБА_7 У м . Вінниці родичів у ОСОБА_3 не було, а сестра ОСОБА_1 не приїздила до неї, крім одного випадку, що згадано вище. Свідок пояснила про те, що ОСОБА_3 ні з яким чоловіком не співмешкала, ОСОБА_5 свідок не знає, ОСОБА_19 теж не знає. За життя ОСОБА_3 розповідала, що у неї виникають спори за подаровану квартиру із сестрою ОСОБА_1
Відповідно до ст.ст. 717, 719 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. ст. 4, 10 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.
Відповідно до ст.215 ЦК України, особа, яка не була учасником правочину, може звернутися до суду з позовом про визнання правочину недійсним, якщо таким правочином порушено право цієї особи і воно може бути відновлено шляхом повернення сторін до первісного стану.
Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
При вчиненні правочину під впливом обману формування волі потерпілого відбувається не вільно, а вимушено, під впливом недобросовісних дій інших осіб, які полягають у навмисному створенні у потерпілого помилкового уявлення про обставини, які мають істотне значення: природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речей, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Внутрішня воля потерпілого на вчинення правочину відповідає його зовнішньому волевиявленню, однак її формування відбувається не вільно, а під впливом обману з боку інших осіб. Спонукати потерпілого до вчинення правочину повинна саме друга сторона. При цьому таке спонукання може бути як безпосередньо, так і через третіх осіб.
Саме на стороні, яка введена в оману, лежить тягар доведення умислу.
Тобто, за змістом ст.230 ЦК України з позовом про визнання недійсним договору під впливом обману повинна звернутися саме сторона правочину. Відповідну правову позицію висловив і Верховний Суд України (ухвала від 06.09.2006 року).
Як слідує з матеріалів справи померла з таким позов не зверталася. Натомість, вона виявляла волю розірвати договір, вчинивши довіреність на ім'я ОСОБА_17 , вказуючи таким чином на дійсність правочину, а також розглядала його як вчинений внаслідок своєї помилки та під впливом тяжких для
неї обставин, що підтверджується зверненням до суду (справа №127/25371/15-ц).
Суд звертає увагу, що позивач по справі не є стороною оспорюваного договору і її доводи зводяться до власних пояснень про обман померлої. При цьому вказані твердження стосуються лише щодо мотивів правочину, зокрема щодо погроз ОСОБА_5 , щодо обіцянок про повернення квартири. За своєю правовою природою мотив правочину - це психологічна підстава його вчинення, але він знаходиться поза його межами і не є елементом змісту правочину. Мотив правочину дає лише відповідь: чому особа вчиняє правочин, однак вказане не має значення для визнання правочину недійсним з підстав, передбачених ст.230 ЦК України.
Як зазналося вище значення має лише: природа правочину (сутність правочину, яка дозволяє його відмежувати від інших правочинів), права та обов'язки сторін. Саме обман щодо цих обставин повинна довести сторона правочину. Однак, будь-яких доказів про обман щодо правової природи правочину чи прав та обов'язків сторін по договору позивач не надала. Не підтверджують вказане і свідки, допитані в судовому засіданні.
Щодо показань свідків, то суд зауважує, що вони ґрунтуються на їхньому сприйнятті повідомлення померлої, яка не може бути допитана судом. Відповідно до ст.90 ЦПК України, за відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставинам, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимим згідно з правилами цього кодексу. При цьому суд зауважує, що жоден із вказаних свідків не підтверджує факт обману щодо природи правочину чи прав та обов'язки сторін по цьому договору.
Щодо посилання позивача на звернення померлої до правоохоронних органів та кримінальне провадження, то суд звертає увагу, що вказане провадження було закрите у зв'язку зі смертю ОСОБА_7 При цьому закриття кримінального провадження з цих підстав не підтверджує факт обману. Суд відмічає, що закриття кримінального провадження у зв'язку зі смертю не є реабілітуючою обставиною, однак при розгляді даного кримінального провадження суд не встановлював винуватість особи, що підтверджується самим змістом ухвали. В той же час, відповідно до ст.81 ЦПК України лише ухвала суду про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності мають обов'язкову силу для суду, що розглядає справу про правові наслідки дії особи стосовно якої постановлена ухвала лише в питанні, чи мали вони місце та чи вчиненні вони цієї особою.
Оцінку ж письмовим поясненням померлої ОСОБА_3 , наявним в матеріалах кримінального провадження, та її інтерв'ю з журналістом, суд здійснює з урахуванням того, що вказані пояснення померлої стосуються також лише мотивів правочину, а не його правової природи чи прав та обов'язків сторін по договору.
Інших доказів суду в обґрунтування своїх вимог позивачем не надано.
Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Натомість позивачем не доведено навмисного введення померлої іншою стороною в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину, а тому відсутні підстави для визнання договору дарування від 04 жовтня 2013 року недійсним.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215, 230, 717, 719 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 12,13, 76-82, 89, 141, 158, 263-265ЦПК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, - відмовити.
Скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що накладено згідно з ухвалою суду від 17.08.2017р.
Призначити судове засідання для вирішення питання про витрати на правову допомогу у цій справі на 03.06.2019 року на 11 год. 30 хв. в залі судових засідань №18 Вінницького міського суду Вінницької області.
Встановити відповідачу ОСОБА_2 строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правову допомогу до 22.05.2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 24.05.2019 р.
Суддя: