Справа № 161/8324/19
Провадження № 1-кс/161/4232/19
м. Луцьк 31 травня 2019 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представник служби у справах дітей ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 10 в м. Луцьку клопотання старшого слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні неповнолітнього ОСОБА_5 ,
Старший слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні неповнолітнього ОСОБА_5 .
Просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 днів з підстав, викладених в клопотанні.
В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання та пояснив, що є всі наявні ризики, які вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_5 , раніше судимий, підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років . А тому у зв'язку із чим необхідно застосувати у відношенні нього запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою. Просив клопотання задовольнити з цих підстав.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що клопотання підлягає до задоволення, та пояснив, що повністю підтримує пояснення слідчого, в матеріалах клопотання є докази для тримання ОСОБА_5 під вартою. Просив задовольнити клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити.
Захисник підозрюваного - ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання щодо обрання у відношенні підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід.
Представник служби у справах дітей ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання щодо обрання у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просила обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, представника служби у справах дітей, дослідивши письмові матеріали клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
- перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ);
- зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України” );
- мати на увазі, що до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених главою 18 КПК України (ч. 7 ст. 194 КПК);
- ретельно перевіряти дотримання уповноваженими органами вимог статей 207- 213 КПК України у випадках затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.
Крім того, слідчий суддя має сумлінно виконувати обов'язки щодо загального захисту прав людини у порядку ст. 206 КПК.
Судом при розгляді клопотання встановлено, що у провадженні СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030010000524 від 14.02.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України.
Також встановлено, що орган досудового розслідування вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України обгрунтовують зібраними по кримінальному провадженню доказами, які зазначені у клопотанні.
Однак, суд приймає до уваги, що згідно презумпції невинуватості, як основоположного конституційного принципу судочинства, визначеного ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 КПК України, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Санкцією ч. 2 ст. 186 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Санкцією ч. 1 ст. 187 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Таким чином, у відповідності до положень ст. 12 КК України, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів.
При цьому, суд приймає до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 є неповнолітнім.
В ході судового розгляду клопотання по суті, судом достовірно встановлено не викликає сумнівів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України.
Оскільки самим ОСОБА_5 або його захисником - ОСОБА_6 повідомлення про підозру не оскаржувалось.
Також судом встановлено і це вбачаться із змісту самого клопотання, що стороною кримінального провадження у своєму клопотанні вказується про наявність таких ризиків, як переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також в ході судового розгляду клопотання по суті, судом достовірно встановлено, а стороною кримінального провадження доведено наявними в матеріалах клопотання доказами, наявність такого ризику, зокрема, як переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Оскільки ОСОБА_5 хоч і є неповнолітнім, однак раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів. В підозрюваного ОСОБА_5 відсутні міцні соціальні зв'язки, він постійно змінює місце свого проживання. Всупереч наданим в судовому засіданні поясненням, ОСОБА_5 неодноразово ухилявся від явки до органів досудового розслідування та суду.
Також в ході судового розгляду клопотання по суті, судом достовірно встановлено, а стороною кримінального провадження доведено наявними в матеріалах клопотання доказами, наявність такого ризику, зокрема, як знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Оскільки, станом на день розгляду вказаного клопотання, місцезнаходження майна, у відкритому заволодінні яким обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , стороні кримінального провадження невідоме. Внаслідок чого, при обранні запобіжного заходу, не пов'язаного з обмеженням волі у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 матиме реальну можливість його знищити, сховати, або спотворити.
Також в ході судового розгляду клопотання по суті, судом достовірно встановлено, а стороною кримінального провадження доведено наявними в матеріалах клопотання доказами, наявність такого ризику, зокрема, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні.
Судом при розгляді клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих злочинів, в тому числі із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи. Та при обранні запобіжного заходу, не пов'язаного з обмеженням волі у вигляді тримання під вартою матиме реальну можливість незаконного впливу на зазначених осіб, чим ставить їх у вразливе становище.
Також в ході судового розгляду клопотання по суті, судом достовірно встановлено, а стороною кримінального провадження доведено наявними в матеріалах клопотання доказами, наявність такого ризику, зокрема, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судом при розгляді клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 хоча і є неповнолітнім, однак, неодноразово судимий, востаннє - вироком Горохівського районного суду Волинської області від 25 липня 2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про те, що підозрюваний ОСОБА_5 на шлях виправлення не встав, оскільки підозрюється у вчиненні нових тяжких корисливих злочинів. Підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного джерела доходів та засобів для існування, не працює та не навчається. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Також в ході судового розгляду клопотання по суті судом встановлено і це також вбачається із змісту самого клопотання, що стороною кримінального провадження належним чином обґрунтовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Оскільки ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, його судимість не знята та не погашена, постійно змінює місця проживання, неодноразово ухилявся від явки до органів досудового розслідування та суду, в нього відсутнє джерело доходу та міцні соціальні зв'язки. Що в сукупності унеможливлює застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
В ході судового розгляду клопотання по суті судом встановлено і це також вбачається із змісту самого клопотання, що неповнолітній підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих злочинів, із застосуванням насильства, в тому числі небезпечного для життя та здоров'я особи, вчинених з коротким проміжком часу. А тому за таких обставин, у відповідності до ч. 4 статті 183 КПК України, суд приходить до висновку про застосування до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що стороною кримінального провадження при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у відношенні неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України. При цьому, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та які в дійсності знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду клопотання по-суті та доведені стороною кримінального провадження - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, та вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому стороною кримінального провадження виконано вимоги п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, та доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, які в ході судового розгляду клопотання по суті знайшли своє підтвердження і судом приймаються до уваги та зазначені у клопотанні. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_5 становить 60 днів, починаючи з дня затримання, а саме - з 31 травня 2019 року.
Керуючись ст. ст. 193, 194, 196, 492 КПК України, суд,-
Клопотання старшого слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні неповнолітнього ОСОБА_5 - задовольнити повністю.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Сенкевичівка, Горохівського району, Волинської області, та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, неодруженого, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою упродовж шістдесяти днів, без визначення розміру застави, взявши його під варту в залі судового засідання.
Строк дії ухвали шістдесят днів з дня постановлення ухвали.
Строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою закінчується 29 липня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала в повному об'ємі
складена 04 червня 2019 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1