Справа № 161/5553/19
Провадження № 2-а/161/238/19
20 травня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря Козак О.А.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Гаврилишина Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до лейтенанта поліції, поліцейського роти №2 УПП у Волинській області Національної поліції України Коротицького Романа Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до лейтенанта поліції, поліцейського роти №2 УПП у Волинській області Національної поліції України Коротицького Р.В. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Свій позов мотивує тим, що 24.03.2019 року відповідачем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його було визнано винним в тому, що він, 24.03.2019 року о 18 год. 10 хв., керуючи автомобілем «Renault Premium», р.н. НОМЕР_1 , на вул. Боженка, 17 здійснив зупинку ближче 10 метрів(на виїзді) з прилеглих територій, чим порушив п. 15.9 ПДР України.
З вказаною постановою не погоджується та вважає її упередженою і незаконною, оскільки Правил дорожнього руху не порушував.
Також вказав, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було роз'яснено йому процесуальних прав, не надано можливості надати письмові пояснення та скористатися правовою допомогою адвоката. При цьому, працівником поліції не надано будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення ним правопорушення.
У зв'язку з чим, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 24 березня 2019 року серії НК №021128 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом з'ясовано, що 24.03.2019 року лейтенантом поліції, поліцейським роти №2 УПП у Волинській області Національної поліції України Коротицьким Романом Володимировичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було визнано винним в тому, що він, 24.03.2019 року о 18 год. 10 хв., керуючи автомобілем «Renault Premium», р.н. НОМЕР_1 , по вул. Боженка, 17 в м. Луцьку здійснив зупинку ближче 10 метрів(на виїзді) з прилеглих територій, чим порушив п. 15.9 ПДР України (а.с. 7).
Відповідно до п. 15.9 Правил дорожнього руху України зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
У п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.
Згідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказах, висновків експертів, показів свідків.
Виходячи із норм викладених в ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається порушник, чи встановлених останнім доводів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, відповідачем не наведено належних доказів та спростувань стосовно доводів позивача про відсутність в його діях порушень ПДР, його пояснень щодо не надання можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, а також щодо порушення процедури розгляду справи та заповнення бланку постанови.
Інших об'єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідачем також не представлено.
Отже, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України наявність порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови відповідачем не доведено, а тому, за таких обставин дії відповідача по винесенню оскаржуваної постанови є неправомірними, а тому вона є незаконною та підлягає скасуванню.
Таким чином, на підставі викладеного, адміністративний позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 283, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК №021128 від 24.03.2019 року, винесену лейтенантом поліції, поліцейським роти №2 УПП у Волинській області Національної поліції України Коротицьким Романом Володимировичем відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк