Справа № 137/346/19
"03" червня 2019 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Желіховського В.М.
секретаря судових засідань Голоти О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 19.11.2000 року, свій шлюб зареєстрували у Відділі реєстрації актів громадянського стану Літинського райуправління юстиції Вінницької області, актовий запис № 50. Позивач зазначає, що від даного шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка зазначає, що підставою для розірвання шлюбу стало те, що сім'я розпалась остаточно. Шлюбні відносини припинені з 2016 р., проживають окремо. Просить розірвати шлюб, витрати зі сплати судового збору залишає за собою. Після розірвання шлюбу прізвище залишити « ОСОБА_1 ».
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій справу просить розглянути у її відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю і просить їх задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про місце дату та час судового засідання був повідомлений заздалегідь та належним чином. До суду повернулися конверт з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
З урахуванням письмової позиції позивача, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне за згодою позивача на підставі ст. 280 ЦПК України постановити заочне рішення, яким позов задовольнити повністю з наступних підстав.
Так, із свідоцтва про одруження (а.с. 7) судом встановлено, що сторони з 19.11.2000 року зареєстрували шлюб. Відповідно до свідоцтв про народження (а.с. 8,9) судом встановлено, що сторони зазначені батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно ст. 55 ч.1 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Згідно ст.ст.104,105, 110 СК України, однією із підстав припинення шлюбу є його розірвання, яке може відбуватися на підставі рішення суду за позовом одного із подружжя.
Згідно ст.112 ч.2 СК України та відповідно до ст.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя. суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Як вбачається із матеріалів позовної заяви та встановлено судом, подальше збереження сім'ї позивачкою і відповідачем не можливе, оскільки сторони разом не проживають.
Враховуючи причини позову про розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, що відповідно до ст. 112 СК України дає суду підстави для ухвалення рішення про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Керуючись ст.ст.4,12,48,76,81, 247, 259,263-268, 280 ЦПК України і на підставі ст.ст.109,110-112 Сімейного кодексу України, Відповідно до ст.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, суд,-
Позовні вимоги задовільнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 19.11.2000 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Літинського райуправління юстиції Вінницької області, актовий запис №50.
Прізвище позивача після розірвання шлюбу залишити без змін - " ОСОБА_1 ".
Копію заочного рішення протягом 2 діб направити відповідачеві та роз'яснити, що заяву про перегляд заочного рішення відповідач може надіслати до суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.