справа № 156/354/19
Провадження № 2/156/233/19
рядок статзвіту 38
03 червня 2019 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Мушкета О. О.,
за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 156/354/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Павлівської сільської ради Іваничівського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що його батько ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис про смерть за № 9, підтвердженням чого є свідоцтво про смерть, видане Завидівською сільською радою Іваничівського району серія НОМЕР_5. За життя батько заповіту не залишив, тому спадщина відкрилась за законом на належне йому майно, в тому числі і на земельну ділянку надану для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в адміністративно-територіальних межах Павлівської сільської ради Іваничівського району. На момент смерті спадкодавця він із ним не проживав та був зареєстрований за іншою адресою. У встановлений законодавством строк заяви про прийняття спадщини не подав , так як вважав, що спадщину прийняв фактично. Разом з тим не знав про порядок та строки спадкування. В зв'язку з тим, що у встановлений законодавством строк він не звернувся із заявою про прийняття спадщини, просить визначити йому додатковий двомісячний строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_7
Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 16 травня 2019 року до участі у справі в якості співвідповідачів було залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Позивач в судове засідання не з'явився, однак від нього надійшла заява про проведення судового засідання у його відсутність, позов підтримує з вищенаведених підстав, просить його задовольнити.
Співвідповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, однак від них надійшли заяви про проведення судового засідання у їх відсутність, позовні вимоги не визнають та просять відмовити у задоволенні позову повністю. Разом з тим, ОСОБА_3 долучила до матеріалів справи довідку виконавчого комітету Павлівської сільської ради від 02 квітня 2019 року № 10 та виписку з погосподарської книги від 09 квітня 2019 року № 281.
Співвідповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, однак від них надійшли заяви про проведення судового засідання у їх відсутність, позовні вимоги визнають та не заперечують щодо визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7
Представник відповідача - Павлівської сільської ради Іваничівського району в судове засідання не з'явився, однак від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_7 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , а.с. 7) і після його смерті відкрилась спадщина. За життя заповіту не залишив, а тому спадщина після смерті відкрилась за законом.
До складу спадщини увійшли всі права та обов'язки ОСОБА_7 , які належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а саме, майнові права на майно, яке належало йому на праві власності: земельна ділянка надана для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в адміністратвино-територіальних межах Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області, державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_4 , що належав ОСОБА_7 .
Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_7 , позивач ОСОБА_1 не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки Павлівської сільської ради Іваничівського району № 10 від 02 квітня 2019 року на день смерті спадкодавця ОСОБА_7 постійно проживав і був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 разом його син ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що син ОСОБА_8 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті батька за закономі оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і протягом строку, який встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Однак, за життя не оформив документи про право власності на спадкове майно, в даному випадку - на земельну ділянку. Спадкоємцями ОСОБА_8 являються його діти - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_3 , які спадщину прийняли, оскільки постійно проживали разом.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини. В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом. В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Разом з тим, позивач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин щодо пропуску строку зверення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач не вчинив дії, які б свідчили про прийняття ним спадщини за законом, він не надав, що, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1272 ЦК України, слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за законом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений без поважних причин.
Враховуючи викладене позивачу слід відмовити в задоволенні позову у визначенні додаткового строку на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7 Крім того, спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняв його син - ОСОБА_8 після смерті якого спадщину прийняла його дочка - співвідповідач по справі ОСОБА_2 Інші спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від одержання обов'язкової частки у спадщині про що подали письмові заяви у встановлений законом строк до Іваничівської державної нотаріальної контори. Інші спадкоємці, дочки ОСОБА_8 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Іваничівської державної нотаріальної із письмовими заявами про прийняття спадщини після смерті батька у встановлені законом строки не подавали.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі повного задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1222, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 -1275, 1296-1298 ЦК України, ст.ст. 3-5, 12, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Павлівської сільської ради Іваничівського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. О. Мушкет