Справа № 149/1199/19
Провадження №2-а/149/35/19
іменем України
03.06.2019 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Войнаревича М. Г.,
при секретарі Паламарчук Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного Упарвління національної поліції у Вінницькій області, інспектора УПП у Вінницькій області лейтенанта поліції Бурлачука Павла Валерійовича про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення, -
08.05.2019 року до Хмільницького міськрайонного суду надійшла вказана позовна заява.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 24.04.2019 року інспектором УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Бурлачуком П.В. було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. за порушення Правил дорожнього руху України, тобто, керуючи автомобілем «MERCEDEC-BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 3,2 ПДР України, чим порушив п. п. 8.4 в ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки він не порушував ПДР України, рухався по вул. Пирогова в напрямку віл. Соборна в м. Вінниця. Виїжджаючи з вулиці Пирогова, він помітив дорожній знак 3.2 ПДР та екіпаж поліції. Зважаючи на значну завантаженість автомобільним транспортом дорожнього руху, позивач щоб не порушувати ПДР під'їхав до працівників патрульної поліції за допомогою у роз'ясненні, як та в якому місці краще розвернутися. Однак потрібної допомоги він не отримав, а його дії були розцінені як порушення правил дорожнього руху. Після зупинки позивач заперечив факт вчиненого правопорушення, пояснив ситуацію, однак його пояснення не бралися до уваги, будь яких доказів вчиненого правопорушення та постанови надано не було.
У зв'язку із вищевикладеним позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП є протиправною, жодних доказів які б підтверджували порушення позивачем ПДР України немає.
В судове засідання позивач не з'явився, суд надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує свої та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з"явився, судом повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, відзиву у встановлений судом строк не надав.
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, та враховуючи стислі строки розгляду справ даної категорії , передбачені ст. 286 КАС України, суд розглядає дану справу за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення позивача дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1097145 від 24.04.2019 року, винесеної інспектором УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Бурлачуком П.В. було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. за порушення Правил дорожнього руху України, тобто, керуючи автомобілем «MERCEDEC-BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 3,2 ПДР України, чим порушив п. п. 8.4 в ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП..
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що відповідачем не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач порушив вимог ПДР України .
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.
Так ,єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.
Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Таким чином, оскаржувана постанова від 24.04.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3. п. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 122 КУпАП, ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до головного Упарвління національної поліції у Вінницькій області, інспектора УПП у Вінницькій області лейтенанта поліції Бурлачука Павла Валерійовича про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити .
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 1097145 від 24.04.2019 року року за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Войнаревич М. Г.