3/130/231/2019
130/720/19
03.06.2019 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла із Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення не працюючого, за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
03 квітня 2019 року, близько 23:30 год. в м. Жмеринка Вінницької області, по вул. Короленко, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Опель Кадет», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (не стійка хода, ріхзкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху України.
Поліцейським СРПП Жмеринського ВП ГУНП сержантом поліції ОСОБА_2 В.С. за даним фактом було складено відповідний протокол серії ДПР 18 № 203246 від 03.04.2019.
Неодноразово в судові засідання призначені на: 19.04.2019, 26.04.2019, 13.05.2019, та в останнє 03.06.2019 року не з'являвся. Поштові повідомлення про вручення судових повісток, що направлялися за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресі та на підставі відповіді виконавчого комітету Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області на запит суду щодо відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (а.с.26), та які відповідно підтверджують його зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 на адресу суду не повертались, відповідно до поштового повідомлення, що повернулось на адресу суду щодо виклику в судове засідання, призначене на 03.06.2019 повернулось з відміткою «за зазначеною адресою адресат не проживає» (а.с.29), що на переконання суду свідчить про належне повідомлення особи про час та місце розгляду справи.
Так, протокол про адміністративне правопорушення складається на місці вчинення правопорушення. В той же час документ, що посвідчує право керування транспортними засобами не містить даних щодо місця проживання водія, а тому, такі відомості зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення зі слів порушника, тому саме він несе відповідальність за достовірність таких даних. Не надання особою достовірних даних свідчить про пряме ухилення від відповідальності. Окрім того, судом для підтвердження даних про зареєстроване місце проживання особи, яка притягається до відповідальності було направлено запит щодо підтвердження або спростування таких даних, для забезпечення прав особи.
Окрім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місяцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться листування та вручення їй офіційної кореспонденції.
Отже, суд використав всі можливі способи повідомлення особи про час та місце розгляду справи.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В ст. 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
В ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вжив заходів для явки до суду, не надав доказів неможливості явки до суду, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Тим більше, що ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 №1103.
Відповідно до пунктів 6 і 8 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Статтею 1 КУпАП визначені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, в тому числі це є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності та запобігання правопорушенням.
Вимогами статті 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, дослідивши матеріали справи та керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, приходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність, так, зокрема, винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 203246 від 03.04.2019, копією акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного у зв'язку з виявленими ознаками стану алкогольного сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою пристрою «Алко фор», висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.04.2019 № 161 за підписом лікаря Жмеринської ЦРЛ, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані сп'яніння, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.05.2019 серії ДПО 18 № 367882, яка ОСОБА_1 не оскаржена, наявним в матеріалах справи диском на якому містяться відео файли, які підтверджують відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду як за допомогою технічних засобів так і в медичному закладі в присутності свідків та при перегляді якого вбачається зухвала поведінка. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, що є суспільно небезпечним, особу порушника, який будучи достовірно обізнаним про наявність складного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з'явився, ступінь його вини, а також те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130 ст.ст. 7, 251, 252, 274, 280, 283, 284 КУпАП України, суддя,
Визнати винним ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн., який слід стягнути на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. на користь держави (код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з моменту набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.М. Заярний