Справа № 128/1485/19
04 червня 2019 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі, -
До Вінницького районного суду Вінницької надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею обрано суддю Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І.
Як вбачається з відмітки на позовній заяві, зробленої старшим секретарем суду Сидоруком В.В., вказана позовна заява подана представником за дорученням ОСОБА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , копію доручення представником до позову не надано.
Оглянувши зазначену позовну заяву та матеріали, долучені до неї, вважаю за необхідне заявити самовідвід згідно п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, ст. 37 ЦПК України та ст. 15 Кодексу суддівської етики з огляду на наступне.
30.11.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Вищої ради правосуддя (на той час Вища рада юстиції) з дисциплінарною скаргою щодо порушення мною, на його думку, вимог законодавства при розгляді справ за заявою Аврамича Андрія Станіславовича, який представляє інтереси ОСОБА_4 з викликом заінтересованої особи представника Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем (справа №128/2694/16-ц) та за позовом ОСОБА_4 до Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом (справа №128/3342/16-ц).
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги
ОСОБА_3 членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Олійник А.С. складено висновок від 21.04.2017 року про відкриття дисциплінарної справи стосовно мене.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26.04.2017 року № 1004/3дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу відносно мене.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 , рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 3114/3дп/15-17 від 04.10.2017 року, відмовлено у притягненні мене до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припинено.
Я особисто була присутня на засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ( відповідно і змушена була відкласти всі інші справи, які призначені на вказану дату, витрачати час) і надавала пояснення з приводу відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3 Крім того, вказані пояснення направлялися мною також в письмовому вигляді.
07.08.2018 року ОСОБА_3 звернувся до Вищої ради правосуддя України зі скаргою на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 3114/3дп/15-17 від 04.10.2017 року, в якій зазначив про незгоду з «хибним» рішенням Дисципілнарної палати, оскільки воно «приймалося» без його участі через несвоєчасне повідомлення його про дату і час розгялду дисциплінарної скарги.
Рішенням Вищої ради правосуддя України від 23.10.2018 року залишено без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04.10.2017 року № 3114/3дп/15-17 про відмову у притягненні судді Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження.
Відповідна інформація розміщена на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Статтею 2 ЦПК України визначено завдання та основні засади цивільного судочинства - справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є право відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі судді, щодо неупередженості якого є сумніви. Виходячи з цього, ефективність даного інституту пов'язана із застосуванням як національного законодавства, так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що зазначено в постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року. Зокрема, суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції 1950 року, а також практики Європейського Суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ, як джерело права.
Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції 1950 року при вирішенні спору щодо цивільних прав та обов'язків, сторони мають право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
У відповідності до положень п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схваленої Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ст. 5 Кодексу суддівської етики незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід'ємною складовою справедливого суду.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, заява судді Бондаренко ОСОБА_6 . про самовідвід підлягає до задоволення.
Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 5 Кодексу суддівської етики, ст. ст. 2, 36, 39, 40, 41 ЦПК України, -
Заяву судді Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко Оксани Іванівни про самовідвід - задоволити.
Відвести головуючого суддю Бондаренко Оксану Іванівну за матеріалами цивільного позову № 128/1485/19 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі.
Матеріали цивільного позову № 128/1485/19 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі - передати для розгляду іншому судді Вінницького районного суду Вінницької області у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Бондаренко