Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 червня 2019 р. Справа№200/4426/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимог про сплату боргу,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-703-17 від 08.11.2017 року та № Ф-703-17 від 06.08.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується із вимогами Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 19652,04 грн. № Ф-703-17 від 08.11.2017 року та № Ф-703-17 від 06.08.2018 року, з наступних підстав. Оскільки м. Слов'янськ є населеним пунктом де проводиться антитерористична операція з 14 квітня 2014 року до теперішнього часу, яка в подальшому триває, передбачена Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідальність за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. З огляду на вищезазначене, вважає, що спірна вимога є протиправною, оскільки прийнята в супереч чинному законодавству України.
Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За змістом відзиву, відповідач вважає, що оскаржувана позивачем вимога є законною та прийнятою на підставі вимог чинного законодавства, оскільки єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Згідно облікових даних позивача з інформаційної системи органу доходів і зборів у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, через що відповідачем на підставі положень чинного законодавства нарахована пеня за несплату внесків. Вказує, що посилання позивача на п.9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є безпідставним, оскільки пп. "б" п. 8 ст. 14-1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року №1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було доповнено п. 9-3. Проте, п. 1 Закону України від 02.03.2015 року № 219-VIII до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 внесено, зміни зокрема п. 9-3 в редакції Закону України № 1669 вважати п.9-4. Однак, Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до якого втратив чинність п.9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464. З урахуванням внесених змін, платники єдиного внеску не звільняються від своїх обов'язків визначених ст. 6 Закону № 2464. Окрім того, зазначає, що 30.04.2018 року на офіційному веб-сайті Президента України було розміщено новину про те, що президент Петро Порошенко підписав Указ, яким завершується АТО і починається операція Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони. Тобто Президент України офіційно оголосив про завершення АТО. На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних.
Ухвалою суду від 15.04.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву позивача, відкрито провадження в адміністративній справі №200/4426/19-а за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 2380913021, перебуває на обліку ГУДФС у Донецькій області, Слов'янсько-Лиманського управління, Слов'янської ДПІ. Місцезнаходження ФОП ОСОБА_1: АДРЕСА_1.
Позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який зареєстрований та здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції (м.Слов'янськ Донецької область).
Перебуває на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, включеного до переліку, що зазначений у ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата на підставі відповідного Указу Президента України. Згідно ст.43 України КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст.43 КАС України здатне особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
08.11.2017 року відповідачем винесено вимогу №Ф-703-17-У про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску яка виникла станом на 01.01.2018 року, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку з єдиного внеску у розмірі 19652,04 грн.
01.02.2018 року позивач звернулась до Слов'янської ОДПІ з заявою про звільнення від обов'язків, визначених ч.2 ст.6 закону України "Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
Також 06.08.2018 року відповідачем винесено вимогу №Ф-703-17-У про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску яка виникла станом на 28.09.2018 року, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку з єдиного внеску у розмірі 7026,36 грн.
Позивач, не погоджуючись з винесеними вимогами, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі по тексту - Закон № 2464), Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року № 1669-VIІ (далі по тексту - Закон № 1669).
У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За приписами ч.ч.8,12 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у відповідності до якого п.п.8 п.4 ст.11 вказаного Закону виключено.
Водночас, оскільки п.п.8 п.4 ст.11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" було внесено зміни до Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не було внесено, спірні правовідносини врегульовують положення п.9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
При цьому, слід зазначити, що з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 02.03.2015 року №219-VIII п.9-3 ";Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено вважати п. 9-4.
Таким чином, згідно п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII (надалі Закон № 1669), згідно до ст.1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.
На виконання Закону № 1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Слов'янськ Донецької області, на території якого розташований позивач.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених ст. 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Суд зазначає, що п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не скасовує обов'язків платника єдиного внеску щодо сплати єдиного внеску, а надає можливість тимчасово на період проведення антитерористичної операції, не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Судом раніше встановлено, що вимоги податкового органу № Ф-703-17 від 08.11.2017 року та № Ф-703-17 від 06.08.2018 року прийняті відповідно ст.25 Закону № 2464-VІ.
Судом встановлено, що заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску виникла, у зв'язку з несплатою зобов'язань, нарахованих згідно наданої страхувальником звітності про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01.01.2018 року та станом на 28.09.2018 року, тобто за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено п 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі №805/1183/15-а (№К/9901/6370/18), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску № Ф-703-17 від 08.11.2017 року та № Ф-703-17 від 06.08.2018 року, є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд вважає, що звільнення позивача від виконання своїх обов'язків щодо сплати єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 812/505/17 (№К/9901/188/17).
Водночас суд зазначає, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Також п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яка має пряму дію, для звільнення від сплати єдиного внеску не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин, а тому таке звільнення повинно враховуватись податковим органом самостійно.
Суд вважає, що саме факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ, зокрема заходів впливу, якими є спірні вимоги.
Суд виходить з того, що п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ є чинним на цей час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення або викладення в новій редакції тощо п. 9-4 розділу VIII цього Закону не внесені, чим спростовуються доводи податкового органу щодо втрати чинності положень цього пункту.
Посилання відповідача на закінчення антитерористичної операції, підтвердженням чого є Указ Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» (указ для службового користування) та лист Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 23.10.2018 року № 33/1-8434, є неприйнятними з огляду на те, що на час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 є чинний, тобто період проведення АТО триває. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента від 30 квітня 2018 року № 116/2018 затверджено рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей». Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває, що спростовує доводи відповідача щодо завершення АТО.
Також, суд звертає увагу на те, що ст. 30 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268 від 18 січня 2018 року були внесені зміни до деяких законодавчих актів України.
Так, ст. 3 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» 20 березня 2003 року № 638 від було доповнено абзацом 10: «антитерористична операція може здійснюватися одночасно із відсіччю збройної агресії в порядку ст. 51 Статуту Організації Об'єднаних націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України». Отже, суд зазначає, що діючі норми права не містять кінцевої дати закінчення антитерористичної операції, а дають підстави вважати, що антитерористична операція продовжується з операцією об'єднаних сил.
Безпідставними є також посилання податкового органу на неподання позивачем у порядку Закону № 2464-VІ заяви про звільнення від обов'язків, передбачених цим Законом, з огляду на те, що антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває, спірне рішення прийняте в період проведення цієї операції. Крім того, відповідальність урегульована окремою нормою цього пункту. Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності статей 6, 25 та пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює "незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій" та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій. Також суд зазначає, що позивачем було надано заяву відповідно до зазначених вимог законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п.1 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Суд вважає за можливе з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними та скасування спірних вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.11.2017 року №Ф-703-17-У та від 06.08.2018 року №Ф-703-17-У. Одночасно суд зазначає, що задоволення позовних вимог таким чином не змінюють суть позовних вимог.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України присуджує стягнути судові витрати у розмірі 768,40 грн., здійснені позивачем, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.
Керуючись ст.2, ст. 5-14, ст. 19-22, ст. 72-78, ст. 94, ст. 132-143, ст. 159-165, ст.192-205, ст. 241-247, ст. 255,ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.11.2017 року № Ф-703-17-У на суму 19652,04 грн.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 06.08.2018 року № Ф-703-17-У на суму 7026,36 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114).
Повний текст рішення виготовлено 04.06.2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Загацька Т. В.