Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 травня 2019 р. Справа№200/6226/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., при секретарі судового засідання Столяренко Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОПІЛЬСЬКЕ АТП" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -
за участю:
від позивача - Бабіч В.О.
від відповідача - Сиднєв І.В.
Товариство з додатковою відповідальністю "ДОБРОПІЛЬСЬКЕ АТП" звернулося до суду із позовом до Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 081047 від 19.02.2019.
В наданому позові зазначено, що спірним рішенням застосовані штрафні санкції за відсутність під час проведення перевірки посадовими особами відповідача протоколу перевірки та адаптації тахографа. Разом із цим, п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 передбачено, що контроль робочого часу і часу відпочинку водія може здійснюватися шляхом ведення останнім індивідуальної контрольної книжки водія. Про ведення такої книжки водій позивача повідомив представника відповідача пі час проведення перевірки та здійснив відповідну позначку в акті перевірки. З огляду на зазначене, позивач вважає, що спірна постанова прийнята відповідачем протиправно.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у його задоволенні відмовити.
У наявному в матеріалах справи відзиві Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до п. 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування); транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Згідно п. 5 та усіх підпунктів Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України Державній службі України з безпеки на транспорті забезпечити: здійснення перевірок дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим цим наказом; неухильне дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення заходів державного контролю на автомобільному транспорті; здійснення планових, позапланових і рейдових перевірок виключно в межах переліку питань, визначених Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567; здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення; участь у конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування відповідно до вимог Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081, без встановлення обмежень щодо необхідності обладнання автобусів учасників конкурсу тахографами.
Також представником відповідача у судовому засіданні вказано, що до перевірки водієм позивача не надавалося контрольної книжки водія на транспорті, про що свідчить відсутність в ній запису про перевірку та відповідного підпису посадової особи.
Ухвалою від 16.05.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 27.05.2019.
24.01.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області на а/д (автомобільній дорозі) О-081491 по маршруту «Бердянськ-Покровськ» 96 км+500 м проведено перевірку транспортного засобу марки БАЗ, держномер НОМЕР_1 , що належить позивачу (водій - ОСОБА_1 ).
За наслідком проведення перевірки відповідачем того ж дня складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 096097. За змістом акту під час перевірки виявлено надання послуг з регулярних перевезень пасажирів по маршруту «Бердянськ-Покровськ» без оформлення документів, перелік яких передбачено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», наказами Мінтрансу № 340, № 385, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до т.з. (транспортного засобу).
19.02.2019 т.в.о. начальника управління Укртрансбезпеки у Донецькій області за наслідком розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову № 081047 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 1 700,00 грн. за допущене порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до положень ст. 6 Закону № 2344-III реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; державний контроль за виконанням перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень; інші повноваження, визначені законами та покладені на нього Президентом України.
Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства), є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури (п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ від 11 лютого 2015 р. № 103).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Згідно з п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Як визначено п. 15 цього Порядку, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, крім іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону (Закону України «Про автомобільний транспорт») документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; додержання водієм режиму праці та відпочинку; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
За змістом ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, серед яких не лише ті, що прямо визначені цієї статтею, а також інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Тахографом є контрольний пристрій, який встановлюється на транспортних засобах для показу та реєстрації інформації про рух транспортних засобів.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.1.4 Інструкції, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385), визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, крім іншого, має при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Відповідно до п. 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При вирішенні питання про обґрунтованість оскаржуваної позивачем постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу суд виходить із такого.
Приписами пунктів 6.1 та 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 визначені 2 різновиди обліку робочого часу водіїв, застосування кожного з яких виключає застосування іншого.
Як вбачається з матеріалів справи облік руху транспортного засобу позивач здійснюється за допомогою індивідуальної картки водія, про що водій повідомив працівника відповідача під час проведення перевірки. Ведення водієм індивідуальної картки виключає необхідність обліку руху транспортного засобу за допомогою тахографу та необхідність мати під час перевезення будь-яких документів, пов'язаних із експлуатацією тахографу. Таким чином, притягнення водія до відповідальності за відсутність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу за умови ведення водієм обліку руху транспортного засобу за допомогою індивідуальної контрольної книжки є неправомірним.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про ненадання водієм позивача до перевірки контрольної книжки водія на транспорті, вмотивовані відсутністю запису про перевірку та підпису посадової особи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення під час перевірки вимоги до водія надати зазначену книжку. Відповідно до акту перевірки під час її проведення інспектора було повідомлено про облік руху транспортного засобу шляхом ведення індивідуальної картки водія, про її наявності чи відсутності під час перевірки акт перевірки відомостей не містить.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому відповідно до абз. 2 ч. 2 цієї статті Кодексу у таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Наведене вище свідчить про безпідставність прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу № 081047 від 19.02.2019, та наявність підстав для її скасування.
Отже, позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОПІЛЬСЬКЕ АТП" підлягає задоволенню.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що представником позивача під час розгляду справи зазначено про необхідність надання додаткових доказів понесення товариством судових витрат на правову допомогу.
Згідно з ч. 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи наведене питання про судові витрати буде вирішено судом після ухвалення рішення у справі.
З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОПІЛЬСЬКЕ АТП" (85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 56, код ЄДРПОУ 33604228) до Державної служба України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Управління Укртрансбезпеки в Донецькій області (84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Академічна, 11-1) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 081047 від 19.02.2019 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1 700,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 03.06.2019.
Суддя Михайлик А.С.