Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про забезпечення позову
04 червня 2019 р. Справа №200/7067/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу,
до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу від 29 травня 2019 року №182/к «Про відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень на посаді».
Ухвалою суду від 4 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 4 липня 2019 року.
Разом з адміністративним позовом до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу.
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову зазначено, що дію спірного наказу має бути зупинено, як очевидно протиправного та такого, що порушує конституційні права та гарантовані законом інтереси заявника, зокрема, право на працю та отримання заробітної плати за неї. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення в майбутньому, оскільки строки судового провадження можуть виявитися більшими ніж термін відсторонення, який має складати два місяці.
4 червня 2019 року на електронну адресу суду надійшов відзив на заяву про забезпечення адміністративного позову, за змістом якого представник відповідача вважає заяву необґрунтованою та безпідставною, оскільки позивач у своїй заяві не навів жодних фактичних даних про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, не зазначив обґрунтувань протиправності спірного наказу. Крім того, представник відповідача посилався на те, що спірний наказ прийнятий на підставі, в межах та у спосіб, які встановлені чинним законодавством. Просив у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовити.
За приписами частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень; 2) очевидними є ознаки порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю; 3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; 4) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист; 5) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. При цьому, кожна з наведених обставин є самостійною.
За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22 вересня 2014 року перебуває на посаді начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
11 січня 2019 року в.о. голови Державної судової адміністрації України прийнято наказ №27 про проведення службового розслідування стосовно начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області Бадахова Н.Я. та створено відповідну комісію.
Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України №33/к від 29 січня 2019 року на підставі пункту 4 частини першої статті 66 та частини п'ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 9 частини другої статті 65 зазначеного Закону, звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №200/2218/19-а визнано протиправним та скасовано наказ Державної судової адміністрації України №33/к від 29 січня 2019 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Рішення в частині поновлення на посаді позивача звернуто до негайного виконання.
Згідно наказу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 23 травня 2019 року №50/к «Про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №200/2218/19-а» начальник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області Бадахов Н.Я. приступив до виконання своїх обов'язків з 23 травня 2019 року.
Наказом Державної судової адміністрації України в Київській області від 29 травня 2019 року №182/к «Про відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень на посаді» позивача відсторонено з 30 травня 2019 року від здійснення повноважень на посаді на час проведення службового розслідування. Підставою для прийняття спірного рішення стало те, що позивач не надав особисті письмові пояснення на лист від 11 січня 2019 року №10-739/19 голови комісії з проведення дисциплінарного розслідування стосовно ОСОБА_1 .
Суд відхиляє доводи позивача щодо необхідності забезпечення позову з підстав очевидної протиправності оскаржуваного наказу, оскільки питання його правомірності чи протиправності буде вирішено судом за результатами розгляду справи по суті.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про державну службу» тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.
За умовами ч. 3 ст. 72 цього Закону тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.
Аналізуючи вищенаведені норми Закону у їх взаємозв'язку із встановленими обставинами, суд погоджується із доводами позивача про те, що під час судового розгляду справи можливе вичерпання дії спірного наказу в часі, та, як наслідок, відсутність предмета спору в подальшому.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення адміністративного позову, суд вважає наявними підстави для її задоволення з огляду на те, що невжиття заходів шляхом зупинення оскаржуваного наказу може позбавити права позивача на ефективний захист його порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд дійшов висновку про необхідність обрання такого виду забезпечення позову, як зупинення дії індивідуального акта (пункт 1 частини 1 статті 150 КАС України), оскільки такий вид забезпечення позову є адекватним та допустимим з огляду на встановлені судом обставини та предмет спору.
При вирішенні даної заяви щодо забезпечення адміністративного позову, суд також дійшов висновку, що для уникнення ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, заходи забезпечення адміністративного позову мають бути спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
При цьому, заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - задовольнити.
Зупинити дії наказу Державної судової адміністрації України від 29 травня 2019 року №182/к «Про відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень на посаді» до набрання рішенням у справі №200/7067/19-а законної сили.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Дана ухвала може бути пред'явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», у строк до 4 червня 2022 року.
Стягувач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження: 01601 м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Дмитрієв В.С.