Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 червня 2019 р. Справа№200/4561/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі Міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Бровко Ганни Олегівни, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Покровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі Міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Бровко Ганни Олегівни (надалі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Покровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення №РВ-1400419382019 від 15.02.2019 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та зобов'язання внести відомості до Державного земельного кадастру стосовно реєстрації земельної ділянки площею 0,0560 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі м- н 1-17, ділянка № 3 у м. Покровськ Донецької області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з метою її державної реєстрації, до якої додав всі необхідні документи. Однак, рішенням № РВ - 1400419382019 від 15.02.2019 року йому відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки у зв'язку з тим, що порушені вимоги п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України та ст. 50 Закону України «Про землеустрій». Позивач вважає, що спірне рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства, а тому у судовому порядку просить його скасувати та зобов'язати відповідача внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року відкрито провадження у справі № 200/4561/19-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
У визначений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 175 КАС України).
Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження із визначенням п'ятнадцятиденного строку для подання відзиву, отримана відповідачем 09.04.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та станом на 04.06.2019 року відзив з боку відповідача не надійшов, суд кваліфікує такі дії, як визнання позову відповідачем.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
06 червня 2018 року позивач звернувся до Покровського міського голови із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд на території м. Покровськ (а.с. 17).
Рішенням Покровської міської ради Донецької області від 31.08.2018 року №7/58-20 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності на території м. Покровськ (згідно додатку) (а.с. 18).
Відповідно до висновку від 15.11.2018 року №16-12/49, відділом містобудування, архітектури та земельних відносин Покровської міської ради Донецької області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0560 га у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі м-н 1-17, ділянка №3 у м. Покровськ, приймаючи до уваги відповідність місця розташування ділянки плану зонування території (Зонінгу) м. Покровськ, детальний план території кварталу садибної забудови в районі мікрорайону 1-17 для індивідуального житлового будівництва учасникам бойових дій і особам, прирівняним до них в межах м. Покровськ (а.с. 21).
Після розроблення проекту землеустрою позивач звернувся із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 07.02.2019 року (а.с. 14-17).
Рішенням № РВ-1400419382019 від 15.02.2019 року відповідач відмовив у задоволенні такої заяви з підстав невідповідності електронного документу. У зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства, а саме: згідно з даними державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем) земельна ділянка передана у користування громадянам для індивідуального городництва, проте, погодження землекористувачів на вилучення земельної ділянки та передачу її у власність іншому громадянину в проекті землеустрою відсутнє, що є порушенням вимог п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України та ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (а.с. 9, 10).
27 лютого 2019 року позивач звернувся до Покровського міського голови з заявою про надання інформації про можливих землекористувачів, згода яких потрібна для оформлення земельної ділянки в районі м-н 1-17 , ділянка № 3 у м. Покровськ Донецької області (а.с. 11).
Листом Покровської міської ради від 11.03.2019 року №К-077-1.1 позивача повідомлено, що міською радою не укладалися договори оренди земельних ділянок для ведення городництва в межах вказаної земельної ділянки, у зв'язку з чим міська рада звернулась до Міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з запитом про можливих землекористувачів в межах земельної ділянок, що відводяться, на який отримано лист №25/115-19 від 10.01.2019 року, який не містить ані прізвищ громадян, що за інформацією управління займаються на цих землях городництвом, ані посилання на будь-які рішення міської ради чи договори оренди землі або інші документи, які могли б бути підставою для користування землею. Також, у листі зазначено, що довідка за формою 6-зем з 01.01.2016 року не ведеться, вона не містить актуальні відомості про розподіл земель та не може бути підставою для відмови в державній реєстрації земельної ділянки та погодження або затвердження землевпорядної документації (а.с. 12).
Отже, у Покровської міської ради відсутні документи, що підтверджували б наявність прав (власності чи користування) інших осіб в межах земельної ділянки, розташованої в районі м-н 1-17 , ділянка № 3 у м. Покровськ Донецької області
Не погодившись з рішенням відповідача, з метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні даного спор, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року № 3613-VI ( далі Закон № 3613) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
У відповідності до ч. 5 ст. 5 Закону № 3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
На підставі ч. 4 ст. 9 Закону № 3613 Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Як вбачається з приписів ч. 6,7 ст. 9 Закону № 3613, державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.
За ч. 3 ст. 24 Закону № 3613 державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).
У відповідності до ч. 4 ст. 24 Закону № 3613 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону № 3613 державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Як слідує з вимог ч. 6 ст. 24 Закону № 3613, підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі Порядок 1051).
Згідно до п. 67 Порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.
Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".
Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам:
- текст документів має бути написаний розбірливо;
- документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
- документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.
Відповідно до п. 70 вказаного порядку державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє: 1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) розташування об'єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень; 4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
У відповідності до п. 107 Порядку 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.
Відповідно до пп.1 п. 109 Порядку 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, за результатами розгляду заяви, поданої позивачем, стала невідповідність електронного документу. У зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства, а саме: згідно з даними державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем) земельна ділянка передана у користування громадянам для індивідуального городництва, проте, погодження землекористувачів на вилучення земельної ділянки та передачу її у власність іншому громадянину в проекті землеустрою відсутнє, що є порушенням вимог п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України та ст. 50 Закону України «Про землеустрій».
Разом з цим, відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, на підтвердження цих обставин (підстав для відмови у державній реєстрації) відповідачем не надано суду жодних доказів та письмових пояснень. Більш того, листом Покровської міської ради від 11.03.2019 року №К-077-1.1 підтверджено, що міською радою не укладалось жодного договору оренди земельних ділянок для ведення городництва в межах вказаної земельної ділянки, а на запит до Міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про можливих землекористувачів в межах земельної ділянок, що відводяться, не надано ані прізвищ громадян, що за інформацією управління займаються на цих землях городництвом, ані посилання на будь-які рішення міської ради чи договори оренди землі, або інші документи, які могли б бути підставою для користування землею.
Крім того, у листі зазначено, що довідка за формою 6-зем з 01.01.2016 року не ведеться, оскільки не містить актуальні відомості про розподіл земель та не може бути підставою для відмови в державній реєстрації земельної ділянки і погодження або затвердження землевпорядної документації
Таким чином суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, діяв необґрунтовано та непропорційно, чим порушив вимоги ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та пропорційно.
З приводу позовної вимоги про зобов'язання відповідача внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру на підставі заяви позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до ст.9 Закону № 3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зобов'язання відповідача внести відомості до Державного земельного кадастру є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, а тому суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, суд вважає, що для належного захисту порушених прав позивача, достатньо буде зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей до державного земельного кадастру від 07.02.2019 року реєстраційний номер ЗВ-1404559922019, з урахуванням висновків суду.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про внесення відомостей до державного земельного кадастру, з урахуванням висновків суду.
На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі Міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Бровко Ганни Олегівни, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Покровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі Міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Бровко Ганни Олегівни №РВ-1400419382019 від 15.02.2019 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
3. Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі Міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Бровко Ганну Олегівну повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей до державного земельного кадастру від 07.02.2019 року реєстраційний номер ЗВ-1404559922019, з урахуванням висновків суду.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Судове рішення складено та підписано 04 червня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Чучко В.М.