04 червня 2019 року Справа № 520/2757/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року по справі №520/2757/19 матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2018 року на підставі довідки від 02.10.2018 року №1-26.7-4637 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2018 року на підставі довідки від 02.10.2018 року №1-26.7-4637 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).
З 01.03.2018 року він як пенсіонер Міністерства оборони України має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення особам, що проходили військову службу та були відряджені до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» (далі - «Украерорух»), пов'язаних з прийняттям наказу «Украерорух» №227 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами».
У зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення для відряджених військовослужбовців у 2018 році позивач звернувся до «Украерорух» із запитом про надання інформації про направлення такої довідки до відповідних інстанцій для здійснення перерахунку пенсії.
Листом від 02.10.2018 року №1-26.7-4638 «Украерорух» (а.с. 13) повідомило позивача про те, що довідка про розмір грошового забезпечення направлена до Дніпровського обласного військового комісаріату за належністю. В подальшому означена довідка листом від 30.10.2018 року №7/13744/4 направлена до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області для перерахунку пенсії (а.с. 17).
Листом від 27.11.2018 року №28556/03-02/15 (а.с. 11) ГУ ПФУ у Дніпропетровській області повернуло довідку від 02.10.2018 року №1-26.7-4638 без виконання у зв'язку з тим, що чинним законодавством України не передбачено проведення перерахунку пенсії у зв'язку з виданням будь-яким міністерством власних наказів, тобто наказу «Украерорух» від 07.05.2018 року №227 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами».
Вважаючи відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідачем 16.05.2019 року подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є підполковником у відставці, під час проходження військової служби в Збройних Силах України на виконання наказу від 01.12.1999 року №272/о був відряджений із залишенням на військовій службі до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух».
На підставі наказу Міністра оборони України від 27.11.2017 №839 ОСОБА_1 звільнений з посади заступника керівника польотів (оперативного чергового) Дніпропетровського обслуговування повітряного руху України у запас відповідно до ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно Закону №2262.
У зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення для відряджених військовослужбовців у 2018 році позивач звернувся до «Украерорух» із запитом про надання інформації про направлення такої довідки до відповідних інстанцій для здійснення перерахунку пенсії.
Листом від 02.10.2018 року №1-26.7-4638 «Украерорух» (а.с. 13) повідомило позивача про те, що довідка про розмір грошового забезпечення направлена до Дніпровського обласного військового комісаріату за належністю. В подальшому означена довідка листом від 30.10.2018 року №7/13744/4 направлена до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області для перерахунку пенсії (а.с. 17).
Листом від 27.11.2018 року №28556/03-02/15 (а.с. 11) ГУ ПФУ у Дніпропетровській області повернуло довідку від 02.10.2018 року №1-26.7-4638 без виконання у зв'язку з тим, що чинним законодавством України не передбачено проведення перерахунку пенсії у зв'язку з виданням будь-яким міністерством власних наказів, тобто наказу «Украерорух» від 07.05.2018 року №227 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами».
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №1281 від 19 липня 1999 року «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №104 від 07.02.2001 року «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ» установлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби.
При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно п. 10 ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, затверджується Президентом України.
Перелік посад Державного підприємства обслуговування повітряного руху України встановлено Указом Президента України №126/2017 від 03.05.2017 року «Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами».
Крім того, перелік посад штатних працівників Державного підприємства обслуговування повітряного руху України затверджено постановою Кабінету Міністрів України №105 від 07.02.2001 року «Про затвердження переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил, Служби безпеки, інших військових формувань в органах виконавчої влади, інших цивільних установах, та граничних військових звань за цими посадами».
Отже, позивач, будучи відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання службових обов'язків з залишенням на військовій службі, отримував грошове забезпечення, виходячи з окладу за посадою, займаною ним в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно ч. 4 ст. 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Так, Закон №2262 передбачає, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення у бік підвищення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 12.07.2010 №7408/0/14-10/039 керівник Державного підприємства Украерорух згідно зі статтями 14 та 15 Закону України «Про оплату праці» та Положення про Об'єднану цивільно-військову системи організації повітряного руху України, затвердженого Постановою КМУ від 19.07.1999 року №1281, самостійно встановлює оклади за посадами штатних працівників.
Постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб» 26.02.2018 року набула чинності, та в свою чергу ввела в дію з 01.03.2018 року постанову Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року.
Пунктом 5 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією Постановою.
За таких обставин Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів, в тому числі й керівнику Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, своє право визначати розміри посадових окладів військовослужбовцям, відрядженим до підприємства, які обіймають передбаченні законодавством посади у підприємстві.
Отже, наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №227 від 07.05.2018 року «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами», на підставі якого позивачу складено довідку від 02.10.2018 року №1-26.7-4637 про розмір грошового забезпечення, є підставою для перерахунку пенсії, оскільки з 01.03.2018 року збільшує розмір грошового забезпечення відряджених військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.07.2018 року у справі №461/6479/16-а, від 24.04.2018 року у справі №461/939/17, від 03.05.2018 року у справі №638/13960/17, від 17.10.2018 року у справі №461/1151/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд також зазначає, що абз. 9, 11 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 про затвердження Порядку «Про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Як встановлено судом, Державним підприємством обслуговування повітряного руху України на підставі наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами» від 07.05.2018 року №227 та на виконання вимог постанови КМУ №103 та постанови КМУ №704 проведено перерахунок грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018 року та видано довідку № 1-26.7-4637, яка була надіслана відповідачу з метою перерахунку ОСОБА_1 пенсійних виплат (а.с. 14).
Водночас, як вже зазначалось судом, відповідачем відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з посиланням на те, що чинним законодавством України не передбачено проведення перерахунку пенсій у зв'язку з виданням будь-яким міністерством власних наказів.
Положеннями ч. 1 - 3 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд звертає увагу відповідача на те, що листом від 27.11.2018 року №28556/03-02/15 ГУ ПФУ у Дніпропетровській області повернуло довідку від 02.10.2018 року №1-26.7-4638 без виконання у зв'язку з тим, що чинним законодавством України не передбачено проведення перерахунку пенсії у зв'язку з виданням будь-яким міністерством власних наказів, тобто наказу «Украерорух» від 07.05.2018 року №227 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами».
Тобто, підставою для відмови в перерахунку пенсії позивачу було не те, що у відповідача відсутній наказ «Украерорух» від 07.05.2018 року №227(як відповідач зазначає в відзиві), а так обставина, що Украерорух не мав достатніх правових підстав для прийняття вказаного наказу.
Таким чином, відповідач в порушення ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Також, відповідачем не було доведено, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття відповідної відмови в перерахунку пенсії.
Крім того, суд зазначає, що ГУ ПФУ у Дніпропетровській області не позбавлене було можливості звернутись до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для отримання копії наказу №227 для прийняття відповідного рішення про перерахунок пенсії.
Тобто, у справах зазначеної категорії перевірці судом підлягають ті докази, які були покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийнятого ним рішення.
Під час розгляду конкретної адміністративної справи суд повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на підставі встановлених обставин, і дійти власних висновків щодо відповідності такої поведінки закону, із застосуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Суд наголошує, що оскільки Державному підприємству обслуговування повітряного руху України делеговано право видавати довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, довідка від 02.10.2018 року №1-26.7-4637 є підставою для перерахунку пенсії позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку позивачу пенсії на підставі вказаної вище довідки є протиправними.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їх сімей (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Рішенням від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, а саме ч.7 ст. 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Це означає, що протягом 2018 року ст. 43 Закону №2262 не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до ч. 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується із позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі №522/16882/17.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).
Статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст. 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
З огляду на викладене, порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 з 01.03.2018 року перерахунок та виплату пенсії на підставі Довідки від 02.10.2018 року №1-26.7-4637, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії.
Враховуючи, що відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» позивач, як інвалід другої групи, звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 241- 246, 250, 255,262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02.10.2018 року №1-26.7-4637.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02.10.2018 року №1-26.7-4637 без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська