30 травня 2019 року Справа №160/8449/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року по справі № 160/8449/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
12.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсій за віком з 01.06.2017 року з урахуванням всіх перерахунків та індексації пенсії, з виплатою всієї суми заборгованості, яка утворилася.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що позивач є пенсіонером та одержує пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 28 січня 2014 року ОСОБА_1 виїхала до Сполучених Штатів Америки, однак, за станом здоров'я повернутися в Україну не має можливості. У 2014-2016 роках позивач отримувала пенсійні виплати на карту в АТ "Райффазен Банк Аваль", однак, 28 вересня 2016 року термін дії карти сплив. На підставі фінансової довіреності ОСОБА_2 , чоловік позивачки, отримав платіжну карту, на яку Пенсійним фондом було зараховано затриману пенсію станом на 28.09.2016 року, але в подальшому, Красногвардійське управління ПФУ здійснило переведення виплат на поштове відділення, та після спливу 6 місяців неотримання пенсії в поштовому відділенні, - з 01.06.2017 року Красногвардійське управління ПФУ зупинило виплати. ОСОБА_2 , на підставі довіреності, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Дніпровської міської ради з вимогою поновити виплату пенсії позивачу. 13.07.2018 року №А-14/2 від Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради та 25.06.2018 року №13243/04-01/26 від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшли відповіді, в яких зазначено, що якщо пенсія не отримується протягом року, одержувач повинен подати особисту нову заяву до органу ПФУ. У разі неподання заяви виплата здійснюється через національного оператора поштового зв'язку, а при не отриманні пенсії протягом 6 місяці підряд зупиняється. Не погодившись із вказаними висновками Пенсійного фонду, представник позивача звернувся до суду із цим позовом, посилаючись на порушення прав позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2017 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути звернення від 09.11.2017 року щодо поновлення виплати пенсії з 01.06.2017 року ОСОБА_1 , за віком з урахуванням висновків суду та відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
13.05.2019 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просив суд роз'яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 160/8449/18 таким чином, що відмова Позивачу у поновленні пенсії є незаконною, порушує законодавство України, і висновки адміністративного суду є такими, що наслідком повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії за віком є саме поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року по справі №160/8449/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено.
Ухвала суду від 14.05.2019 року в апеляційному порядку оскаржена не була.
28.05.2019 року представник ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою в якій просив суд роз'яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 160/8449/18, зазначивши які саме висновки суду повинен урахувати відповідач, та яким чином використати їх під час повторного звернення від 09.11.2017 року щодо поновлення виплати пенсії з 01.06.2017 року позивача, за віком.
В обґрунтування вказаної заяви, зазначено, що відповідачем рішення суду від 22.01.2019 року не виконується та на сьогодні, на його думку не виконано. Відповідно до листа Відповідача від 27.03.2019 року № 184/03-07/26, останній прийшов до тих самих висновків, що оскаржувались в порядку адміністративного судочинства у справі №160/8449/18. Так, Відповідач знову посилається на відсутність між державами Україна і Сполученими Штатами Америки договору про виплат пенсій, що прямо суперечить рішенню Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року за №25рп/2009 у справі №1-32/2009, яким положення пункту 2 частини першої статті 49 і друге речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ визнано такими, що не відповідають Конституції України. Також Відповідач знову вимагає особистої явки пенсіонера до органу ПФУ, ігноруючи той факт, що Позивач позбавлена такої можливості з не залежних від неї причин за станом здоров'я. Тим самим, Відповідач не зрозумів висновки суду, викладені у рішенні від 22 січня 2019 року відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Адміністративним судом зазначено, що згідно з п.1.5 Порядку заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. Таким чином, пенсіонер наділений правом вибору щодо особистого звернення до органу, що призначає пенсію, або через свого законного представника. Посилання Відповідача у листі від 27.03.2019 року № 184/03-07/26 на п.2 ч. 1 ст. 49 Закону №1058-ГУ, згідно якого припиняється виплата пенсії на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України визнані не законними, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009. Однак Відповідач мотивує свою вимогу саме цими, неконституційними нормами. Тобто Відповідач не розуміє, що відмовляючи у поновленні пенсії Позивачу, він порушує Конституцію України. З урахуванням викладеного, просив суд роз'яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі №160/8449/18, зазначивши які саме висновки суду повинен урахувати відповідач, та яким чином використати їх під час повторного звернення від 09.11.2017 року щодо поновлення виплати пенсії з 01.06.2017 року позивач, за віком.
Вирішуючи питання про роз'яснення судового рішення, суд виходить із такого.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року прийнято за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд ухвалив розглядати заяву про роз'яснення судового рішення по справі №160/8449/18 у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з такого.
12.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсій за віком з 01.06.2017 року з урахуванням всіх перерахунків та індексації пенсії, з виплатою всієї суми заборгованості, яка утворилася.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2017 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути звернення від 09.11.2017 року щодо поновлення виплати пенсії з 01.06.2017 року ОСОБА_1 , за віком з урахуванням висновків суду та відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
22.02.2019 року вищевказане судове рішення набрало законної сили.
Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Розглядаючи вищевказану заяву суд встановив, що наведені відповідачем по справі у заяві про роз'яснення судового рішення мотиви щодо його незрозумілості стосуються способу виконання судового рішення, що є дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень.
Крім того, суд зазначає, що мотиви для роз'яснення судового рішення від 22.01.2019 року у справі №160/8449/18, наведені заявником, є фактично вимогою про роз'яснення порядку його виконання, що суперечить нормам статті 254 КАС України.
Таким чином, із поданої заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №160/8449/18, а тому не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України.
З мотивувальної та резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року в адміністративній справі № 160/8449/18 видно, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Отже, в суду відсутні підстави для задоволення заяви щодо роз'яснення вказаного рішення суду від 22.01.2019 року по справі № 160/8449/18, а тому суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні поданої заяви.
Крім того, слід зазначити про те, що відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, суд зазначає про те, що позивач не позбавлений права у відповідності до положень ст.383 КАС України, звернутися до суду із відповідною заявою про визнання дій Пенсійного фонду протиправними щодо невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року по справі №160/8449/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В Ільков