Ухвала від 03.06.2019 по справі 140/1746/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1746/19

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо не видання наказу про допуск ОСОБА_1 з 22.02.1994 до роботи з державною таємницею та встановлення з 22.02.1994 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень;

- зобов'язання провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 невиплаченої надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 22.02.1994 по 15.02.1995 в розмірі 15% від посадового окладу з урахуванням індексу інфляції та грошової допомоги при звільненні, з урахуванням відповідної надбавки;

- зобов'язання включити до грошового атестату ОСОБА_1 №3 від 21.02.1995 -15% надбавки за службу в умовах режимних обмежень;

- зобов'язання виготовити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 01.01.2016 року до якої включити надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Згідно з частиною першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видання наказу про допуск ОСОБА_1 з 22.02.1994 до роботи з державною таємницею та встановлення з 22.02.1994 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень, а також зобов'язати відповідача включити до грошового атестату ОСОБА_1 №3 від 21.02.1995 -15% надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Разом з тим, як вбачається з доданої позивачем до позовної заяви копії висновку про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років від 21.02.1995, до грошового забезпечення позивача, при виході на пенсію, щомісячна надбавка за службу в умовах режимних обмежень включена не була. У позовній заяві позивач вказує, що наказ про допуск ОСОБА_1 з 22.02.1994 до роботи з державною таємницею у 1994 році не видавався та відповідно з 22.02.1994 щомісячна надбавка за службу в умовах режимних обмежень до моменту звільнення йому не виплачувалась. Таким чином, про порушення своїх прав, а саме: не видання наказу про допуск ОСОБА_1 з 22.02.1994 до роботи з державною таємницею, не встановлення надбавки за службу в умовах режимних обмежень з 22.02.1994 по 15.02.1995 та не включення вказаної надбавки до грошового атестату позивачу було відомо ще з 1995 року, однак до суду він звернувся лише 28.05.2019 (через 24 роки), тобто з пропуском шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.

Позивач не обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами і не заявив клопотання про поновлення такого строку.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у даному позові заявлено чотири вимоги немайнового характеру, які мають бути оплачені судовим збором у розмірі 3 073,60 грн.

Як слідує з доданої до позовної заяви квитанції від 17.05.2019 №15 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Оскільки, ОСОБА_1 не в повній мірі сплачено судовий збір, тому позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви та доплатити судовий збір у розмірі 2 305,20 грн (3 073,60 грн. - 768,40 грн.) за реквізитами Волинського окружного адміністративного суду та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору у розмірі 2 305,20 грн та подання до суду доказів його сплати (платіжне доручення, квитанцію); обґрунтувати причини пропуску звернення до суду з вищевказаними позовними та в разі необхідності звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Т.М. Димарчук

Попередній документ
82160164
Наступний документ
82160166
Інформація про рішення:
№ рішення: 82160165
№ справи: 140/1746/19
Дата рішення: 03.06.2019
Дата публікації: 05.06.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби