м. Вінниця
27 травня 2019 р. Справа № 138/267/19
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Краєвської І.В.
позивача: ОСОБА_1
відповідача: Добери А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Добери А.В. СРПП № 3 Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,
До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до старшого сержанта поліції СРПП Могилів-Подільського ВП ГУНП в Вінницькій області Добери А.В. (далі - відповідач 1) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 січня 2019 року вказану адміністративну справу передано на розгляд Вінницькому окружному адміністративному суду.
05 лютого 2019 року адміністративна справа № 138/267/19 надійшла на адресу Вінницького окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу передана на розгляд головуючому судді Мультян М.Б.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 грудня 2018 року його транспортний засіб був тимчасово затриманий та поміщено на штраф майданчик працівниками Могилів-Подільського ВП ГУНП в Вінницькій області.
Позивач вважає, що відповідачем безпідставно тимчасово затримано та доставлено для зберігання на спеціальний майданчик належний йому транспортний засіб, оскільки такі дії є незаконними та такими, що порушують його законні інтереси, а тому просить:
- визнати бездіяльність старшого сержанта поліції Добери Андрія Васильовича СРПП Могилів-Подільського ВП ГУНП в Вінницькій області в затриманні транспортного засобу марки "OPEL SIGNUM" д.н.з. НОМЕР_1 протиправною;
- зобов'язати Могилів-Подільський ВП ГУНП в Вінницькій області повернути позивачеві транспортний засіб марки "OPEL SIGNUM" д.н.з. НОМЕР_1 .
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених у ній недоліків.
25 лютого 2019 року позивачем подано позовну заяву в новій редакції та клопотання про усунення недоліків позовної заяви, якими недоліки позовної заяви були усунені в повному обсязі.
Ухвалою судді від 15 березня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Крім того, даною ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України та 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України, а позивачу - 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України. Судовий розгляд справи призначений на 01 квітня 2019 року.
У встановлений судом строк відповідач 1 відзив на позовну заяву не надав. Копія ухвали про відкриття провадження направлялася відповідачеві 1 за адресою, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 15 березня 2019 року отримана відповідачем 1 25 березня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
У судове засідання призначене на 01 квітня 2019 року учасники справи не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, позивач надав суду заяву у якій просив здійснювати розгляд справи за його відсутності. Відповідач 1, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.
У відповідності ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 01 квітня 2019 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Могилів-Подільський відділ поліції ГУНП у Вінницькій області (далі - відповідач 2). Також, встановлено позивачеві та другому відповідачеві строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень проти відповіді на відзив. Наступне судове засідання призначене на 22 квітня 2019 року.
У встановлений судом строк відповідач 2 відзив на позовну заяву не надав. Копія ухвали про відкриття провадження направлялася відповідачеві 2 за адресою, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Копія ухвали суду від 01 квітня 2019 року отримана відповідачем 2 05 квітня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
У судове засідання призначене на 22 квітня 2019 року учасники справи не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, від відповідача, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило.
У відповідності ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року визнано явку у судове засідання старшого сержанта поліції Добери А.В. СРПП № 3 Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області та представника Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області - обов'язковою. Крім того, витребувано у Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області копії документів, що містили відомості щодо затримання та поміщення на штраф-майданчик Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області автомобіля марки "OPEL SIGNUM" д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 . Наступне судове засідання призначено на 13 травня 2019 року.
У судове засідання призначене на 13 травня 2019 року позивач та представник Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року стягнено з Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Розгляд справи відкладено на 27 травня 2019 року.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач 1 у судовому засіданні щодо заявленого позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Представник Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 06 грудня 2018 року складеного старшим сержантом поліції СРПП Могилів-Подільського ВП ГУНП в Вінницькій області Доберою А.В., здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу "OPEL SIGNUM" д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 та доставлено на зберігання на спеціальний майданчик Могилів-Подільського ВП ГУНП. Огляд та тимчасове затримання транспортного засобу здійснено у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126, ст.ст. 130, 185 КУпАП.
12 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Жучковського Валерія Павловича з заявою про негайне повернення майна.
Обґрунтованої відповіді начальником Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Жучковським Валерієм Павловичем не надано, транспортний засіб ОСОБА_1 не повернуто.
Надаючи правову оцінку діям посадових осіб Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, суд зважає на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами 3, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини 1 статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами 1, 2, 3, 4, 6 і 7 статті 121, частинами 3, 4 і 5 статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами 1, 2, 3 і 4 статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 статті 265-2 КУпАП передбачено, що транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.
Процедуру тимчасового затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції, зберігання таких транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, а також їх повернення визначає Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1102 (Порядок №1102).
Пунктом 2 Порядку №1102 визначено, що тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою - п'ятою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою - четвертою статті 130, статтями 132-1,206-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 06 грудня 2018 року складеного старшим сержантом поліції СРПП Могилів-Подільського ВП ГУНП в Вінницькій області Доберою А.В. тимчасове затримання транспортного засобу здійснено у зв'язку з вчиненням ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126, ст.ст. 130, 185 КУпАП.
Також, судом із Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що у Могилів-Подільському міськрайонному суді розглядаються справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та за вчинення злісної непокори законній вимозі працівників поліції, номер справи № 138/3497/18, провадження № 3/138/15/19.
Відповідно постанови Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17 травня 2019 року по справі № 138/3497/18, провадження № 3/138/15/19 доведено вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 с. 130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, також доведено вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 постановлено закрити, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Постанова законної сили не набрала.
Фактичні обставини справи у їх поєднанні із чинним законодавством, яке їх регулює, дають підстави для висновку, що вилучення транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик, який належить позивачу здійснювалося відповідачем у межах, в спосіб та на виконання вимог чинного законодавства України.
Суд зазначає, що в рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України.
Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року у справі №П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Тому, підстав для задоволення вимоги позивача про визнання бездіяльності старшого сержанта поліції Добери Андрія Васильовича СРПП Могилів-Подільського ВП ГУНП в Вінницькій області в затриманні транспортного засобу марки "OPEL SIGNUM" д.н.з. НОМЕР_1 протиправною у суду відсутні.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Могилів-Подільського ВП ГУНП в Вінницькій області повернути позивачеві транспортний засіб марки "OPEL SIGNUM" д.н.з. НОМЕР_1 суд зазначає наступне.
Частина 5 статті 265-2 КУпАП визначає, що після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу.
Відповідно до частини 6 статті 265-2 КУпАП за подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.
Відповідно п. 8 Порядку №1102 про місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу поліцейський повідомляє водієві під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а в разі його відсутності - до чергової частини територіального органу Національної поліції.
Пунктом 10 Порядку №1102 зазначено, що транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на три дні з дати такого затримання.
Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
Керуючись пунктом 12 Порядку №1102 повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за зверненням відповідальної особи, зазначеної в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення.
Умовами повернення зазначеним особам транспортного засобу є оплата вартості послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу, а в разі винесення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу - його сплата.
12 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Жучковського Валерія Павловича з заявою про негайне повернення майна.
В судовому засіданні позивачем повідомлено, що обґрунтованої відповіді начальником Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Жучковським Валерієм Павловичем не надано. Згодом позивач звернувся до прокуратури з аналогічною заявою, на яку також відповіді надано не було. ОСОБА_1 повідомив суд, що з метою дізнатися чи розглядалася його заява про повернення майна звернувся до канцелярії Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, на що йому було повідомлено, що розгляд заяви здійснено не було. Такі дії Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області позивач оскаржив до місцевої прокуратури.
Крім того, вказав, що станом на сьогоднішній день вчинення дій по поверненню майна, а саме транспортного засобу марки "OPEL SIGNUM" д.н.з. НОМЕР_1 вчинено не було.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Згідно із п. 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Тому суд зазначає, що вжиття відповідних заходів по поверненню транспортного засобу ОСОБА_1 належить до дискреційних повноважень Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області. У зв'язку із цим суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання Могилів-Подільського ВП ГУНП в Вінницькій області повернути позивачеві транспортний засіб марки "OPEL SIGNUM" д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно положень ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Відтак суд доходить висновку, що для захисту порушених прав ОСОБА_1 буде необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов'язати начальника Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області полковника поліції Жучковського Валерія Павловича розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 грудня 2018 року та надати відповідь за результатом розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у п.п. 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати начальника Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області полковника поліції Жучковського Валерія Павловича розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 грудня 2018 року та надати відповідь за результатом розгляду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач 1: старший сержант поліції Добера А.В. СРПП № 3 Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області (місце знаходження: вул. Сагайдачного, 4, м. Могилів-Подільський, Вінницької області, 24000, код ЄДРПОУ 37979858)
Відповідач 2: Могилів-Подільський відділ поліції ГУНП у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Сагайдачного, 4, м. Могилів-Подільський, 24000, код ЄДРПОУ 37979858)
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 03.06.2019 року.
Суддя Мультян Марина Бондівна