ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
04 червня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/433/19
Суддя Господарського суду Херсонської області Закурін М. К., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом
Комерційного виробничого приватного підприємства «Продсервіс»,
ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5 С»,
про визнання недійним рішення зборів учасників,
30.05.2019 до суду надійшла спільна позовна заява Комерційного виробничого приватного підприємства «Продсервіс», Лободи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з вимогами, спрямованими до Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5 С» про визнання недійним рішення зборів учасників, оформлене протоколом № 102 від 23.05.2018.
У тексті позовної заяви позивачі навели попередній розрахунок судових витрат, вказавши, що вони понесли витрати на сплату судового збору у розмірі 1 921 грн. Проте, у додатку до позовної заяви докази сплати судового збору не вказані та безпосередньо до позовної заяви вони не додані.
За змістом частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У свою чергу, у відповідності до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви.
Отже, сплата судового збору є обов'язковою умовою при подачі позову.
Проте, заявники доказів сплати судового збору не подали, у додатках до позову про це не зазначили, хоча, згідно з даними діловодства суду у період з 2009 по 2019 роки одним із учасників позову - КВПП «Продсервіс» неодноразово (у 5 випадках) заявлялися позови у якості позивача зі сплатою судового збору.
За змістом статті 43 ГПК України: «Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1). Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: … 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями …(частина 2)».
Отже, «вчинення дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями» визнається зловживанням процесуальними правами.
У даному випадку суд констатує, що ненадання заявниками доказів сплати судового збору, при обізнаності з обов'язковістю їх подачі, фактично, є діями з маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями, оскільки після його здійснення у випадку розподілу позову «необхідному судді» такі докази можуть бути надані, а в іншому випадку - ні.
Резюмуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачі допустили зловживання процесуальними правами.
У відповідності до частини 3 статті 43 ГПК України якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути заяву.
Отже, позовна заява підлягає поверненню її заявникам.
На підставі викладеного та керуючись статтею 43 ГПК України,
Позовну заяву повернути заявникам.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Додаток:
Суддя М.К. Закурін