Іменем України
29 травня 2019 року м. Чернігів
Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г.
за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д.
розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/397/18
за позовом: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «БЕЛШИНА», вул. Щорса, буд.100, м. Чернігів, 14011
до відповідача: UAB «BELTECHNIKA.LT», вул. Калварію 270, м. Вільнюс, Литовська Республіка, juridical address: Kalvariju 270, Vilnius, Lithuania
про стягнення 205686,39 Євро (6324513грн.21коп.),
у присутності представників сторін:
від позивача: Шамко О.Б. - адвоката (ордер серії ЧН №03028 від 28.05.2019)
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні 29.05.2019 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «БЕЛШИНА» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з UAB «BELTECHNIKA.LT» 205686,39 Євро, сплачених відповідачу як попередню оплату за продукцію на підставі Контракту №18/04/2017 від 18.04.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, внаслідок чого, за твердженням позивача, у відповідача на підставі умов Контракту №18/04/2017 від 18.04.2017 виникло зобов'язання повернути суму отриманої попередньої оплати.
Відповідно до ст.366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надано Верховною Радою України.
Оскільки одним із учасників справи, а саме: відповідачем, є іноземна юридична особа, судом при визначенні підсудності цієї справи судам України застосовуються положення Закону України «Про міжнародне приватне право». Враховуючи приписи статей 4, 5, 76, 77 Закону України «Про міжнародне приватне право», приймаючи до уваги, що сторонами в Додатковій угоді №1 від 13.07.2017 до Контракту №18/04/2017 від 18.04.2017 передбачено вирішення спорів, які виникають між сторонами вказаного контракту, Господарським судом Чернігівської області, тому судом при вирішенні даного спору застосовуються положення Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/397/18 та призначено підготовче засідання на 05 грудня 2018 року об 11год.00хв.
В зв'язку з необхідністю повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення призначеного підготовчого засідання та необхідністю звернення із судовим дорученням до компетентного органу іноземної держави провадження у справі зупинялось до 05.12.2018.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05 грудня 2018 року провадження у справі поновлено для проведення підготовчого засідання.
Відповідач відзив на позов у встановлений в ухвалі суду від 01.06.2018 строк не надав.
До початку підготовчого засідання, призначеного на 05.12.2018, від відповідача на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області надійшла сканкопія заяви від 03.12.2018, в якій відповідач повідомляє про неможливість направити свого представника в зв'язку з введенням в 10-ти областях України, зокрема й в Чернігівській області, воєнного стану.
Вказана заява всупереч вимогам ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України не підписана цифровим електронним підписом, а відтак не прийнята судом до розгляду як не підписана уповноваженою особою.
Ухвалою від 05 грудня 2018 року підготовче провадження у справі №927/397/18 закрито та призначено судове засідання по розгляду даної справи по суті на 29.05.2019 о 10год.00хв., а також з метою належного повідомлення відповідача як суб'єкта господарювання іноземної держави про дату, час, та місце проведення судового засідання з направленням відповідного судового доручення до компетентних органів Литовської Республіки провадження у справі зупинено до 29 травня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29 травня 2019 року провадження у справі поновлено для здійснення судового розгляду справи по суті.
20 травня 2019 року до справи від відповідача надійшла заява від 07.05.2019, в якій відповідач підтверджує, що повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, призначеного на 29.05.2019, зазначає про неможливість направлення свого представника в судове засідання, та вказує, що визнає позовні вимоги позивача, проте просить врахувати, що невиконання ним зобов'язань виникло внаслідок неналежного виконання зобов'язань його контрагентів по поставці каучуку.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідач повідомив про неможливість направити в судове засідання свого уповноваженого представника, з огляду на те, що в силу приписів ст.42 Господарського процесуального кодексу України участь в у судових засіданнях є правом учасників справи за відсутності визнання судом явки такого учасника обов'язкової, судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
18 квітня 2017 року між UAB «BELTECHNIKA.LT» (продавець за договором, відповідач у справі) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «БЕЛШИНА» (покупець за договором, позивач у справі) укладено контракт №18/04/2017 (далі по тексту - контракт), за умовами якого продавець продає, а покупець покупає товар, відповідно до номенклатури, в об'ємі та з періодами поставок, які визначені в специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього контракту.
Відповідно до п.1.2. контракту ціни на товар та умови його оплати визначені в специфікаціях до даного контракту.
За змістом п. 1.4. контракту поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до специфікацій.
В розділі 2 контракту сторонами узгоджено питання щодо ціни та суми контракту, і врегульовано, що ціна товару, який поставляється за даним контрактом визначається сторонами у специфікаціях та інвойсах, виданими продавцем, прийнятими та сплаченими покупцем (п.2.1.). Ціна товару, встановлена в специфікації і відповідному інвойсі, дійсна тільки у встановлених в них строки (п.2.2.). До вартості товару, що поставляється по контракту, включається вартість тари і упаковки, які використовуються при поставці.
За змістом пунктів 3.1, 3.2 контракту оплата за товар здійснюється на рахунок продавця, якій відкрито в банківській установі, у валюті та сумі, а також у строки, що визначені у специфікації та інвойсу.
Згідно з п.3.4. контракту датою платежу вважається дата зарахування всієї суми згідно зі специфікацією та відповідним інвойсом на поточний рахунок продавця, відкритий в банківській установі.
В пункті 3.8. контракту сторонами передбачено обов'язок продавця повернути суму отриманої від покупця попередньої оплати у разі, якщо продавець протягом 80 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати не здійснить поставку товару.
Згідно з п.4.1. контракту поставка товару здійснюється продавцем морським, залізничним або автомобільним транспортом на умовах FCA - порт Клайпеда, Литва, якщо інше не визначено сторонами в специфікаціях та відповідних інвойсах, в період, зазначений в специфікаціях. Пункт приймання-передачі товариства - порт Клайпеда, якщо інше не визначено сторонами в специфікаціях.
За умовами, викладеними у п.4.4. контракту датою поставки товару є дата акту приймання-передачі товару. Всі ризики, пов'язані з втратою або пошкодженням товару переходять до покупця відповідно до умов, передбачених «Інкотермс-2010» для виду поставки, указаного в п.4.1.Контракту.
Відповідно до п. 9.1. контракту цей контракт вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2017.
Доказів розірвання контракту №18/04/2017 від 18.04.2017 чи визнання його недійсним у встановленому законом порядку на момент розгляду справи сторонами суду не надано.
Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника контракту №18/04/2017 від 18.04.2017, контракт підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.
18 квітня 2017 року сторонами складено та підписано технічну специфікацію №1 до контракту №18/04/2017 від 18.04.2017, в якій погоджені технічні вимоги до товару, а також до пакування і маркування товару.
25 квітня 2017 року сторонами складено та підписано специфікацію №1, як додаток №1 до контракту №18/04/2017 від 18.04.2017, в якій сторонами обумовлено: найменування та марку товару - каучук натуральний TSR-10; кількість товару - 146,04 тон; ціна товару - 2219,20доларів США за одну тону без ПДВ; загальна вартість - 324091,97доларів США без ПДВ. Крім того в специфікації сторонами узгоджені умови щодо: строку поставки товару - до 31 травня 2017 року, строку здійснення оплати за товар - до 01 травня 2017 року за умови повної передоплати товару у валюті платежу - євро, перерахунок за курсом Національного банку Республіки Білорусь на дату здійснення оплати.
В п.12 специфікації зазначено, що ця специфікація є невід'ємною частиною контракту №18/04/2017 від 18.04.2017 року, складена у двох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу.
13 липня 2017 року між сторонами контракту укладено додаткову угоду №1 до контракту №18/04/2017 від 18.04.2017, в якій сторони внесли зміни до п.7.6. контракту та визначили, що врегулювання всіх спорів, протиріч та розбіжностей, які виникають в результаті виконання контракту або в зв'язку з ним, здійснюється за взаємною згодою в ході перемовин між сторонами. У випадку, якщо сторони не можуть вирішити спір, що виник, шляхом перемовин, його вирішення передається на розгляд Господарському суду Чернігівської області із застосуванням норм матеріального і процесуального права України. Мова, якою буде здійснюватися судовий процес - українська. Додаткова угода №1 від 13.07.2017 є невід'ємною частиною контракту №18/04/2017 від 18.04.2017, набуває чинності з моменту її підписання і скріплення печатками.
Як вбачається із наявної у справі копії додаткової угоди №1 від 13.07.2017 до контракту №18/04/2017 від 18.04.2017, угода підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.
Відповідно до ст.43 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно із статтями 5 і 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коди вибір права прямо заборонено законами України.
Приймаючи до уваги, що в додатковій угоді №1 від 13.07.2017 до Контракту № 18/04/2017 від 18.04.2017 сторонами визначено, що до спірних правовідносин між сторонами застосовується матеріальне право України, тому, здійснюючи аналіз змісту вищезазначеного контракту з урахуванням специфікації №1 від 25.04.2017, яка є невід'ємною частиною цього контракту, його суб'єктний склад, суд доходить висновку, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Аналіз умов, викладених у контракті №18/04/2017 від 18.04.2017 свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом пунктів 7, 8, 8.1. специфікації № від 25.04.2017 до контракту №18/04/2017 від 18.04.2017 позивач зобов'язувався здійснити оплату за товар на умовах 100% попередньої оплати в строк до 01.05.2017 у валюті платежу - євро, перерахованому по курсу Національного банку Республіки Білорусь на дату оплати.
Позивачем на виконання умов контракту здійснено платіжними дорученнями в іноземній валюті або банківських металах №66 від 04.05.2017 на суму 50000,00 євро; №70 від 13.05.2017 на суму 50000,00 євро, №76 від 24.05.2017 на суму 43000,00 євро; №77 від 29.05.2017 на суму 43000,00 євро, №78 від 02.06.2017 на суму 35000,00 євро; №80 від 16.06.2017 на суму 4686,39 євро оплату на загальну суму 225686,39 євро.
Відповідачем факт отримання від позивача попередньої оплати в сумі 225686,39 євро по контракту №18/04/2017 від 18.04.2017 не заперечується.
Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України передача товару має здійснюватися у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Приймаючи до уваги, що позивачем попередня оплата була здійснена після встановленого в п.7 специфікації №1 від 25.04.2017 строку, тому, виходячи із п.6, 7, 8 цієї специфікації, суд доходить висновку, що відповідач був зобов'язаний поставити товар протягом 30 календарних днів після отримання 100% суми попередньої оплати, а саме - до 17.07.2017 (оскільки останній день строку 16.07.2017 припадає на вихідний день - неділю).
Водночас, відповідно до п.3.8. контракту продавець мав можливість поставити товар протягом 80 календарних днів з моменту отримання від покупця 100 % передоплати.
Відтак остаточним строком поставки товару є 04.09.2017.
За твердженням позивача, відповідач у вказаний строк поставку товару не здійснив.
Відповідачем, доказів, які спростовують таке твердження позивача, та доказів, на підставі яких суд може прийти до висновку, що товар позивачу поставлений, до справи не надав.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по поставці товару.
Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
При цьому, умовою застосування даної норми є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Позивачем на адресу відповідача направлена претензія від 02.10.2017 № 1214, в якій позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов'язання по поставці товару, а також вимагає повернути отриману попередню оплату в сумі 225686,39євро.
Відповідачем в рахунок повернення суми попередньої оплати 18.05.2018 сплачено позивачу 20000,00євро, що підтверджується наданою позивачем копією виписки по рахунку від 18.05.2018.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач доказів повернення позивачу суми попередньої оплати в повному обсязі суду не надав, а тому суд доходить висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 205686,39 євро.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не приступив до виконання свого зобов'язання у строки, встановлені специфікацією № 1 від 25.04.2017 та п.3.8. контракту, товар - каучук натуральний TSR-10 - позивачу у строк до 04.09.2017 не поставив, тому виходячи із приписів ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання взятого на себе зобов'язання.
До того ж, відповідач на підставі п.3.8. контракту також не здійснив повернення отриманої від позивача суми попередньої оплати в повному обсязі, що також є невиконанням умов контракту.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неповернення відповідачем на момент прийняття рішення суми попередньої оплати в повному обсязі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 205686,39 євро боргу є правомірною та задовольняється судом в повному обсязі.
Посилання відповідача у заяві від 07.05.2019 на неможливість виконання основного зобов'язання по контракту № 18/04/2017 від 18.04.2017 в зв'язку з невиконанням зобов'язань його контрагентами судом до уваги не приймається, оскільки в силу приписів ст.617 Цивільного кодексу України недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів не є випадками, при настанні яких особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення такого зобов'язання.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому їх належить задовольнити в повному обсязі.
Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 94867грн.70коп. має бути покладений на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.74, 129, 165, 233, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «БЕЛШИНА» (вул. Щорса, буд.100, м. Чернігів, 14011, ідентифікаційний код 35237656) до UAB «BELTECHNIKA.LT» (вул. Калварію 270, м. Вільнюс, Литовська Республіка, juridical address: Kalvariju 270, Vilnius, Lithuania, код підприємства 302727122) про стягнення 205686,39 Євро задовольнити повністю.
Стягнути з UAB «BELTECHNIKA.LT», вул. Калварію 270, м. Вільнюс, Литовська Республіка, juridical address: Kalvariju 270, Vilnius, Lithuania (код підприємства 302727122) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «БЕЛШИНА», вул. Щорса, буд.100, м. Чернігів, 14011 (ідентифікаційний код 35237656) 205686,39 євро боргу та 94867грн.70коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 04 червня 2019 року.
Суддя Т. Г. Оленич