ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.06.2019Справа № 910/3169/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Прорізна, 19)
до Публічного акціонерного товариства «РВС БАНК» (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58,)
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Діатех-Україна»
про стягнення 69 000,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Публічного акціонерного товариства «РВС БАНК» пред'явлено позов про стягнення 69 000 грн заборгованості, яка виникла у зв'язку з настанням гарантійного випадку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було видано гарантію, у зв'язку з участю ТОВ «Діатех-Україна» у відборі учасників на закупівлю, яку проводило Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У зв'язку з настанням гарантійного випадку - порушення постачальником умов щодо укладення договору, останній просить суд стягнути з банку кошти за гарантією.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.2019 позовну заяву Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 69 000,00 грн залишено без руху.
29.03.2019 від Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2019.
Подана позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.
Також зазначеною ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Діатех-Україна» (01042, м. Київ, вул.. Івана Кудрі, 5, код ЄДРПОУ 13548679).
Ухвалою суду від 03.04.2019 відповідачу було запропоновано у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
17.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача, в якому вказаний учасник судового процесу проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, зазначивши, що вимога Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - Бенефіціар) про сплату коштів за гарантією мотивована тим, що принципалом у визначений строк не надано документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Розглянувши вимогу та документи, розміщені на сайті Уповноваженого органу за посиланням - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-08-21-000409-a, з урахування положень гарантії, норм законодавства України, АТ «РВС БАНК» повідомив про відсутність станом на поточну дату правових підстав для задоволення вимоги, виходячи з того, що банку не надано письмового підтвердження принципала та відповідного листа за підписом керівника принципала про настання гарантійного випадку із зазначенням причин настання, що засвідчує настання гарантійного випадку з його вини. Отже, вимога бенефіціара не становить належне представлення. Також відповідачем зазначено про те, що в доданих до позовної заяви документах, позивачем не надано доказів, які б доводили виконання позивачем (бенефіціаром) умов Гарантії №5705-18Г від 04.09.2018 року, а саме: вимога позивача (бенефіціара) від 13.11.2018 року №061-14644/10 не містить відбитка печатки бенефіціара, що є прямим порушенням умов Гарантії №5705-18Г від 04.09.2018 року; вимога позивача (бенефіціара) від 13.11.2018 року №061-14644/10 була надіслана на адресу відповідача (гаранта) за допомогою Укрпошти, що підтверджується накладною 01001667511451 від 15.11.2018 року, а не міжнародною кур'єрською поштою. Даний факт також є прямим порушенням умов гарантії; до вимоги позивача (бенефіціара) від 13.11.2018 року №061-14644/10 не було надано відповідного листа за підписом керівника принципала, що засвідчує настання гарантійного випадку з його вини.
02.05.2019 позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої він зазначає, що твердження відповідача у відзиві є безпідставними з огляду на те, що вимога про настання гарантійного випадку не відноситься до переліку документів, підписи на яких скріплюються гербовою печаткою у разі їх утворення у паперовій формі. Щодо заперечень відповідача про «надсилання вимоги міжнародною кур'єрською поштою», позивач повідомив, що Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» має можливість здійснювати міжнародні відправлення листів, дрібних пакетів, бандеролів, посилок та ін., проте відповідач знаходиться в межах України (вул. Введенська, 29/58, м. Київ, 04071), у зв'язку з чим необхідності здійснення міжнародного відправлення немає. Крім того, Закон України «Про поштовий зв'язок» не містить заборони стосовно доставки поштових відправлень будь-якими суб'єктами господарювання і не визначає виключного права певного оператора поштового зв'язку на цю діяльність. Відправлення позивачем вимоги через ПАТ «Укрпошта» забезпечило цілісність та своєчасність її отримання відповідачем (в межах стоку дії гарантії). В спростування ненадання відповідного листа за підписом керівника принципала, що засвідчує настання гарантійного випадку з його вини, повідомлено про те, що на бенефіціара не може бути покладено обов'язок змусити (зобов'язати) іншу сторону (принципала) визнати свою провину за банківською гарантію та надати лист з підтвердженням своєї провини із зазначенням що гарантійний випадок настав. Визнання чи не визнання принципалом своєї вини, в тому числі надання чи не надання принципалом документального підтвердження (пояснень) не звільняє гаранта від покладених на нього обов'язків за банківською гарантією.
Наразі, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
07.09.2018 в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - департамент або позивач) оприлюднено оголошення про проведення тендеру на закупівлю: 33110000-4 Візуальне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини (цифрова багатоцільова стаціонарна ультразвукова діагностична система експертного класу - 1од.), ідентифікатор закупівлі UA-2018-08-21-000409-а.
12.09.2018 за результатами голосування тендерним комітетом Департаменту охорони здоров'я одноголосно прийнято рішення: прийняти результати оцінки електронної системи публічних закупівель щодо визначення, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діатез-Україна» переможцем тендеру на закупівлю: 33110000-4 Візуальне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини (цифрова багатоцільова стаціонарна ультразвукова діагностична система експертного класу - 1од.), ідентифікатор закупівлі UA-2018-08-21-000409-а, у зв'язку з чим було оприлюднено на сайті електронних закупівель повідомлення про намір укласти договір з переможцем торгів.
Відповідно до вимог тендерної документації на закупівлю переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1, 2, 4, 5, 6 (додаток 3).
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю Департамент оприлюднив на веб-порталі уповноваженого органу 12.09.2018.
У визначений строк (до 17.09.2018) Товариством з обмеженою відповідальністю «Діатех-Україна» документи згідно додатку 3 до тендерної документації на закупівлю не надано.
18.12.2018 протоколом № 339 засідання тендерного комітету Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вирішено відхилити пропозицію учасника ТОВ «Діатех-Україна» на підставі ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку з ненаданням переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону
Пунктом 2 «Забезпечення тендерної пропозиції» розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації на закупівлю передбачено, що учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції у вигляді гарантії (документ в електронній формі, що містить електронний цифровий підпис), що оформлена відповідно до вимог ст. 560 - 569 Цивільного кодексу України та постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 639 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» (розмір забезпечення тендерної пропозиції - 69 000,00 грн).
04.09.2018 року Публічним акціонерним товариством «РВС БАНК» (далі - бенефіціар, або відповідач) було видано банківську гарантію № 5705-18Г (далі - гарантія).
Відповідно до умов гарантії гарант безвідклично зобов'язується виплатити бенефіціару суму забезпечення тендерної пропозиції, що складає 69 000,00 грн. (код валюти платежу 980 (UAH) протягом 5 банківських днів з дати отримання письмового підтвердження принципала про настання гарантійного випадку із зазначенням причин настання та після одержання гарантом викладеної на українській мові та підписаної уповноваженою особою письмової вимоги бенефіціара, у якій бенефіціар заявляє про те, що принципал не має можливості виконати свої зобов'язання, що передбачаються його пропозицією, у таких випадках:
а) відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
б) непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
в) ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;
г) ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
Враховуючи викладене, у зв'язку з ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», Департаментом 15.11.2018 відправлено вимогу (лист від 13.11.2018 року № 061-14644/10) до ПАТ «РВС БАНК» сплатити за банківською гарантію від 04.09.2018 року № 5705-18Г в рахунок забезпечення тендерної пропозиції кошти у сумі 69 000,00 грн на розрахунковий рахунок Департаменту.
11.12.2018 року до Департаменту надійшов лист від ПАТ «РВС БАНК» № 2611/1/18 від 04.12.2018 про відмову сплатити кошти в рахунок забезпечення тендерної пропозиції у сумі 69 000,00 грн. При цьому, в обґрунтування ПАТ «РВС БАНК» повідомило, що вимога про сплату за гарантією не відповідає умовам гарантії, оскільки до банку не надано письмового підтвердження принципала та відповідного листа за підписом керівника принципала про настання гарантійного випадку із зазначенням причин настання, що засвідчує настання гарантійного випадку з його вини. Отже, вимога бенефіціара не становить належне представлення. Також відповідачем зазначено про те, що в доданих до позовної заяви документах, позивачем не надано доказів, які б доводили виконання бенефіціаром умов Гарантії №5705-18Г від 04.09.2018 року, а саме: вимога Департаменту від 13.11.2018 року №061-14644/10 не містить відбитка печатки бенефіціара, що є прямим порушенням умов Гарантії №5705- 18Г від 04.09.2018 року; вимога позивача (бенефіціара) від 13.11.2018 року №061-14644/10 була надіслана на адресу відповідача (гаранта) за допомогою Укрпошти, що підтверджується накладною 01001667511451 від 15.11.2018 року, а не міжнародною кур'єрською поштою; до вимоги бенефіціара від 13.11.2018 року №061-14644/10 не було надано відповідного листа за підписом керівника принципала, що засвідчує настання гарантійного випадку з його вини.
Звертаючись до суду з позовом, позивачем вказується на ту обставину, що Департаментом, відповідно до умов гарантії, в повному обсязі та вчасно було відправлено вимогу за банківською гарантію через державне підприємство поштового зв'язку ПАТ «Укрпошта», проте відповідач свої вимоги за гарантією не виконав, у зв'язку з чим він вимушений звертатися до суду про стягнення заборгованості за виданою банківською гарантією.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що вимога Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - бенефіціар) про сплату коштів за Гарантією мотивована тим, що принципалом у визначений строк не надано документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Розглянувши вимогу та документи, розміщені на сайті Уповноваженого органу за посиланням - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-08-21-000409-a, з урахування положень гарантії, норм законодавства України, АТ «РВС БАНК» повідомив про відсутність станом на поточну дату правових підстав для, задоволення вимоги, виходячи з того, що банку не надано письмового підтвердження принципала та відповідного листа за підписом керівника принципала про настання гарантійного випадку із зазначенням причин настання, що засвідчує настання гарантійного випадку з його вини. Отже, вимога бенефіціара не становить належне представлення. Також відповідачем зазначено про те, що в доданих до позовної заяви документах, позивачем не надано доказів, які б доводили виконання позивачем (бенефіціаром) умов Гарантії №5705-18Г від 04.09.2018 року, а саме: вимога позивача (бенефіціара) від 13.11.2018 року №061-14644/10 не містить відбитка печатки бенефіціара, що є прямим порушенням умов Гарантії №5705- 18Г від 04.09.2018 року; вимога позивача (бенефіціара) від 13.11.2018 року №061-14644/10 була надіслана на адресу відповідача (гаранта) за допомогою Укрпошти, що підтверджується накладною 01001667511451 від 15.11.2018 року, а не міжнародною кур'єрською поштою. Даний факт також є прямим порушенням умов гарантії; до вимоги позивача (бенефіціара) від 13.11.2018 року №061-14644/10 не було надано відповідного листа за підписом керівника принципала, що засвідчує настання гарантійного випадку з його вини.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (частини 1, 2, 3, 4 статті 563 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб'єкти - гарант, беніфеціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов'язку перед беніфеціаром.
Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму відповідно до умов гарантій у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. Тобто, гарантія створює зобов'язання тільки для гаранта.
Виходячи з Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, видачі гарантії передує укладення договору між гарантом та боржником про надання фінансових послуг з видачі гарантії. Вказаний договір виступає зв'язуючим ланцюгом між основним договором принципала і беніфеціара, оскільки у договорі про видачу гарантії вказується, що гарантія видається на прохання принципала у зв'язку з його обов'язком перед беніфеціаром за основним договором, та гарантією, видача якої є основним обов'язком гаранта за цим договором.
Відповідно до розділу І Положення гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії. Гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.
В силу ст. 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора встановлено ст. 565 ЦК України, згідно з ч. 1 якої гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
Судом встановлено, що за умовами гарантії № 5705-18Г від 04.09.2018, гарант безвідклично зобов'язується виплатити бенефіціару суму забезпечення тендерної пропозиції, що складає 69 000,00 грн (код валюти платежу 980 (UAH) протягом 5 банківських днів з дати отримання письмового підтвердження принципала про настання гарантійного випадку із зазначенням причин настання та після одержання гарантом викладеної на українській мові та підписаної уповноваженою особою письмової вимоги бенефіціара, у якій бенефіціар заявляє про те, що принципал не має можливості виконати свої зобов'язання, що передбачаються його пропозицією, у таких випадках:
а) відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
б) непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
в) ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;
г) ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
Гарант не відповідає за цією гарантією, якщо протягом дії цієї гарантії бенефіціар змінив умови торгів без відповідної письмової згоди гаранта.
Письмова вимога бенефіціара повинна бути підписана уповноваженою особою бенефіціара, скріплена печаткою бенефіціара та відправлена міжнародною кур'єрською поштою на поштову адресу гаранта: Україна, 04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58, разом з:
- копією(ями) засвідченою(ними) бенефіціаром відповідного(них) документа(ів), яка(і) підтверджують що принципал відкликає свою пропозицію відкритих торгів після закінчення строку її подання та відповідного листа за підписом керівника принципала, що засвідчує настання гарантійного випадку з його вини;
- оригіналом відповідного документа бенефіціара про те, що переможцем торгів став принципал та копією письмової відмови принципала від підписання договору на закупівлю та/або надання забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено документацією відкритих торгів.
Гарант має право відмовити бенефіціару в задоволенні його вимог у наступних випадках:
- якщо вимога по гарантії надана банку-гаранту після закінчення строку дії гарантії.
- якщо вимога по гарантії не відповідає умовам цієї гарантії;
- якщо принципал не надасть письмове підтвердження про настання гарантійного випадку із зазначенням причин настання.
Зобов'язання гаранта за цією гарантією припиняються на підставі: 1) сплати бенефіціару загальної суми цієї гарантії; 2) закінчення строку, на який видана гарантія; 3) відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією; 4) якщо не відбулись торги з вини бенефіціара; 5) закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного в тендерній документації; 6) укладення договору про закупівлю з учасником, який став переможцем тендеру; 7) відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання; 8) закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
Ця гарантія діє з 07.09.2018 по 05.01.2019 року включно.
Отже, з умов гарантійного листа та норм права випливає, що обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із названих умов відповідальність гаранта не настає.
Судом встановлено, що 15.11.2018 позивачем на адресу ПАТ «РВС БАНК» було відправлено вимогу (лист від 13.11.2018 року № 061-14644/10) про сплату за банківською гарантію від 04.09.2018 року № 5705-18Г, в рахунок забезпечення тендерної пропозиції, коштів у сумі 69 000,00 грн на розрахунковий рахунок Департаменту. До зазначеної вимоги позивачем було додано копію банківської гарантії № 5705-18Г та копію протоколу засідання тендерного комітету Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради № 338 від 18.09.2018. Зазначену вимогу було підписано директором Департаменту Валентиною Гінзбург.
В свою чергу, умови гарантії сформульовані таким чином, що бенефіціаром (позивачем) надається банку письмове підтвердження принципала та відповідний лист за підписом керівника принципала про настання гарантійного випадку із зазначенням причин настання, що засвідчує настання гарантійного випадку з його вини.
Однак до вимоги позивача (бенефіціара) від 13.11.2018 року №061-14644/10 не було надано відповідного листа за підписом керівника принципала, що засвідчує настання гарантійного випадку з його вини, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що вимога бенефіціара не становить належного представлення.
Наявний в матеріалах справи лист ТОВ «Діатез-Україна» від 07.02.2019 № 232/02-19 не може вважатися належним виконанням позивачем умову гарантії з огляду на те, що на адресу банку він так і не надсилався та виданий після закінчення строку дії гарантії.
Також судом встановлено, що вимога позивача (бенефіціара) від 13.11.2018 року №061-14644/10 не містить відбитка печатки бенефіціара, що є прямим порушенням умов Гарантії №5705-18Г від 04.09.2018. Посилання позивача на положення Інструкції з діловодства у виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які не передбачають проставлення печатки на документах такого змісту (вимогах), спростовуються самими умовами гарантії, якою чітко передбачено обов'язок скріплення вимоги печаткою бенефіціара.
З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що позивачем під час звернення до відповідача із вимогами кредитора було порушено ст. 563 ЦК України та умови гарантійного листа, оскільки заявлена гаранту позивачем вимога не відповідає умовам гарантії. Вказані обставини, в свою чергу, свідчать про правомірність відмови банка в задоволенні вимог бенефіціару про сплату коштів за гарантією, оскільки таке право гаранта визначене як статтею 565 Цивільного кодексу України, так і умовами гарантії.
Зазначена правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.03.2018 у справі N 910/8297/17, від 24.01.2018 у справі N 910/7128/17, від 18.10.2018 у справі N 910/21641/17.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Публічного акціонерного товариства «РВС БАНК» про стягнення 69 000,00 грн, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в зволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
3. Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Спичак О.М.