Постанова від 04.03.2010 по справі 14/49-О-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 р. № 14/49-О-09

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.,

розглянула

касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Наталі" (далі -Товариство)

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду

від03.11.09

у справі№ 14/49-О-09

господарського судуХерсонської області

за позовомТовариства

доСкадовської міської ради Херсонської області (далі -Міськрада)

провизнання недійсними пунктів рішень, визнання права на виготовлення технічної документації із землеустрою та експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення.

В засіданнях взяли участь представники:

- позивача:Гладка А.О. (за дов. б/н від 24.11.09)

- у судовому засіданні 25.02.10;

- відповідача:не з'явились.

Ухвалою від 21.01.10 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б., Ходаківської І.П. касаційну скаргу Товариства б/н від 27.11.09 було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.02.10.

Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку по суті, не заявлено.

За згодою представника Товариства, відповідно до ч. 3 ст. 77, ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.02.10 було оголошено перерву до 04.03.10 для виготовлення та оголошення вступної та резолютивної частин постанови Вищого господарського суду України.

У судове засідання 04.03.10 представники сторін не з'явились, у зв'язку з чим повний текст постанову Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу в установленому законом порядку поштою.

Рішенням від 01.09.09 господарського суду Херсонської області (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено повністю.

Визнано недійсним п. 8 рішення Міськради "Про врегулювання земельних відносин" від 30.04.08 № 486 та п. 4.1 рішення Міськради "Про врегулювання земельних відносин " № 535 від 27.06.08.

За Товариством визнано право на виготовлення технічної документації із землеустрою та експертної грошової оцінки щодо надання земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність (шляхом викупу) під розміщення та обслуговування цілісного майнового комплексу кафе-бару "Шарм", що розташований за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул.К.Лібкнехта, 1, загальною площею 337,58 м2.

З Міськради на користь Товариства стягнуто 255,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті вказаного рішення судова інстанція взяла до уваги, розділ 8 діючого договору оренди земельної ділянки під кафе-баром "Шарм", який укладений між Товариством та Міськрадою, що надає Товариству право переважного придбання у власність орендованої земельної ділянки.

Крім того, вказане рішення мотивовано тим, що положення ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України передбачають набуття права власності на земельну ділянку під розміщеними на ній об'єктами нерухомості, а матеріалами справи підтверджено факт, що на спірній ділянці знаходиться об'єкт (кафе-бар), що належить Товариству на праві власності.

Постановою від 03.11.09 Запорізького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого судді Яценко О.М., суддів -Кагітіної Л.П., Шевченко Т.М.) апеляційну скаргу Міськради задоволено.

Рішення від 01.09.09 господарського суду Херсонської області скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовлено.

З Товариства на користь Міськради стягнуто 127,50 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

При винесенні постанови апеляційний суд вказав, що згідно приписів ст. 83 Земельного кодексу України підставою укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки є рішення Міськради. Також, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать землі загального користування, в т.ч. набережні, а матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка розташована на розі Набережної міста Скадовська, та саме з цих підстав оскарженим пунктом рішення Міськради надано дозвіл на підготовку матеріалів викупу земельної ділянки лише по червону лінію.

З вказаним постановою не погоджується Товариство, яке звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати в повному обсязі постанову від 03.11.09 Запорізького апеляційного госпо дарського суду та залишити в силі рішення від 01.09.09 господарського суду Херсонської області.

В обґрунтування своїх вимог заявник, в касаційній скарзі, посилається на те, що апеляційною інстанцією не враховані вимоги ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 151, 180, гл. 31, 32, 34 Земельного кодексу України, Законів України "Про оцінку земель", "Про землеустрій" та Постанов Кабінету Міністрів України "Про експертну грошову оцінку земельних ділянок" від 11.10.02, "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" від 26.05.04, та Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах "Про затвердження Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок" від 09.01.03, якими передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав та засто суванням інших, передбачених законом, способів, серед яких є захисту цивільних прав та інтересів за рахунок припинення дії, яка порушує право на землю.

Зокрема, скаржник вважає, що апеляційна інстанція не врахувала вимоги ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України щодо права Товариства на використання земельною ділянкою, на якій розміщена нерухомість Товариства, і ця земельна ділянка необхідна для обслуговування належного йому нерухомого та рухомого майна. У зв'язку з зазначеним скаржник вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що Міськрада ухиляться від розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а це є порушенням права Товариства на оформлення права використання зазначеної ділянки та необґрунтованим ухиленням від видачі необхідних документів органами місцевого самоврядування на зазначену земельну ділянку.

Міськрада у відзиві на касаційну скаргу, заперечує доводам скаржника, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржене судову постанову -без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, на підставі матеріалів справи Товариство на підставі рішення виконкому Міськради від 03.11.98 є власником кафе-бару "Шарм", яке розташований в м.Скадовську Херсонської області по вул.Карла Лібкнехта, б. 1.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Виконкому від 26.02.03 № 33 "Про будівництво юридичними та фізичними особами об'єктів цивільного і промислового призначення" Товариству дозволено реконструкцію кафе-бару "Шарм" та зобов'язано до початку робіт по реконструкції отримати вихідні дані для розробки проекту, розробити проект з урахуванням належного архітектурного вигляду будівлі, створення більш зручних умов для відвідувачів та обслуговування персоналу, комплексного благоустрою прилеглої території, розроблений проект погодити та затвердити в установленому порядку.

На підставі рішення Міськради № 339 від 26.11.04 між Товариством та Міськрадою 16.12.04 було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 288,8 м2 по вул.К.Лібкнехта у м.Херсоні, яка була передана під розміщення кафе-бару "Шарм" з літнім майданчиком строком до 31.12.2019.

На виконання вимог Законів України "Про архітектурну діяльність", "Про основи містобудування", "Про планування і забудову територій" та "Про місцеве самоврядування в Україні" Товариством було виготовлено та у встановленому законами порядку у погоджено проект реконструкції кафе-бару "Шарм" з урахуванням вимог і обтяжень, що вказані у рішенні Виконкому від 26.02.03 № 33.

Матеріалами справи також підтверджено, що у відповідності з протоколом № 7-4-56 від 03.12.03 засідання районної містобудівної ради проект реконструкції було погоджено при умові усунення недоліків.

В результаті проведеної реконструкції, у відповідності до вимог органу місцевого самоврядування -Виконкому Міськради та його посадових осіб, було змінено структуру, склад і архітектурний вигляд цілісного майнового комплексу -кафе-бару "Шарм", створено двоповерхову будівлю з мансардовим поверхом і двома літніми майданчиками.

На підставі акту державної приймальної комісії "Про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта" від 18.05.05 та рішення Виконкому Міськради від 25.05.05 № 81 "Про затвердження актів державної приймальної комісії про готовність до експлуатації об'єктів" суд першої інстанції прийшов до висновку про усунення всіх недоліків при реконструкції кафе-бару "Шарм" з літнім майданчиком (з літнім обіднім залом), що є нерухомим майном та єдиним цілісним майновим комплексом -капітальною будівлею, яка конструктивно та технологічно пов'язана із земельною ділянкою, на якій вона розташована, і не може бути переміщена на інше місце без зміни своїх якісних або інших характеристик, що підтверджується висновком проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи № 242/09 від 02.07.09.

Попередні судові інстанції встановили, що п. 8 рішення Міськради № 486 від 30.04.08 Товариству відмовлено у наданні згоди на виконання технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність (шляхом викупу) Товариства, оскільки майданчик знаходиться на землях загального користування, а п. 4.1 рішення Міськради № 535 від 27.06.08 "Про врегулювання земельних відносин" Товариству надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність (шляхом викупу) за рахунок земель житлової та громадської забудови Міськради під кафе-баром "Шарм" тільки по червону лінію, орієнтовною площею 180,3 м2 в м.Скадовську по вул.К.Лібкнехта, 1, а залишок площі та площу 108,5 м2, на якій розташований літній майданчик, визначено залишити в оренді.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не в повному обсязі визначились щодо застосування до правовідносин, які склалися між Міськрадою та Товариством щодо спірної земельної ділянки положень ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України щодо набуття права власності на земельну ділянку під розміщеними на ній об'єктами нерухомості на підставі цивільно-правових угод, оскільки судові інстанції не надали правої оцінки наявності договору оренди земельної ділянки, якою передбачено право викупи такої земельної ділянки.

Крім того судові інстанції не надали правої оцінки тим обставинам, що Міськрада прийнявши рішення № 535 від 27.06.08, яким надано згоду Товариству на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність (шляхом викупу) під кафе-баром "Шарм" орієнтовною площею 180,5 м2 (під об'єктом нерухомого майна), а земельну ділянку площею 108 м2, на якій розташований літній майданчик залишено в оренді, фактично виокремила з цілісного нерухомого об'єкту дві окремі частини.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що у відповідності до ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи. набережні, пляжі, парки, сквери, тощо).

Суди першої та апеляційної інстанцій прийнявши до уваги довідку начальника архітектурно-будівельного відділу, архітектора міста про те, що "літній майданчик" є споруда некапітальна, а для тимчасового розміщення людей і є нерухомим майном, не зробили конкретних правових висновків з даного питання на підставі належних доказів.

Також, попередніми судовими інстанціями не надано належної правової оцінки питанню розташування спірної земельної ділянки, оскільки вказівка в рішеннях Міськради про її розташування на розі вул.Карла Лібкнехта та Центральної набережної, не дає можливості встановити, чи є Центральна набережна в даному випадку назвою вулиці.

Крім того у судових засіданнях було встановлено, що із заявою про дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку розміром саме 337,58 м2 Товариство до Міськрад не зверталося, а цей розмір визначено експертизою, результати якої містяться в матеріалах справи, а при зверненні із позовними вимогами при визначенні розміру земельного ділянки Товариством, до уточнення позовних вимог, зазначено розмір 288,8 м2, але цим обставинам не надано належної правової оцінки, що суттєво вплинуло на законність при прийняті процесуальних документів по справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що необхідною передумовою відчуження земельної ділянки, яка перебуває у державній (комунальній) власності є наявність рішення відповідного органу, зобов'язання цього органу визнати за будь-якою особою право на виготовлення технічної документації на цю земельну ділянку за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної, передбаченої ст.ст. 142-145 Конституції України, зокрема, компетенції на здійснення права власності від імені територіальної громади м.Скадовська та управління землями.

Так, у ст. 116 Земельного кодексу України зазначено, що набуття права власності на земельні ділянки, із земель державної або комунальної власності, громадянами та юридичними особами здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом, але вказаним обставинам суд першої інстанції не надав належної правової оцінки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто попередніми судовими інстанціями без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до прийняття судових рішень з помилковим застосуванням норм права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційній скарзі стверджуються факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Наталі" б/н від 27.11.09 задовольнити частково.

Рішення від 01.09.09 господарського суду Херсонської області та постанову від 03.11.09 Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 14/49-О-09 господарського суду Херсонської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Є.Першиков

судді:Т.Данилова

І.Ходаківська

Попередній документ
8215923
Наступний документ
8215925
Інформація про рішення:
№ рішення: 8215924
№ справи: 14/49-О-09
Дата рішення: 04.03.2010
Дата публікації: 22.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Органом місцевого самоврядування