"24" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3256/17
Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Бездоля Ю,С., суддя Цісельський О.В., при секретарі судового засідання Арзуманян В.А. розглянувши матеріали справи №916/3256/17
за позовом Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Матвієнко Андрія Анатолійовича
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А)
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106)
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, ідентифікаційний код 21708016)
про визнання недійсним пункти 6.3.1, 6.3.2, 9.5, 9.6, 10.5 договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року
Представники сторін:
Від позивача: Міньковська Г.О. за довіреністю від 22.11.2018р.
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи Національного банку України: Янголь О.О. за довіреністю № 18-0014/9213 від 18.02.2019р.
Від третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: не з'явився;
Суть спору: Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Матвієнко Андрія Анатолійовича звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі - ТОВ) „Нова-Хвиля" про изнання недійсним Договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК", в особі голови правління Граматика Юрія Івановича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля", в особі директора Богушко Олени Михайлівни, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. 31.12.2014 за реєстровим № 1889; застосування наслідків недійсності Договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК", в особі голови правління Граматика Юрія Івановича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля", в особі директора Богушко Олени Михайлівни, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. 31.12.2014 за реєстровим № 1889 та повернення АТ "ІМЕКСБАНК" нерухомого майна: адмінбудівлі - літ. "А", "Б", щитової - літ "В", складу - літ "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", загальною площею 2334,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, буд. 8-а (вісім - "а"); застосування наслідків недійсності Договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК", в особі голови правління Граматика Юрія Івановича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля", в особі директора Богушко Олени Михайлівни, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. 31.12.2014 за реєстровим № 1889 та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" з нежитлових приміщень: адмінбудівлі - літ. "А", "Б", щитової - літ "В", складу - літ "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", загальною площею 2334,6 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, буд. 8-а (вісім - "а").
Ухвалою Господарського суду Одеської Області від 28.12.2017р. було відкрито провадження по справі №916/3256/17 (суддя Демешин О.А.) , справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2018 до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2018 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 ГПК України внаслідок не усунення позивачем у встановлений судом термін недоліків позовної заяви, зокрема не надання доказів доплати судового збору у сумі 238400грн. за позовну вимогу майнового характеру, через що позовну заяву ухвалою від 27.03.2018р. було залишено без руху.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2018р. ухвалу господарського суду Одеської області від 03.04.2018р. по справі №916/3256/17 було скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Одеської області. .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2018р., справу №916/3256/17 передано на розгляд судді Погребної К.Ф., яка свою ухвалою від 18.06.2018р. прийняла відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.
03.07.2018р. до Господарського суду надійшов запит Одеського апеляційного господарського суду про необхідність надсилання справи №916/3256/17 до суду апеляційної інстанції з метою їх подальшого скерування до суду касаційної інстанції у зв'язку із надходженням касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА-ХВИЛЯ" на Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2018р.
Ухвалою суду від 04.07.2018р. провадження у справі №916/3256/17 було зупинено до розгляду судом касаційної інстанції скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2018р.
Постановою Верхового суду від 10.10.2018р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2018р. залишено без змін.
Ухвалою суду від 05.12.2018р. провадження у справі №916/3256/17 було поновлено із призначенням до розгляду в судовому засіданні.
14.01.2019р. за вх. №2-158/19 позивач подав до суду заяву про зміну предмету спору, згідно якої просить суд визнати недійсними п.п. 6.3.1, 6.3.2, 9.5, 9.6 та 10.5 Договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК", в особі голови правління Граматика Юрія Івановича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля", в особі директора Богушко Олени Михайлівни, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. 31.12.2014 за реєстровим № 1889.
15.02.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля" звернувся до суду з клопотання про колегіальний розгляд справи №916/3256/17.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.02.2019р. призначено справу №916/3256/17 до колегіального розгляду.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.02.2019р. справу №916/3256/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Літвінов С.В., суддя Цісельський О.В., які своєю ухвалою від 19.02.2019р. прийняла відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.
06.03.2019року Акціонерне товариства „ІМЕКСБАНК" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, про відвід судді Цісельського О.В., від розгляду справи №916/3256/17.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2019 року провадження у справі № 916/3256/17 зупинено на підставі ч. 3 ст. 39 ГПК України до вирішення питання про відвід колегії суддів від розгляду справи № 916/3253/17 за заявою ПАТ „ІМЕКСБАНК" (вх. № 2- 1007/19 від 06.03.2019 р.).
Розпорядженням керівника апарату суду від 07.03.2019 р. № 145 призначено повторний автоматичний розподіл вказаної заяви ПАТ „ІМЕКСБАНК", за результатами проведення якого дану заяву по справі № 916/3256/17 було передано на розгляд судді Оборотової О.Ю.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2019р. заяву ПАТ „ІМЕКСБАНК" про відвід судді від розгляду справи № 916/3256/17 було залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 20.03.2019р., в зв'язку з тим, що обставини, які були підставою для зупинення провадження у даній справі, відпали, провадження по справі №916/3256/17 було поновлено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.2019р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
Приймаючи до уваги перебування судді Літвінова С.В. з 22.04.2019р. на лікарняному, на підставі розпорядженням Керівника апарату суду №184 від 24.04.2019р., було здійснено заміну члена колегії судів, справу №916/3256/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Цісельський О.В., суддя Бездоля Ю.С., які свою ухвалою від 26.04.2019р. прийняли відповідну справу до свого провадження із призначення до розгляду в судовому засіданні.
Відповідач ТОВ „Нова Хвиля", заявлений позивачем позов не визнає, подав до суду відзив на позовну заяву від 09.02.2018 р. за вх.№ 2934/18, де зазначає, що правовідносини щодо управління нерухомим майном не є тотожними правовідносинам з передання об'єкту нерухомості в спільну діяльність, оренду чи користування. Чинним законодавством не ототожнюється сутність правовідносин управління та користування. Положеннями ст.ст. 1029, 1030 ЦК України передбачено можливість виникнення на підставі договору управління двох видів прав управителя на отримане майно: права управителя на чуже майно (власником майна, що перебуває в управління, залишається установник); або права довірчої власності (право власності на довірене майно переходить від установника до управителя). Управління майном є послугою, що полягає у комплексі дій, які здійснює управитель в інтересах вигодонабувача та (або) установника, за ним не відбувається відчуження об'єкта на користь іншої сторони договору. До правовідносин сторін не застосовуються положення нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері передачі довірчої власності на об'єкт.
Згідно пп.6.3.1. п.6.3. договору управління від 31.12.2014 р., управитель має право володіти та користуватися об'єктом у встановлених чинним законодавством та договором межах, зокрема укладати будь-які контракти, угоди та договори з третіми особами, які направлені на досягнення мети цього договору, в тому числі самостійно, без погодження з установиком управління та на власний розсуд, визначати умови договорів, угод та контрактів, які укладаються.
За викладеного, відповідач вважає, що ПАТ „Імексбанк" не було зобов'язане отримувати згоду НБУ для укладання договору управління нерухомого майна від 31.12.2014 р., оскільки правовідносини, що виникли між сторонами внаслідок його укладення не підлягають регулюванню ст.9 ЗУ „Про іпотеку". Окрім цього, відповідач зазначив про те, що 20.02.2015 р. договір управління від 31.12.14 р. був розірваний на підставі заяви ПАТ „Імексбанк" від 20.02.2015 р. № 153, про що приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. було зроблено відповідну відмітку на договорі управління, а також зареєстроване припинення речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом індексний № 33950869 від 20.02.2015 р.
Крім того, 25.01.2019р. за. вх. №1589/19 ТОВ „Нова Хвиля" подало до суду відзив на позову заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову, згідно кого зазначає що правовідносини щодо управління нерухомим майном не є тотожними правовідносинам з передання об'єкту нерухомості в спільну діяльність, оренду чи користування. Чинним законодавством не ототожнюється сутність правовідносин щодо управління та користування. Положенням Цивільного кодексу України не заборонено надання в управління майна, що є предметом іпотеки. Таким чином, управитель набуває відповідних до змісту правовідносин з управління правомочностей за сутністю врегульованих даним договором правовідносин. Законодавство не передбачає одержання спеціального дозволу у іпотекодержателя з переліком дозволених для виконання правомочностей для укладення договору управління манна, що є предметом іпотеки.
Крім того відповідач вказує, що істотною передумовою, яка дозволяє реалізувати право особи на судовий захист, є наявність у неї відповідного порушеного суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу, оскільки відсутність права або інтересу унеможливлює його судовий захист. Фактично, Позивачем не зазначено які саме та яким чином порушено його права оспорюваним договором оренди. Жодних доказів та фактичних обставин щодо наявності перешкод у «розпорядженні та користуванні» іпотечним майном Позивач не надав.
Відповідач звертає увагу суду на правову позицію, зазначену Вищим господарським судом України у постанові від 17.04.2012 р. по справі № 54/328. У даній постанові Суд зробив висновок: ч. 1 ст. 769 ГК є імперативною нормою, яка свідчить про неможливість порушення прав іпотекодержатедя при передачі предмета іпотеки в оренду навіть з порушенням приписів законодавства. Отже, на думку суду, кредитор зобов'язаний доводити, як саме були порушені його права внаслідок укладення договору оренди. Тобто, на думку Вищого господарського суду України, в ситуації по справі №54/328 банк повинен буде надати суду обґрунтування того, що він не може задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги саме в силу наявності орендної угоди. Відсутність порушення оспорюваним договором прав та інтересів особи, яка не є його стороною, є підставою для відмови в позові про визнання його недійсним (стаття 215, 216 ЦК України)».
02.02.2018р. до господарського суду Одеської області від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких було зазначено суду, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить суд задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" у справі №916/3256/17 у повному обсязі.
12.02.2018р. до господарського суду Одеської області від Національного Банку України надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких було зазначено суду, що Національний Банк України просить суд задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" у справі №916/3256/17 у повному обсязі.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
06.11.2008р. між Національним Банком України (Кредитор) та Акціонерним комерційним банком "Імексбанк" (Позичальник) було укладено кредитний договір №73, відповідно до умов якого Кредитором було надано Позичальнику кредит на суму 100 000 000,00 грн. на строк з 06.11.2008р. по 26.08.2009р.; розмір відсоткової ставки за даним договором становив 16 відсотків річних.
В забезпечення вимог Національного Банку України за даним кредитним договором, 07.10.2009р. між Національним банком України (Іпотекодержатель) та Акціонерним комерційним банком "Імексбанк" (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №3541.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 іпотечного договору, цей договір, зокрема, забезпечує вимоги Іпотекодержателя за кредитним договором №73 від 06.11.2008р.з додатковими угодами щодо повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі. Предметом іпотеки є нерухоме майно: комплекс будівель, що складається з адмінбудівлі - літ. "А", площею 1605,0 кв.м., адмінбудівлі - літ. "Б", площею 729,6 кв.м., щитової - літ. "В", складів: літ. "Г", "Д", "Е", "Ж", прохідної - літ "З", огородження №1-3, мостіння "І", які розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, буд. 8-а на земельній ділянці площею 4423 кв. м., яке знаходиться у фактичному користуванні Іпотекодавця. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності.
Згідно з п.1.6 даного договору іпотека розповсюджується на всі невіддільні від майна: поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладення цього договору та виникають у майбутньому. Всі зроблені Іпотекодавцем, в період дії цього договору всякого роду поліпшення, реконструкції, зміни, доробки тощо, автоматично стають предметом даного договору іпотеки - предметом іпотеки.
Пунктом 1.7 відповідного договору зазначено, що на строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) Іпотекодавця.
Відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 іпотечного договору Іпотекодержатель має право: у будь-який час протягом дії цього договору перевірити документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та експлуатації (використання) предмета іпотеки.
Відповідно до п. 4.1.5 п. 4.1 іпотечного договору від 07.10.2009р. Іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб, (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а, також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це відчуження від Іпотекодержателя.
Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього (п.7.1. іпотечного договору).
Згідно з п. 7.2 зазначеного договору від 07.10.2009р. право іпотеки та відповідно і цей договір припиняє чинність у разі:
- припинення основного зобовязання, забезпеченого цією іпотекою;
-знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо Іпотекодавець не замінив або не відновив предмет іпотеки;
- реалізації предмета іпотеки;
- набуття Іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; і інших випадках, передбачених чинним законодавством.
26.11.2009р. між Національним Банком України (Кредитор) та ПАТ "Імексбанк" (Позичальник) було укладено кредитний договір про рефінансування №29, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди про припинення своїх зобов'язань, зокрема за кредитним договором №73 від 06.11.2008р. з додатковими угодами до нього. При цьому, сторонами було погоджено, що додаткові зобов'язання щодо забезпечення вимог, пов'язаних з первісними кредитними договорами, які зазначені, зокрема в іпотечному договорі від 07.10.2009р., є чинними, продовжують свою дію та є забезпеченням вимог Кредитора за даним договором рефінансування.
Матеріали справи свідчать, що договором про зміни від 26.03.2014 року № 4 було викладено в новій редакції п.1.1. ст. 1 іпотечного договору від 07.10.2009 року та зазначено, що предметом договору є забезпечення вимог Іпотекодержателя за кредитним договором про рефінансування від 26.11.2009 року № 29 з додатковими договорами до нього.
31.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (Установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-хвиля" (Управитель ) було укладено договір управління нерухомим майном, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем В.М. та зареєстрований в реєстрі за №1889, відповідно до положень якого, Установник управління передає в управління об'єкт: комплекс будівель, що складається з адмінбудівлі - літ. "А", адмінбудівлі - літ. "Б", щитової - літ. "В", складів: літ. "Г", "Д", "Е", "Ж", прохідної - літ "З", загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, буд. 8-а, а Управитель приймає об'єкт та зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління об'єктом виключно в інтересах Установника управління (п. 1.2 договору).
Відповідно до п.1.7. Договору, сторони погодили, що метою передачі Об'єкта установником управління управителю в управління є: організація ефективного управління Об'єктом; підтримання Об'єкту у належному технічному стані; забезпечення належної експлуатації Об'єкта та отримання вигоди від управління Об'єктом.
Згідно до п.1.8. Договору, у відносинах із третіми особами повноваження Управителя укладати правочини спрямовані на реалізацію положень цього Договору, підтверджуються безпосередньо цим Договором, а також додатково можуть бути підтверджені виданим установником управління дорученням. При здійсненні Сторонами дій у рамках цього договору, щодо яких даним договором не встановлена необхідність додаткового узгодження із іншою Стороною, згодою Сторони вважається цей договір.
Згідно з положеннями п.п. 1.9 договору управління майном, якщо наявність згоди іншої сторони обумовлена вимогами законодавства, цього договору, або обґрунтованою вимогою третіх осіб, така сторона зобов'язана у строк, встановлений стороною - ініціатором, надати іншій стороні свою згоду оформити належним чином відповідний документ, або надати вмотивовану відмову. У випадку зацікавленості сторони в узгоджені будь-якої документації та/або окремих дій, така сторона направляє іншій стороні письмове звернення. У випадку неотримання стороною ініціатором звернення погодженої іншою стороною документації (або відповідної позитивної відповіді, або вмотивованої відмови) протягом 10 днів з дати одержання іншою стороною такого звернення, відповідна документація/окремі дії вважаються належним чином погодженими сторонами.
Пунктом 1.10. Договору сторони погодили, що діяльність з управління Об'єктом за Договором здійснюється безпосередньо працівниками Управителя або залученими ним на підставі окремих цивільно-правових / господарських договорів особами (юридичними та/або фізичними). Посадова особа, що здійснює керівництво управлінням Об'єктом призначається управителем, зокрема, нею виступає - вища посадова особа Управителя.
Передача об'єкта від установника управління управителю здійснюється у порядку передбаченому цим договором та оформлюється шляхом підписання акта приймання-передачі об'єкта в управління, який оформлюється у термін, додатково погоджений сторонами, але не раніше ніж за 2 робочих днів з моменту отримання установником управління повідомлення управителя про готовність прийняття об'єкту. Акт приймання-передачі об'єкта в управління оформлюється у простій письмовій формі (п. 2.1 договору).
Положеннями п. п. 3.1, 3.2 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення у відповідності до законодавства України. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент зазначений у п. 3.1 договору та діє 10 років. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Відповідно до п.п. 5.2, 5.4, 5.5 Договору управління нерухомим майном, на день підписання договору, Об'єкт який є предметом цього договору, перебуває під обтяженням іпотекою та забороною відчуження у Національного Банку України. Укладання цього Договору відносно Об'єкту не припиняє права власності Установника управління. Установник управління вправі реалізувати свої повноваження щодо розпорядження Об'єктом у повному обсязі. З підписанням даного договору Установник управління повідомляє Управителя, що він не надає згоди на відчуження Об'єкта (його частини), переданого в управління, укладання щодо нього договорів застави (іпотеки). Вчинення даних юридичних дій Установник управління залишає виключно за собою.
Підпунктом 6.3.1 п.6.1 відповідного Договору сторони визначили, що Управитель має право володіти та користуватись об'єктом у встановлених чинним законодавством та цим договором межах (зокрема п. 5.5 цього договору), зокрема, укладати будь-які контракти, угоди на договори із третіми особами, які направлені на досягнення мети цього договору, в тому числі самостійно без погодження з Установником управління та на власний розсуд визначати умови договорів, угод та контрактів, які укладаються.
Відповідно до п. 9.5 Договору управління перехід права власності на об'єкт до третьої особи не є підставою для зміни умов або розірвання Договору, не припиняє його дії і не впливає на обсяг прав та обов'язків Управителя щодо здійснення управління Об'єктом відповідно до умов цього Договору. Новий власник Об'єкта, переданого в управління згідно до цього договору, не може на власний розсуд обмежувати, змінити чи припинити дію цього Договору.
Пунктом 9.6 Договору управління встановлено, що перехід права власності на О б'єкт до третьої особи не є підставою для зміни умов або розірвання Договору, не припиняє його дії і не впливає на обсяг прав та обов'язків Управителя щодо здійснення управління Об'єктом відповідно до умов цього Договору. Новий власник Об'єкта, переданого в управління згідно до цього Договору, не може на власний розсуд обмежити, змінити чи припинити дію цього Договору.
Позивач зазначає, що в силу приписів ч. 2, 4 ст. 215 Цивільного Кодексу України, позивач вважає окремі пункти Договіру управління нерухомим майном від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ "ІМЕКСБАНК" (Установник управління) та ТОВ "Нова Хвиля", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем В.М. та зареєстрований в реєстрі за №1887 не відповідають абз. 4 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», а саме п.п. 6.3.1, 6.3.2, та п. 10.5, а п. 9.5 не відповідає ч. 7 ст. 1032 Цивільного кодексу України.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27 травня 2015 року №330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №105 від 27.05.2015р. "Про початок процедури ліквідації АТ „ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" згідно якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Імексбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 27.05.2015р., призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27.05.2015р. по 26.05.2016р. включно.
Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №189 від 19.10.2015р. відкликано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Імексбанк" у Северина Ю.П. з 20.10.2015р., призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гаджиєву Сергію Олександровичу з 20.10.2015р.
Строк здійснення процедури ліквідації АТ "Імексбанк" продовжено на два роки по 26.05.2018р. включно, продовжено повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О. на два роки по 26.05.2018р. включно за рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №638 від 28.04.2016р.
01.09.2016р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1697, відповідно до якого відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" та відкликано всі повноваження ліквідатора банку у Гаджиєва С.О. з 05.09.2016р., призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Матвієнку А.А. з 05.09.2016р.
Позивач зазначає, що приймаючи до уваги перебування майна, що є предметом Договір управління нерухомим майном від 31 грудня 2014 року в іпотеці, відповідно до Іпотечного договору від 02 червня 2009 року, укладеного між Національним Банком України та Акціонерним комерційним банком "Імексбанк", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1784, мала бути згода Іпотекодержателя - Національного Банку України на укладання спірного правочину.
При відсутності відповідної згоди, уклавши 31.12.2014 року Договір управління нерухомим майном, позивач - Акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" фактично розпорядилось Предметом іпотеки без згоди Іпотекодержателя - Національного банку України , чим були порушені норми абз. 4 ч. 3 ст. 9 Закону України „Про іпотеку" та умови Іпотечного договору 02.06.2009 року, зокрема, умови викладені у п. 4.1.5. згаданого договору.
Позивач вказує, що Публічне акціонерне товариства «ІМЕКСБАНК» було обмежено в праві передачі Предмета іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування відповідно до абз. 4 ч. З ст. 9 Закону України «Про іпотеку» та в праві на відчуження Предмету іпотеки у будь-який спосіб, також було зобов'язано не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження Предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньо письмовою згоди на це від Іпотекодержателя відповідно до Іпотечного договору від 07.10.2009 та додатковими угод до нього, а тому Установник управління (AT «ІМЕКСБАНК») не мав обсягу цивільної дієздатності для передачі прав, зазначених у п. 6.3.1, 6.3.2, 10.5 Управителю (ТОВ «Нова-Хвиля»), адже не володів цими правами сам, адже був обмежений п з Іпотекодержателем - Національним банком України.
Позивачем вказувалось суду, що станом на даний час єдиним власником майна загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, буд. 8-а , є Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК".
Отже, позовні вимоги позивача у справі - Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" обґрунтовані порушенням права Іпотекодержателя за Іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. за реєстровим № 1784, а також відсутністю у нього необхідного обсягу дієздатності та направлені на визнання пунктів 6.3.1, 6.3.2, 9.5, 9.6 та 10.5 Договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК", в особі голови правління Граматика Юрія Івановича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля", в особі директора Богушко Олени Михайлівни, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. 31.12.2014 за реєстровим № 1889.
Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" звернулось з відповідним позовом до господарського суду Одеської області за захистом порушеного права.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Зі змісту ч. 1 ст. 16 ЦК України та ст. 1 ГПК України вбачається, що судовому захисту підлягає не будь-який інтерес, а саме охоронюваний законом, законний.
Так, інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави чи «всіх співвітчизників» або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права.
Поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є обов'язковою передумовою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Так звертаючись з відповідним позов до суду, позивач вказує, що пункти 6.3.1, 6.3.2, 9.5, 9.6 та 10.5 Договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК", в особі голови правління Граматика Юрія Івановича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля", в особі директора Богушко Олени Михайлівни, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. 31.12.2014 за реєстровим № 1889 мать бути визнані судом недійсним відповідно до вимог ст. 215 ЦК України, згідно якого підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Так, статтею 215 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В той же час, 11.04.2019р. за вх. №71889/19 представником Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» було надано до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, згідно якого просив суд долучити до матеріалів справи, зокрема, копію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019р. по справі №916/144/18.
Так постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019р. по справі №916/144/18 було частково скасовано Рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2018р. у справі №916/144/18. Позов Національного банку України задоволено. Визнано недійсним договір управління нерухомим майном, укладений 31.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. від 31.12.2014 за реєстровим №1889. Визнано недійсним договір оренди укладений 31.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Нова-Хвиля" та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Шевченківський девелопмент", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. за реєстровим №1890.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Представник позивача в судовому засідання підтвердив факт визнання недійсним в цілому договору управління нерухомим майном, укладений 31.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. від 31.12.2014 за реєстровим №1889.
Водночас на запитання суду щодо наявності на даний час між сторонами спору по заявленому предмету та підставам, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог. Позицію позивача у судовому засіданні підтримав представник Національного Банку України.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
За таких обставин наразі між сторонами наявний спір в заявлених межах обраних позивачем предмету та підставах, з огляду на що господарський суд оцінюючи процесуальні позиції учасників справи доходить висновку про відмову в задоволенні позовних щодо визнання недійсним пунктів 6.3.1, 6.3.2, 9.5, 9.6 та 10.5 договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. від 31.12.2014 за реєстровим №1889 в зв'язку з визнання в цілому недійсним договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. від 31.12.2014 за реєстровим №1889 та його недійсність не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Матвієнко Андрія Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) та третьої особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, ідентифікаційний код 21708016) - відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Матвієнко Андрія Анатолійовича
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03 червня 2019 р.
Головуючий К.Ф. Погребна
Суддя О.В. Цісельський
Суддя Ю.С. Бездоля