01 березня 2010 р. № 34-30-17/235-05-7605
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
суддівШевчук С.Р. (доповідач)
Демидової А.М.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Курорт-Південь"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.11.2009р.
у справі № 34-30-17/235-05-7605 господарського суду Одеської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Маяк+"
доФірми "Амос" малого приватного підприємства
Товариства з обмеженою відповідальністю "Курорт-Південь"
третя особа, яка заявляє самостійні вимогиЦентральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове)Міністерства оборони України
прозобов'язання виконати умови договору
та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Курорт-Південь"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Маяк+"
Фірми "Амос" малого приватного підприємства
провизнання договору купівлі-продажу дійсним
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет споруЦентрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове)Міністерства оборони України
предмет спору
дооборони України
Фірми "Амос" малого приватного підприємства
Товариства з обмеженою відповідальністю "Курорт-Південь"
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк+"
провизнання договору купівлі-продажу недійсним
В судовому засіданні взяли участь представники:
- ТОВ "Маяк+": не з'явились
- Фірми "Амос": не з'явились
- ТОВ "Курорт-Південь": Парицька Н.О. дов. б/н від 22.02.2010р.
Хомяк О.П. дов. б/н від 28.07.2009р.
- ЦСБУ: Коваль О.Б. дов. від 11.01.2010р.
У серпні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Маяк+” (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фірми „Амос” малого приватного підприємства (надалі-відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Курорт-Південь” (надалі-відповідач-2) про зобов'язання відповідача-1 виконати взяті на себе обов'язки по договору передачі завдатку від 01.11.2004р., укладеного між позивачем і відповідачем-1 в якості забезпечення укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Середня, 23, загальною площею 37150 кв.м, оскільки, як зазначено у позові, відповідач-1 відмовляється повернути сплачений йому завдаток і додатково сплатити суму в розмірі завдатка.
У процесі розгляду справи, ТОВ „Курорт-Південь” звернулось із зустрічним позовом до позивача, в якому просить відмовити останньому у задоволенні його позовних вимог, а також визнати дійсним договір від 24.12.2004р. купівлі-продажу об'єкту „Піонерський табір „Зірочка” за вказаною адресою, укладеного з Фірмою „Амос” малим приватним підприємством.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.09.2005 р. (суддя -Зуєва Л.Е.) у задоволенні позовних вимог ТОВ „Маяк +” відмовлено. Задоволено позовні вимоги ТОВ „Курорт-Південь”. Визнано договір купівлі-продажу від 24.12.2004 р. цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибовка, вул. Середня, 23, укладений між ТОВ „Курорт-Південь” та Фірмою „Амос” малим приватним підприємством, дійсним.
За результатами перегляду рішення господарського суду Одеської області від 07.09.2005 р. в касаційному порядку за касаційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, однак прийняте у справі рішення стосувалось її прав і обов'язків - Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України (далі - ЦСБУ МО України), постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2006 р. рішення господарського суду Одеської області від 07.09.2005 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, ЦСБУ МО України, яке судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернулось з позовом до фірми „Амос” малого приватного підприємства, ТОВ „Курорт-Південь”, третьої особи на стороні відповідача -ТОВ „Маяк+” про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.12.2004 р. цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, укладеного між ТОВ „Курорт-Південь” та фірмою „Амос” мале приватне підприємство у зв'язку з тим, що останнє не є належним власником проданого майна, а тому не мала право його відчужувати.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.12.2007 р.(суддя - Рога Н.В.) відмовлено у задоволенні позову ТОВ „Маяк+” та зустрічному позові ТОВ „Курорт-Південь” та задоволено позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24 грудня 2004 р., укладений між Фірмою „Амос” мале приватне підприємство та ТОВ „Курорт-Південь” стосовно цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, вул. Середня, 23, загальною площею 37 150 кв. м.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2008р. зазначене рішення місцевого суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі судду.
За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Одеської області від 06.07.2009р. (Фаєр Ю.Г. -головуючий, Петренко Н.Д., Смелянець Г.Є.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (Торфан В.М. -головуючий, Журавльова О.О., Михайлова М.В.) від 19.11.2009р., у первісному позові ТОВ „Маяк+” і у зустрічному позові ТОВ „Курорт-Південь” відмовлено, позов ЦСБУ МО України задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24.12.2004р., укладений між МПП фірмою „Амос” і ТОВ „Курорт-Південь” щодо цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за вказаною адресою з огляду на порушення чинного законодавства при його укладені сторонами.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ „Курорт-Південь” подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Курорт-Південь»в повному обсязі.
ТОВ "Маяк+", фірма "Амос", ТОВ "Курорт-Південь" та ЦСБУ не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
ТОВ "Маяк+" та фірма "Амос", не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення та правильності юридичної оцінки судом першої інстанції, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2004 р. між ТОВ „Маяк+” (покупець) та Фірмою „Амос” (продавець) був укладений Договір передачі завдатку, згідно якого Покупець передав, а продавець прийняв завдаток у сумі 55 000 грн., у якості забезпечення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: Овідіопольський р-н, с. Грибівка, вул. Середня, 23, загальною площею 37 150 кв. м.
За умовами договору Продавець також зобов'язався підготувати і оформити всі необхідні документи для укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: Овідіопольський р-н, с. Грибівка, вул. Середня, 23, а також укласти договір купівлі-продажу зазначеного майна.
В подальшому, після укладення Договору передачі завдатку, 24.12.2004 р. Фірма „Амос” (продавець) укладає з ТОВ „Курорт-Південь” (покупець) Договір купівлі-продажу, згідно якого Фірма „Амос” продала, а ТОВ „Курорт-Південь” купило цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка”, розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Грибівка, вул. Середня, 23, загальною площею 4288,2 кв. м., на земельній ділянці площею 37 150 кв. м.
10.08.2005 р. ТОВ „Маяк+” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фіми „Амос”, ТОВ „Курорт-Південь”, в якому просило зобов'язати Фірму „Амос” виконати зобов'язання, що були взяті останньою за договором передачі завдатку від 01.11.2004 р.
25.09.2005 р. ТОВ „Курорт-Південь” звернулось із зустрічним позовом до ТОВ „Маяк+” та Фірми „Амос”, в якому просило визнати Договір купівлі-продажу від 24.12.2004 р. цілісного майнового комплексу „Зірочка” дійсним.
Під час судового розгляду до участі у справі в якості третьої особи було залучено третю особу - ЦСБУ МО України, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. В поданому позові ЦСБУ МО України просило визнати Договір купівлі-продажу від 24.12.2004 р. цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: Овідіопольський р-н, с. Грибівка, вул. Середня, 23, загальною площею 37 150 кв.м., укладеного між Фірмою „Амос” та ТОВ „Курорт-Південь” недійсним, у зв'язку з тим, що Фірма „Амос” не є належним власником проданого майна, а тому не мала право його відчужувати.
Задовольняючи позовні вимоги ЦСБУ МО України про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 24.12.2004 р. та відмовляючи в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вказаний Договір був укладений сторонами з порушенням норм ст. ст. 317, 658, 203 Цивільного кодексу України.
Так, згідно із п. 1.2 Договору купівлі-продажу від 24.12.2004 р. об'єкт купівлі-продажу належить Продавцю на підставі ухвали суду Овідіопольського району Одеської області від 27.08.2004 р., ухвали суду Овідіопольського району Одеської області від 29.11.2004 р., що зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №7482442 та згідно витягу з реєстру прав власності №5964748 Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації 22.12.2004р.
Втім, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19.04.2005 р. скасовано ухвалу Овідопольського районного суду Одеської області від 27.08.2004 р. про затвердження мирової угоди (на підставі якої Фірма „Амос” набула права власності на спірне нерухоме майно), а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
До того ж, як встановили суди, рішенням господарського суду м. Києва від 20.07.2004р. у справі №20/175, яке є чинним на момент винесення рішення у даній справі, за позовом ЦСБУ МО України до Міністерства оборони України, Виконавчого комітету Дальницької сільської ради, Овідіопольської районної державної адміністрації, Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності до резолютивної частини якого ухвалою господарського суду м. Києва від 09.11.2004 р. внесено зміни, було визнано недійсним з моменту прийняття розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №539 від 22.08.2001 р. „Про визнання права власності на будівлі та споруди (дитяча оздоровча установа та піонерський табір „Зірочка” в с. Грибівка); визнано недійсним свідоцтво про право власності на дитячу оздоровчу установу „Зірочка”, видане виконкомом Дальницької сільської ради 30.08.2001 р. на підставі розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації від 22.08.2001 р. №539; визнано за ЦСБУ право власності на будинки та споруди (майно) дитячого оздоровчого табору „Зірочка”, що знаходиться в Овідіопольському районі Одеської області; зобов'язано Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності за ЦСБУ на будинки та споруди (майно) дитячого оздоровчого табору „Зірочка”, що знаходиться в Овідіопольському районі Одеської області.
Ухвалою від 09.11.2004р. господарським судом м. Києва до вказаного рішення внесені зміни у пункти 5 і 6 в частині зазначення реквізитів Дитячого оздоровчого табору „Зірочка”.
Рішенням Виконавчого комітету Дальницької сільської ради №313 від 22.11.2004р. будівлям і спорудам (майну) піонерського табору „Зірочка” присвоєно поштову адресу: с. Грибівка, вул. Середня, 23.
Рішенням Дальницької сільської ради від 21.10.2005р. за № 1205-IV вищезазначене рішення №313 від 22.11.2004р. скасовано в частині присвоєння майну піонерського табору „Зірочка” вказаної поштової адреси, як прийнятого помилково з посиланням на рішення господарського суду м. Києва від 20.07.2004р. у справі №20/175.
За таких обставин, дійшовши висновку про те, що Фірма „Амос” не є належним власником цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, вул. Середня, 23, а отже не вправі відчужувати його третім особам, у тому числі ТОВ „Маяк+” і ТОВ „Курорт-Південь” та укладати відповідно 01.11.2004р. договір завдатку і 24.12.2004р. договір купівлі-продажу цього майна, попередні судові інстанції задовольнили позов третьої особи, з самостійними вимогами про визнання договору купівлі-продажу від 24.12.2004р. недійсним та, відповідно, відмовили в задоволенні вимог ТОВ "Маяк+" та фірми "Амос".
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із такими висновками, оскільки визнавши недійсним договір купівлі-продажу від 24.12.2004р., ні суд першої інстанції, ні апеляційний господарський суд не звернули уваги на те, що права особи, яка вважає себе власником, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в який така особа не є, тобто із застосуванням правового механізму, встановленого ст. 216 ГПК України, незалежно від того, чи - відповідає спірна угода закону.
Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені ст. 388 ЦК України.
Зокрема, із змісту ст. 388 ЦК України випливає, що можливість витребування майна з чужого незаконного володіння залежить від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним (знав чи повинен був знати, що відчужувач не має права відчужувати майно).
Витребування майна від добросовісного набувача можливо у всіх випадках, коли майно придбане безоплатно у особи, яка не мала права відчужувати річ.
Якщо добросовісний набувач придбав річ за плату, власник вправі витребувати таку річ тільки у випадках, якщо вона вибула з володіння поза його волею.
Суди ж попередніх інстанцій розглядаючи дану справу зазначені вимоги законів не врахували та всупереч вимогам ст. ст. 4-3, 38, 43 ГПК України, не встановили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, що потягло за собою ухвалення судових рішень, які не відповідають вимогам закону.
За таких обставин враховуючи, що попередні судові інстанції в порушення вимог ст. 43 ГПК України не забезпечили всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи, що суттєво вплинуло на правильність встановлення дійсних обставин справи та, відповідно, на їх юридичну оцінку і правильність застосування норм матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення та направити справу до місцевого господарського суду для нового розгляду, оскільки обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Курорт-Південь" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2009р. та рішення господарського суду Одеської області від 06.07.2009р. у справі №34-30-17/235-05-7605 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Демидова А.М.