61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
03.06.2019 Справа № 905/230/19
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства “ЗЛАТОБАНК” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ЗЛАТОБАНК”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Сан Сервіс”, м. Слов'янськ Донецької області
про стягнення збитків в сумі 2 979 023,95 грн., -
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 10.04.2019р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 21.05.2019 року.
Публічне акціонерне товариство “ЗЛАТОБАНК” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ЗЛАТОБАНК”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Сан Сервіс”, м. Слов'янськ Донецької області про стягнення збитків в сумі 2 979 023,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором зберігання №16/2 від 16.02.2015р., внаслідок чого позивачем понесені збитки в сумі 2 979 023,95грн.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 224, 225, 509, 525, 526, 610, 611, 936, 949, 953 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 162, 171, 176 Господарського процесуального кодексу України.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/230/19 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.01.2019 р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства “ЗЛАТОБАНК” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ЗЛАТОБАНК”, м.Київ залишено без руху.
Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 20.02.2019р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/230/19.
У підготовчому судовому засіданні 06.05.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/230/19 до розгляду по суті на 03.06.2019 року.
Представник позивача у судове засідання 03.06.2019р. не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача у світлі приписів ст.ст. 13,42, ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
16 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (далі - Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Сан Сервіс» (далі - Зберігач) укладено договір зберігання №16/0 (далі Договір) із змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами, відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначних цим Договором, зберігач зобов'язується зберігати за плату товарно-матеріальні цінності (далі за текстом майно), передані йому поклажодавцем.
Право власності на майно до зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті зберігача (п.1.4 Договору).
Перелік, найменування, кількість, комплектація кожної одиниці майна зазначається в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.1.1 Договору).
Пунктом 2 Договору визначено права та обов'язки зберігача, зокрема, забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає поклажодавцю те саме майно у тій же кількості (пп. 2.1.5 Договору). Поклажодавець має право достроково розірвати чи припинити даний Договір з попереднім письмовим повідомленням зберігача не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів (пп. 2.2.2 Договору).
Відповідно до п.5.2. Договору Зберігач несе відповідальність перед Поклажодавцем у випадку втрати, знищення, псування майна та втрату його товарного вигляду за час його зберігання, у розмірі суми, на яку знизилася вартість майна. Зазначені суми розраховуються виходячи із вартості майна на дату початку зберігання.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скраплення печатками сторін (п. 8.3 Договору).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.3 цього Договору та закінчується 31.12.2015. У випадку, якщо Договір не було розірвано чи будь-яка із сторін не виявила бажання про його розірвання, Договір вважається подовженим на аналогійний термін та аналогічних умовах (п. 8.4 Договору).
Згідно з п.8.7. Договору після прийняття майна на відповідальне зберігання Зберігач несе повну відповідальність за збережність ввіреного йому на відповідальне зберігання майна і зобов'язаний після закінчення терміну зберігання по акту приймання - передачі передати в тому ж обсязі і тому стані, в якому було прийнято майно, Поклажодавцю.
Пунктом 8.8 Договору встановленою, що поклажодавець має право на дострокове розірвання цього Договору в односторонньому порядку шляхом направлення зберігачу відповідного письмового повідомлення про розірвання цього Договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до пропонованої дати розірвання цього Договору. Цей Договір вважається розірваним на 31 календарний день з моменту відправлення поклажодавцем письмового повідомлення про розірвання цього Договору.
Рішенням господарського суду Київської області від 12.02.2018р. у справі №911/2913/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А., м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто сан сервіс», м.Ірпінь Київської області про зобов'язання повернути майно позовні вимоги задоволені частково, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто сан сервіс» повернути Публічному акціонерному товариству «Златобанк» майно (товарно-матеріальні цінності) у 1457 одиниць.
Вказаним рішенням встановлено, ПАТ «Златобанк» передано на зберігання ТОВ «Авто сан сервіс» товарно-матеріальні цінності у кількості 1778 одиниць, Водночас, під час проведення інвентаризації встановлено, що у відповідача знаходиться на зберіганні товарно-матеріальні цінності ПАТ «Златобанк» у кількості 1457 одиниць. Таким чином, нестача товарно-матеріальних цінностей складає 321 одиниць.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
17 вересня 2018 року постановою державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області закінчено виконавче провадження №56641438 з примусового виконання наказу №905/2913/17, виданого 12.02.2018р. Господарським судом Київської області у зв'язку з фактичним невиконанням боржником вимог держаного виконавця, на підставі чого останнім направлено подання (повідомлення) про притягнення до кримінальної відповідальності боржника за невиконання вимог державного виконавця та наказу Господарського суду Київської області.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором зберігання №16/2 від 16.02.2015р., внаслідок чого позивачем понесені збитки у вигляді вартості неповернутих матеріально-товарних цінностей у кількості 1457 одиниць на суму 2 979 023,95грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, сутність позовних вимог полягає у примусовому спонуканні Відповідача до відшкодування шкоди через неналежне виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Разом з цим, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки, у свою чергу, це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Пунктом 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України обов'язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов'язань покладені на боржника - особу, яка припустила порушення.
Відповідно до ст.936 Цивільного Кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Пунктом п.8.7. Договору встановлено, що після прийняття майна на відповідальне зберігання відповідач несе повну відповідальність за збережність ввіреного йому на відповідальне зберігання майна і зобов'язаний після закінчення терміну зберігання по акту приймання - передачі передати в тому ж обсязі і тому стані, в якому було прийнято майно, позивачу.
Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.
Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.
Таким чином, для розгляду спору по суті, суду необхідно встановити факт наявності чи відсутності здійснення Позивачем вказаних вище витрат, наявності чи відсутності вини Відповідача, причинно-наслідковий зв'язок між такими витратами та діями/бездіяльністю відповідача (його виною).
В підтвердження наявності факту збитків позивач посилається на невиконання відповідачем рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2018р. у справі №905/2913/17, яким останнього зобов'язано повернути позивачу майно (товарно-матеріальні цінності) у 1457 одиниць, що підтверджує розмір завданих збитків.
Однак, аналіз наявних у справі матеріалів зумовлюють висновок про недоведеність позивачем всупереч вимог ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України наявності всіх вказаних вище обов'язкових елементів правопорушення, а саме його вини у завданих Позивачеві збитках та причинно-наслідкового зв'язку між витратами та діями/бездіяльністю відповідача (його виною).
Водночас, як встановлено судом, позовні вимоги спрямовані на зміну способу виконання рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2018р. у справі №905/2913/17 внаслідок неможливості його виконання у порядку і способом, встановленому у ньому, шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання з майнової на грошову, що насамперед свідчить про наявність підстав для застосування положень статті 331 ГПК України, що в свою чергу можливо здійснити шляхом звернення до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до п.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог п.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати у відповідності до вимог п.2 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “ЗЛАТОБАНК” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ЗЛАТОБАНК”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Сан Сервіс”, м. Слов'янськ Донецької області про стягнення збитків в сумі 2 979 023,95 грн. - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.В. Чернова
Повний текст рішення складено та підписано 03.06.2019 року.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/