вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.05.2019м. ДніпроСправа № 904/1661/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест", м. Артемівськ, Донецька область
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 459 313,56 грн., пені у розмірі 59 521,93 грн., 3% річних у розмірі 28 427,07 грн. та інфляційної складової у розмірі 113 863,69 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
При секретарі судового засідання Захарчук А.Е.
Представники:
від позивача: Поліщук О.В., ордер № 15/04 від 15.04.2019;
від відповідача: Скиба С.Г., довіреність № 76/ПУ/2019 від 19.12.2018.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 459 313,56 грн., пені у розмірі 59 521,93 грн., 3% річних у розмірі 28 427,07 грн. та інфляційної складової у розмірі 113 863,69 грн.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 128-ПУ-ЦП від 01.12.2016 зі оплати наданих послуг.
Ухвалою суду від 24.04.2019 вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними у справі матеріалами. Сторонам ухвалено надати, зокрема, у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідну обґрунтовану письмову заяву.
На адресу суду, 07.05.2019 надійшло клопотання позивача про розгляд даної справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідачем, 13.05.2019 надано через канцелярію суду заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. У відповідних запереченнях відповідач зазначив, що дана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин, відповідач просить суд здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Також відповідачем надано відзив, у якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на недотримання підрядником умов договору щодо складання акту готовності об'єкту до експлуатації.
Крім того, у відзиві відповідач заявив про застосування до вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 59 521,93 грн. строку спеціальної позовної давності.
Ухвалою суду від 17.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження. Задоволено клопотання позивача про розгляд даної справи у судовому засіданні з викликом сторін. Розгляд справи № 904/1661/19 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 27.05.2019 о 15:00 год.
Представники сторін в судове засідання з'явились, надали суду усні пояснення. Додаткових документів представники сторін не надали.
В порядку ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 27.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повідомлено строк складання повного тексту рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" (підрядник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) було укладено договір підряду № 128-ПУ-ЦП від 01.12.2016 (договір).
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 01.01.2017 до договору, згідно з ст. ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, сторони за договором дійшли взаємної домовленості про продовження строку дії договору до 30.04.2017.
Згідно з п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, підрядник зобов'язується своїми силами та на свій ризик виконати, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступні роботи: технічне обслуговування та ремонт технологічного обладнання та трубопроводів «ЦЗФ «Павлоградська» (роботи) на філіалі «ЦЗФ «Павлоградська» (об'єкт) відповідно до умов цього договору.
У додатку № 1 до договору сторони визначили технічне завдання та встановили ціну договору - 459 313,56 грн. (додаток № 2 до договору).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач, на виконання умов договору, виконав підрядні роботи на загальну суму 459 313,56 грн., що підтверджується довідкою від 17.02.2017 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017, актом приймання виконаних будівельних робіт № 01 від 17.02.2017 за лютий 2017, відомістю ресурсів від 17.02.2017 до акту приймання виконаних будівельних робіт № 01 за лютий 2017. Також позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 15 від 17.02.2017 на загальну суму 459 313,56 грн.
Відповідно до п. 5.4. договору, оплата виконаних та прийнятих робіт здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на протязі 5 робочих днів з 30 календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) на підставі виставленого рахунку підрядником чи іншим, не забороненим чинним законодавством України шляхом.
Акт приймання виконаних будівельних робіт підписано 17.02.2017, а отже, відповідач був зобов'язаний сплатити вартість виконаних робіт не пізніше 24.03.2017.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором і не оплатив виконані роботи у належні строки. Внаслідок цього у Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" у розмірі 459 313,56 грн.
Позивачем, 10.12.2018 було направлено на адресу відповідача претензію № 2388 від 10.12.2018 про сплату суми основного боргу у розмірі 459 313,56 грн. та неустойки у розмірі 239 912,69 грн.
Зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді.
Щодо посилання відповідача у відзиві про те, що підрядником не дотримано умови договору щодо складання акту готовності об'єкту до експлуатації, слід зазначити таке.
Відповідно до п. 4.4. договору, по закінченню виконання робіт на об'єкті комісією, яка складається з уповноважених представників замовника та підрядника, здійснюється перевірка готовності об'єкта до експлуатації, за результатами якої оформлюється акт приймання-передачі виконаних робіт.
Тобто, з наведеного пункту договору вбачається, що підписання акту приймання-передачі виконаних робіт є завершальним етапом прийняття робіт.
Крім того, пунктом 5.4. договору встановлено відлік строку на оплату виконаних робіт саме з дня підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт.
За таких обставин, вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 687 549,86 грн. слід задовольнити.
Пунктом 8.8. договору встановлено, що, у разі порушення замовником строків оплати робіт він, за письмовою вимогою підрядника, сплачує підряднику пеню, яка діє на момент порушення зобов'язаннь, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 8.8. договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму боргу 459 313,56 грн. за загальний період з 24.03.2017 по 24.09.2017 у розмірі 59 521,93 грн.
Разом з тим, при здійсненні нарахування пені позивачем не було враховано положення ст. 253 Цивільного кодексу України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З урахуванням положень ст. 253 Цивільного кодексу України та п. 5.4. договору, відповідач є таким, що прострочив, з 25.03.2017.
За таких обставин, належним періодом нарахування пені є період з 25.03.2017 до 24.09.2017 включно. Розмір пені за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором за зазначений період складає 59 169,65 грн.
Разом з тим, відповідачем у відзиві заявлено про застосування спеціального строку позовної давності до вимог про стягнення пені.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 10.04.2019. А тому, до вимог позивача про стягнення з відповідача пені за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 25.03.2017 до 24.09.2017 включно у розмірі 59 169,65 грн. слід застосувати спеціальні строки позовної , оскільки позивач звернувся до суду з відповідною вимогою поза межами спеціального строку позовної давності.
За таких обставин, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 59 521,93 грн. - слід відмовити.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 28 427,07 грн. за період з 24.03.2017 по 15.04.2019 та інфляційну складову у розмірі 113 863,69 грн. за період з квітня 2017 по лютий 2019.
Перевіривши розрахунок, доданий до позову, суд встановив, що позивачем при здійсненні нарахування 3% річних не було враховано положення ст. 253 Цивільного кодексу України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З урахуванням положень ст. 253 Цивільного кодексу України та п. 5.4. договору, відповідач є таким, що прострочив, з 25.03.2017.
А отже, належним періодом нарахування 3% річних є період з 25.03.2017 по 15.04.2019.
За таких обставин, вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних слід задовольнити частково в розмірі 28 389,35 грн. за період з 25.03.2017 по 15.04.2019. У задоволенні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 37,72 грн. - слід відмовити.
Перевіривши розрахунок інфляційної складової, доданий до позову, суд встановив, що позивачем при здійсненні нарахувань не було враховано, що в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція. Також в розрахунку мало місце застосування помилкових значень індексу інфляції.
А отже, належним розрахунком інфляційної складової є: на суму 459 313,56 грн. за період з квітня 2017 по лютий 2019 - 100 352,83 грн.
За таких обставин, вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової слід задовольнити частково в розмірі 100 352,83 грн. У задоволенні вимоги про стягнення інфляційної складової у розмірі 37,72 грн. - слід відмовити.
Крім того, під час дослідження обставин справи та перевірки розрахунків позовних вимог судом встановлено, що позивачем невірно визначено ціну позову та зазначено 661 013 грн. замість дійсної - 661 126,25 грн. (459 313,56 + 59 521,93 + 28 427,07 + 113 863,69). Вказана помилка мала наслідком невірний розрахунок суми судового збору, який підлягає до сплати за подання даного позову. Відтак, позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 9 916,89 грн. Однак, платіжним дорученням № 756 від 16.04.2019 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 9 915,20 грн., тобто, не доплачено 1,69 грн.
За таких обставин, слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" в дохід Державного бюджету України суму недоплаченого судового збору у розмірі 1,69 грн.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме покладаються на відповідача у розмірі 8 820,83 грн.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76; код ЄДРПОУ: 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" (місцезнаходження: 84500, м. Артемівськ, вул. Кірова, 19; код ЄДРПОУ: 32688883) суму основної заборгованості у розмірі 459 313,56 грн., 3% річних у розмірі 28 389,35 грн., інфляційну складову у розмірі 100 352,83 грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 8 820,83 грн.
Відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 59 521,93 грн., 3% річних у розмірі 37,72 грн., суми інфляційної складової у розмірі 13 510,86 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" (місцезнаходження: 84500, м. Артемівськ, вул. Кірова, 19; код ЄДРПОУ: 32688883) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 3121526700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) суму недоплаченого судового збору у розмірі 1,69 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03.06.2019.
Суддя Ніколенко М.О.