24 лютого 2010 р. № 18/003-09
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Козир Т.П.,
суддів: Мамонтової О.М.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства “Скіф-Березань-2005” на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.09.2009р. у справі №18/003-09 за позовом Приватного підприємства “Скіф-Березань-2005” до Закритого акціонерного товариства “Агрофірма Березанська птахофабрика”, треті особи: Сільськогосподарське фермерське господарство “Надія”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Еко-Приз”, про витребування майна та зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства “Агрофірма Березанська птахофабрика” до Приватного підприємства “Скіф-Березань-2005” про визнання правочину про відступлення права вимоги незаконним,
за участю представників:
Позивача: Гаврилюк С.В., довіреність № 2 від 02.02.2010р.,
Відповідача: Зінченко В.А., довіреність № 326 від 14.08.2009р.,
Миколаєнко М.І., довіреність № 408 від 06.10.2009р.,
Треті особи: не з'явились.
Приватне підприємство “Скіф-Березань-2005” (далі -ПП “Скіф- Березань-2005”, Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Агрофірма Березанська птахофабрика” (далі -ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика”, Відповідач) про витребування майна з чужого незаконного володіння майна -8600 т. курячого посліду.
У свою чергу, ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика” подало до суду зустрічний позов до ПП “Скіф-Березань-2005” про визнання правочину № 1 про відступлення права вимоги від 20.06.2007р., незаконним.
Рішенням господарського суду Київської області від 13.05.2009р. первісний позов задоволено повністю: зобов'язано ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика” повернути ПП “Скіф-Березань-2005” 8600 т. курячого посліду та стягнуто судові витрати по справі. Також, цим же рішенням суду, у задоволенні зустрічного позову ПП “Скіф-Березань-2005”, відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.09.2009р. рішення господарського суду Київської області від 13.05.2009р., скасовано частково та викладено резолютивну частину рішення у новій редакції про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позовів, повністю.
У поданій касаційній скарзі ПП ”Скіф-Березань-2005”, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду у даній справі та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Відповідач, у своєму відзиві на касаційну скаргу, вважаючи доводи Позивача безпідставними, просив залишити таку без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції -без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Сільськогосподарське фермерське господарство “Надія” (далі -СФГ “Надія”, первісний кредитор) на підставі правочину № 1 про відступлення права вимоги від 20.06.2007р., відступило ПП “Скіф-Березань-2005” (новий кредитор) право вимоги у ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика” (боржник) майна -8600 т. курячого помету, який був переданий останньому для зберігання до 01.11.2003р., на підставі договору № 96 на зберігання від 19.05.2003р., укладеного між СФГ “Надія” та ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика”, а також, накладних, долучених до матеріалів справи.
Остання обставина, яка не заперечувалась під час судового розгляду даної справи і самим представником ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика”, підтверджується також виданою Відповідачем СФГ “Надія” відповідною довідкою.
Разом з тим, згідно доводів Позивача, після відступлення первісним кредитором йому, як новому кредитору та власнику майна -8600 т. курячого помету, права вимоги до боржника (Відповідача), останній відмовив у поверненні майна, що знаходиться на його зберіганні після закінчення такого строку, мотивуючи це відсутністю у нового кредитора відповідних на це правовстановлюючих документів.
В той же час, згідно доводів Відповідача, правочин про відступлення права вимоги від 20.06.2007р. є незаконним, оскільки не відповідає вимогам і умовам договору на зберігання від 19.05.2003р. та ст. 514 Цивільного кодексу України стосовно обсягу прав і умов, що існували на момент переходу цих прав, а саме, про те, що в зазначеному правочині передбачалось право вимоги не тільки 8600 т. курячого помету, але і його вартості за цінами, які складуться на день пред'явлення вимоги.
Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача за первісним позовом -про витребування майна з чужого незаконного володіння (8600 т. курячого посліду, який знаходиться на зберіганні у Відповідача) та зобов'язання повернути це майно, а за зустрічним позовом -про визнання правочину № 1 про відступлення права вимоги від 20.06.2007р., незаконним.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення первісного позову посилався на те, що оскільки за договором (правочин № 1 про відступлення права вимоги від 20.06.2007р.), укладеним між СФГ “Надія” та ПП “Скіф-Березань-2005”, останнє, як новий кредитор, отримав право вимоги від Відповідача, як боржника, майна -8600 т. курячого посліду, який знаходиться на зберіганні в останнього і повернення цього майна належним чином первісному кредитору, встановлено не було, як і не заперечується самим боржником, в той час, як останній не повертає майно, передане йому на зберігання, на підставі вимог ст.ст. 387, 391, 518 та 949 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), дійшов висновку про те, що вимоги ПП “Скіф-Березань-2005” за первісним позовом, підлягають задоволенню.
Щодо зустрічного позову, то суд першої інстанції, посилаючись на те, що викладені ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика” у зустрічному позові обставини, не можуть бути підставою для визнання правочину про відступлення права вимоги недійсним, дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.
Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову, разом з цим, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову, вказав на те, що предмет спору не відповідає правовим підставам, на яких ґрунтуються вимоги ПП “Скіф-Березань-2005” за первісним позовом, а саме -ст. 387 ЦК України, а тому, прийняв нове рішення про відмову в такому позові.
Проте, на думку колегії суддів, висновки суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні первісного позову, не відповідають в повній мірі обставинам справи, є і такими, що зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на наступне.
Як вказувалось вище, вимогами ПП “Скіф-Березань-2005” за первісним позовом, які обґрунтовані приписами ст. 387 ЦК України, є витребування майна з чужого незаконного володіння -8600 т. курячого посліду, який знаходиться на зберіганні у ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика” та зобов'язання повернути це майно. Доводи Позивача мотивовані укладенням правочину № 1 про відступлення права вимоги від 20.06.2007р., за яким, новим кредитором у зобов'язанні між первісним кредитором (СФГ “Надія”) та боржником (ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика”) став Позивач (ПП “Скіф-Березань-2005”), який, як новий власник майна, вимагає його повернення у боржника.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно змісту ст. 638 ЦК України та ст. 180 Господарського кодексу України (далі -ГК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
Згідно ч. 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
У свою чергу, відповідно до вимог ст. 948 ЦК України, поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.
При цьому, ч.ч. 1, 2 ст. 949 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
В даному випадку, як видно договору № 96 на зберігання від 19.05.2003р., укладеного між СФГ “Надія” та ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика”, останнє зобов'язалось зберігати майно -курячий помет і торфокрошку (компост) до 01.11.2003р.
Відповідно до приписів вказаних норм закону -ст. 938 та 949 ЦК України, після закінчення встановленого у договорі строку зберігання ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика” було зобов'язано повернути майно, що знаходилось у нього на зберіганні, СФГ “Надія”, однак, своїх зобов'язань не виконало.
Тому, перебування спірного майна у володінні ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика” після закінчення обумовленого в договорі строку, слід вважати неправомірним.
Крім цього, як зазначалось вище, відмовляючи Позивачу, як новому кредитору та власнику майна, у поверненні цього майна, що знаходиться на зберіганні у Відповідача, та його володінні, після закінчення такого строку, тобто -незаконно, останній мотивував це саме відсутністю у Позивача, відповідних правовстановлюючих документів на це майно.
В той же час, згідно приписів ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У зв'язку з цим, вимоги Позивача по первісному позову кореспондуються з вимогами вказаних норм закону, а тому, слід вважати обґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні первісного позову, не звернув належної уваги на вказані вище обставини справи та невірно застосувавши норми матеріального права, неправильно скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову.
В той же час, суд першої інстанції, встановивши вказані обставини справи та правильно застосувавши норми матеріального права, з дотриманням процесуальних норм, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову.
За таких обставин, постанову апеляційного господарського суду, висновки якої у даній справі не відповідають в повній мірі обставинам справи і були зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, необхідно скасувати, а рішення суду першої інстанції -залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства “Скіф-Березань-2005” задовольнити.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.09.2009р. скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 13.05.2009р. у справі № 18/003-09 залити без змін.
Головуючий - суддя Козир Т.П.
Судді Мамонтова О.М.
Малетич М.М.