Постанова від 24.02.2010 по справі 26/162/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 р. № 26/162/09

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Козир Т.П.,

суддів: Мамонтової О.М.,

Малетича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових сплавів” на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.11.2009р. у справі № 26/162/09 за позовом Публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових сплавів”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” про стягнення суми,

за участю представників:

Позивача: Нечай О.В., довіреність № 55 від 02.07.2009р.,

Іванова О.І., довіреність № 56 від 02.07.2009р.,

Відповідача 1: Горевий А.Д., довіреність б/н від 08.12.2009р.,

Відповідача 2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Перший український міжнародний банк” (далі -ПАТ “Перший український міжнародний банк”, Позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових сплавів” (далі -ТОВ “Запорізький завод кольорових сплавів”, Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (далі -ТОВ “Константа”, Відповідач 2) про стягнення з Відповідача 1 заборгованості за кредитним договором № 7.6-50 від 29.08.2008р. в сумі 4 309 855,49 грн.

Водночас, Позивач подав до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача 1 в розмірі заявлених позовних вимог -4 309 855,49 грн. та арешту його готової продукції і матеріалів, а також, заборони вчинення дій, в тому числі -і іншим особам, пов'язаних з відчуженням цього майна.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.10.2009р., залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.11.2009р., заяву ПАТ “Перший український міжнародний банк” про вжиття заходів до забезпечення позову, задоволено частково: накладено арешт на грошові суми, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ “Запорізький завод кольорових сплавів” у розмірі 4 309 855,49 грн. В іншій частині, заяву Позивача відхилено.

Відповідач, в поданій ним касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати прийняті у даній справі ухвалу та постанову про вжиття заходів до забезпечення позову.

У своєму відзиві на касаційну скаргу, Позивач посилався на безпідставність доводів Відповідача, а тому, просив суд касаційної інстанції залишити ухвалу та постанову судів у даній справі без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, та гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову, повинна навести доводи адекватності засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції вказував на те, що Відповідач 1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором від 29.08.2008р. і заборгованість за сумою нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом залишається непогашеною. Крім того, Відповідач 1 вивіз з банку значну частину своїх активів, яке, у свою чергу, ставить під сумнів повернення наданих кредитних коштів та приховує від Позивача інформацію про відкриття поточних, вкладних та інших рахунків, чим порушує умови кредитного договору.

У зв'язку з цим, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що ухвала суду першої інстанції, якою частково задоволено заяву Позивача та вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки Відповідача 1 у розмірі суми заборгованості, слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 1117 ГПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що є підставами для скасування або зміни судових рішень.

За таких обставин, судова колегія вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ “Запорізький завод кольорових сплавів” залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.11.2009р., якою було залишено без змін ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.10.2009р. у даній справі -без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових сплавів” залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.11.2009р. у справі № 26/162/09 -без змін.

Головуючий - суддя Козир Т.П.

Судді Мамонтова О.М.

Малетич М.М.

Попередній документ
8215896
Наступний документ
8215898
Інформація про рішення:
№ рішення: 8215897
№ справи: 26/162/09
Дата рішення: 24.02.2010
Дата публікації: 22.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію