24 лютого 2010 р. № 7/158
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Козир Т.П.,
суддів: Мамонтової О.М.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009р. у справі № 7/158 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” до Державного підприємства “Енергоринок” про стягнення суми,
за участю представників:
Позивача: Безмагоричних М.А., довіреність № 10/14059-226 від 31.12.2009р.,
Відповідача: Шевчук А.В., довіреність № 01/15-190Д від 21.12.2009р.
Відкрите акціонерне товариство “Дніпроенерго” (далі -ВАТ “Дніпроенерго”, Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства “Енергоринок” (далі -ДП “Енергоринок”, Відповідач) про стягнення 20 956 829,69 грн. заборгованості за продану у січні 2009 року електричну енергію за договором купівлі-продажу електричної енергії № 04/23-66ЕР від 30.08.1999р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2009р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009р., у задоволені позову ВАТ “Дніпроенерго” відмовлено повністю.
У поданій касаційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідач, у своєму відзиві на касаційну скаргу, вважаючи доводи Позивача безпідставними, просив залишити таку без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції -без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.08.1999р. між ВАТ “Дніпроенерго” та Державним підприємством “Укренерго” (правонаступник -ДП “Енергоринок”) було укладено договір № 69/01-ЕР купівлі-продажу електроенергії (далі -Договір), згідно умов якого (п. 1.1.) Позивач зобов'язався продавати Відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується прийняти та оплатити її на умовах Договору.
Умовами Договору сторони визнали свої зобов'язання згідно з Договором між членами оптового ринку електричної енергії (далі -ДЧОРЕ) України, чинними додатками до нього та зобов'язались керуватись його положеннями при виконанні укладеного між ними Договору.
Як визначено Договором, у разі виявлення неузгодженості між положеннями ДЧОРЕ України та цього Договору, перевагу мають положення ДЧОРЕ України.
В п. 2.3. Договору сторони встановили, що ціна на електроенергію, яку Позивач продає Відповідачу, визначаються згідно з Правилами ОРЕ та затверджується Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ), яка приймається сторонами до виконання та окремим доповненням до Договору не фіксується.
Також, в п. 4.2. Договору сторони погодили порядок розрахунків, а саме: платежі за фактично продану Позивачем електроенергію здійснюються кожного банківського дня з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Відповідачем відповідно до алгоритму ОРЕ, який затверджений НКРЕ.
При цьому, згідно п.п. 7.3 та 6.11.7 Інструкції про порядок використання коштів ОРЄ, яка відповідно до п. 4.2 Договору є додатком ДЧОРЕ, розмір платежу за електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання залежить від встановленого НКРЕ України на відповідний день алгоритму та наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання коштів, які надійшли в якості оплати від постачальників електричної енергії.
Додатковою угодою № 1019/01 від 25.03.2002р., яка згідно її п. 4, є невід'ємною частиною Договору, сторони погодили, зокрема, внести зміни в п. 4.1. Договору, виклавши його в новій редакції про те, що розрахунок за куплену Відповідачем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Позивача (для розрахунків за куплену електроенергію) та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (для розрахунків з податку на додану вартість), та, за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством. Платіж на поточний рахунок із спеціальним режимом використання є невід'ємною частиною розрахунку за куплену Відповідачем електроенергію.
Також, за додатковою угодою № 1019/01 від 25.03.2002р. (п. 5.) вона набирає чинності 02.04.2002р. та діє на термін дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.03.2002р. № 105-р.
Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 20 956 829,69 грн. заборгованості за продану у січні 2009 року електричну енергію за Договором купівлі-продажу електроенергії № 69/01-ЕР.
Суд апеляційної інстанції встановивши, що Позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження недотримання Відповідачем встановленого алгоритму використання коштів оптового ринку електричної енергії та порушення останнім прав Позивача на одержання коштів за продану у січні 2009 року електричну енергію, дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ВАТ “Дніпроенерго”, слід залишити без змін.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому, підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного суду, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009р. у справі № 7/158 -без змін.
Головуючий - суддя Козир Т.П.
Судді Мамонтова О.М.
Малетич М.М.