04 березня 2010 р. № 43/227
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,
суддів:Данилової Т.Б.,
Ходаківської І.П.,
розглянула
касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Позняки-жил-буд" (далі -ЗАТ "Позняки-жил-буд")
на постановуДонецького апеляційного господарського суду
від25.11.09
у справі№ 43/227
господарського судуДонецької області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Укрбудтехнології" (далі -ТОВ "НВФ Укрбудтехнології")
доЗАТ "Позняки-жил-буд" в особі Донецької філії ЗАТ "Позняки-жил-буд
простягнення 200 000,00 грн. заборгованості, 1 152 000,00 грн. неустойки, 335 190,00 грн. індексу інфляції та 25 882,11 грн. заборгованості по процентам,
та за зустрічним позовомЗАТ "Позняки-жил-буд" в особі Донецької філії ЗАТ "Позняки-жил-буд
доТОВ "НВФ Укрбудтехнології"
провизнання договору про організацію приєднання до електричних мереж удаваним правочином та застосування до нього правил договору будівельного підряду
В засіданні взяли участь представники:
- ТОВ "НВФ Укрбудтехнології": Бабаєвський І.В. (за дов. № 002 від 10.02.10);
- ЗАТ "Позняки-жил-буд": Бабич О.Д. (за дов. № 10 від 11.01.10).
Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку по суті, не заявлено.
За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.03.10 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Рішенням від 19.10.09 господарського суду Донецької області (суддя Зубченко І.В.) позовні вимоги ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" задоволено у повному обсязі.
З ЗАТ "Позняки-жил-буд" в особі Донецької філії на користь ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" стягнуто 200 000,00 грн. заборгованості за договором, 1 152 000,00 грн. неустойки, 335 190,00 грн. заборгованості по індексу інфляції, 26 819,13 грн. заборгованості по процентам, а також 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вказане рішення мотивовано тим, що сума заборгованості підтверджена матеріалами справи. Щодо вимог по зустрічному позову місцевий суд зазначив, що відповідно до умов договору ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" взяло на себе зобов'язання організувати будівництво та підключення електроустановок ЗАТ "Позняки-жил-буд" до електроенергії, а не побудувати для ЗАТ "Позняки-жил-буд" підстанцію, а тому доводи ЗАТ "Позняки-жил-буд" про те, що спірний договір є удаваним договором будівельного підряду, є помилковими.
Постановою від 25.11.09 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Запорощенка М.Д., суддів - Волкова Р.В., Старовойтової Г.Я.) апеляційну скаргу ЗАТ "Позняки-жил-буд" в особі Донецької філії задоволено частково.
Рішення від 19.10.09 господарського суду Донецької області змінено в частині нарахування державного мита, що підлягає стягненню з ЗАТ "Позняки-жил-буд" в особі Донецької філії, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Стягнути з ЗАТ "Позняки-жил-буд" в особі Донецької філії на користь ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" 200 000,00 грн. заборгованості за договором, 1 152 000,00 грн. неустойки, 335 190,00 грн. заборгованості по індексу інфляції, 26 819,13 грн. заборгованості по процентам, а також 17 140,09 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".
Зменшуючи суми судових витрат, що підлягають до стягнення, апеляційний суд врахував, що ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" звертаючись з позовом сплатило державне мито з первинно заявленої до стягнення суми, проте в процесі розгляду справи ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" зменшило суму позовних вимог. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що згідно приписів процесуального законодавства при зменшенні суми позовних вимог внесене державне мито поверненню не підлягає.
Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ЗАТ "Позняки-жил-буд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 25.11.09 Донецького апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні первісного позову ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" відмовити, а зустрічний позов у даній справі задовольнити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 8, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 3 ст. 203, ч. 2 ст. 235, ч. 3 ст. 538, ч. 1 ст. 638, ст.ст. 693, 875 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 174, ч.ч. 1, 2 ст. 180, ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 43, 38, 43, 55 Господарського процесуального кодексу України.
У своєму відзиві на касаційну скаргу ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" щодо доводів, викладених у скарзі, заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу ЗАТ "Позняки-жил-буд" залишити без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 21.01.08 між ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" (Виконавець) та ЗАТ "Позняки-жил-буд" в особі Донецької філії (Замовник) було укладено договір № 60 "Про організацію приєднання до електричних мереж" (далі -Договір), згідно умов якого Виконавець взяв на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з організації приєднання електроустановок Замовника, що розміщені в 25-ти поверховому житловому будинку, який будується у 18-му мікрорайоні Ворошиловського району м.Донецька, до електричних мереж, власником яких є ВАТ "Донецькобленерго", а Змовник -здійснити оплату послуг Виконавця відповідно до умов цього Договору.
Судами встановлено, що відповідно до п. 1.2 Договору Виконавець зобов'язується отримати від ВАТ "Донецькобленерго" технічні умови, де Замовнику гарантується електрична потужність, що споживається, в розмірі 900 кВт.
Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій взяли до уваги, що права та обов'язки сторін передбачені розділом 2 Договору. Так, зокрема, встановлено, що сторони погодили, що Виконавець взяв на себе зобов'язання:
- організувати будівництво енергооб'єктів (кабельних ліній 6,10 кВ (КЛ), розподільчого пункту (РП), сумісного з трансформаторною підстанцією (ТП) та інших енергооб'єктів відповідно до технічних умов, отриманих Виконавцем від ВАТ "Донецькобленерго";
- організувати підключення електроустановок Замовника по стороні 0,4 кВ в РУ-0,4 кВ РП сумісного з ТП, яке буде побудоване Виконавцем не пізніше 15.06.08;
- організувати закупівлю, монтаж та наладку обладнання, КЛ-6,10 кВ, приладів обліку електроенергії, інших необхідних матеріалів та нести персональну відповідальність за їхню якість та комплектність;
- організувати роботи по відведенню землі під будівництво РП, проектні роботи, приймання енергооб'єктів інспекціями Держенергонагляду, Державної інспекції охорони праці, Донецькими енергомережами.
Також, судами встановлено, що у п.п. 2.2.2, 2.2.3 сторони визначили, що Виконавець має право відмовити Замовнику в приєднанні до електричних мереж при несплаті або не повній оплаті Замовником послуг із приєднання згідно з п. 3 даного Договору, а також у випадку неукладення Замовником договору на постачання електроенергії з Донецькими електромережами.
При вирішенні спору по суті місцевий та апеляційний суди врахували, що згідно п.п. 2.4.1 Договору Замовник зобов'язується оплатити у відповідності до умов п. 3 даного Договору вартість наданих Виконавцем послуг, а за змістом п. 3.1 Договору вартість послуг Виконавця, передбачених п. 1.1 цього Договору, складає 1 800 000,00 грн. разом з ПДВ.
Попередні судові інстанції взяли до уваги, що у п. 3.2 Договору встановлено, що Замовник зобов'язується здійснити оплату послуг повністю відповідно до графіку: до 01.02.08 -300 000,00 грн.; до 01.03.08 - 500 000,00 грн.; до 01.04.08 -500 000,00 грн.; до 01.05.08 -500 000,00 грн.
Також, суди врахували, що у відповідності до п. 3.4 Договору Замовник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з оплати послуг Виконавця, з моменту списання грошових коштів з його розрахункового рахунку.
Разом з тим, на підставі наданих сторонами доказів у справі, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ЗАТ "Позняки-жил-буд" здійснювало оплату наданих послуг з порушенням строків, обумовлених умовами Договору, частинами: 15.02.08 -200 000,00 грн.; 22.02.08 - 100 000,00 грн.; 04.03.08 -200 000,00 грн.; 07.03.08-200 000,00 грн.; 11.03.08 -100 000,00 грн.; 09.04.08 -200 000,00 грн.; 11.02.09 -100 000,00 грн.; 26.02.09 -100 000,00 грн.; 03.04.09 -200 000,00 грн.; 10.07.09 -100 000,00 грн.; 27.07.09 -100 000,00 грн.
У зв'язку з зазначеним судами встановлено, що у ЗАТ "Позняки-жил-буд" утворилась заборгованість за Договором у розмірі 200 000,00 грн.
При цьому, попередні судові інстанції взяли до уваги, що у п.п. 4.1.1, 4.2.1 Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, вказаних в цьому Договорі, а саме: за порушення строків підключення електроустановок Замовника до електричних мереж згідно з умовами цього Договору Виконавець сплачує за кожен день існування таких обставин штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен місяць прострочення від вартості послуг, вказаної в п 3.1 цього Договору, за умови належного виконання Замовником своїх зобов'язань за Договором. За порушення умов оплати послуг Виконавця відповідно до р. 3 цього Договору Виконавець має право нарахувати Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен місяць прострочення, виходячи із суми заборгованості.
Водночас, суди врахували, що згідно п. 7.1 Договору дана угода набирає сили з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами, передбачених цим Договором зобов'язань.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує положення ст. 627 Цивільного кодексу України, яким встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також, за змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, колегія суддів бере до уваги, що загальні положення, що регулюють правовідносини за договором про надання послуг, визначено у гл. 63 Цивільного кодексу України, ст. 901 якої встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
При цьому, приписами ст. 903 цього Кодексу передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, колегія суддів бере до уваги, що матеріалами справи підтверджено, що ЗАТ "Позняки-жил-буд" здійснювало оплату не в повному обсязі, та з простроченням строків, передбачених Договором, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" в сумі 200 000,00 грн.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи, що факт наявності заборгованості ЗАТ "Позняки-жил-буд" перед ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" у розмірі 200 000,00 грн. є доведеним, а тому є підставним стягнення судами в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України заборгованості по індексу інфляції та відсоткам, у зв'язку з чим вбачається, що попередніми судовими інстанціями первісний позов було задоволено підставно.
Стосовно доводів скаржника про неправомірну відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як свідчить правовий аналіз касаційної скарги та оскаржених судових рішень, ЗАТ "Позняки-жил-буд" вважає, що Договір № 60 від 21.01.08 "Про організацію приєднання до електричних мереж" є удаваним правочином, до якого мають застосовуватись правила договору будівельного підряду.
Як зазначалось, попередніми судовими інстанціями встановлено, що предметом Договору є надання ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" послуг ЗАТ "Позняки-жил-буд" з організації підключення електроустановок ЗАТ "Позняки-жил-буд", розташованих в будинку, що споруджується, у 18-му мікрорайоні Ворошиловського району м.Донецька, до електричних мереж ВАТ "Донецькобленерго".
Так, встановлено, що у р. 2 Договору визначені обов'язки Виконавця (ТОВ "НВФ Укрбудтехнології"), згідно з якими він зобов'язаний:
- організувати будівництво енергооб'єктів (кабельних ліній 6,10 кВ (КЛ), розподільчого пункту (РП), сумісного з трансформаторною підстанцією (ТП) та інших енергооб'єктів відповідно до технічних умов, отриманих Виконавцем від ВАТ "Донецькобленерго";
- організувати підключення електроустановок Замовника по стороні 0,4 кВ в РУ-0,4 кВ РП сумісного з ТП, яке буде побудоване Виконавцем не пізніше 15.06.08;
- організувати закупівлю, монтаж та наладку обладнання, КЛ-6,10 кВ, приладів обліку електроенергії, інших необхідних матеріалів та нести персональну відповідальність за їхню якість та комплектність;
- організувати роботи по відведенню землі під будівництво РП, проектні роботи, приймання енергооб'єктів інспекціями Держенергонагляду, Державної інспекції охорони праці, Донецькими енергомережами.
Отже, ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" згідно умов Договору взяло на себе зобов'язання надати послугу з організації будівництва та організації підключення електроустановок ЗАТ "Позняки-жил-буд" до електроенергії.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Матеріали справи свідчать, що при укладанні спірного Договору сторони дійшли згоди стосовно предмету договору, прав та обов'язків сторін, порядку розрахунків (ціни та строків), відповідальності сторін, строку дії договору та ін.
Разом з тим, враховується, що ст. 318 Господарського кодексу України передбачено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
У ст. 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, -етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 14 "Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.05, предметом договору підряду є роботи, пов'язані з будівництвом об'єкта, обов'язок щодо виконання яких покладається на підрядника. Власником результату виконаних робіт (об'єкта будівництва) є замовник, якщо інше не передбачено договором.
У відповідності до п. 89 вказаних "Загальних умов" після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання, тобто замовник повинен прийняти об'єкт особисто.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, згідно п.п. 2.1.4 спірного Договору приймання енергооб'єктів передбачається інспекціями Держенергонагляду, Донецькими енергомережами.
З огляду на вказане вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій підставно зазначили про те, що відповідно до договору будівельного підряду підрядник повинен збудувати об'єкт для замовника. Замовник, в свою чергу, повинен: прийняти об'єкт особисто, оплатити роботи, в результаті чого замовник стає власником об'єкта закінченого будівництва.
Отже, як вбачається із змісту спірного Договору, Виконавець повинен був організувати будівництво та підключення електроустановок Замовника до електроенергії, а не побудувати для Замовника підстанцію.
Таким чином, ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" згідно умов спірного Договору надає послугу з організації приєднання, а не виступає будівельним підрядником. Крім того, як вірно зазначено попередніми судовими інстанціями, умови спірного договору не відповідають умовам договору будівельного підряду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що ст. 235 Цивільного кодексу України визначено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто повинно мати місце укладання двох правочинів: реального правочину, який укладається з метою створити певні юридичні наслідки; правочину, укладеного з метою лише приховати реальний правочин.
Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок попередніх судових інстанцій про те, що при укладенні договору про організацію приєднання до електричних мереж № 60 сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; зміст договору не суперечить нормам законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі.
Судами встановлено, що при укладенні та підписанні Договору сторони мали намір створити правові наслідки в тому вигляді, в якому вони були закріплені в умовах Договору, а саме: метою Договору було отримання ЗАТ "Позняки-жил-буд" електричної енергії, а ТОВ "НВФ Укрбудтехнології" повинен був організувати підключення цієї енергії, тобто був намір створити можливість підключення електроустановок ЗАТ "Позняки-жил-буд" до електричної енергії. Таким чином, сторони уклали та виконували той договір, який був укладений, а не той, який, на думку ЗАТ "Позняки-жил-буд", міг би бути укладеним.
Отже, є підставним висновок суду першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для визнання Договору удаваним та застосування до нього правил договору будівельного підряду.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені ЗАТ "Позняки-жил-буд" в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
З врахуванням того, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Позняки-жил-буд" № 1КАС від 08.12.09 залишити без задоволення.
Постанову від 25.11.09 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 43/227 господарського суду Донецької області залишити без змін.
Головуючий Є.Першиков
судді:Т.Данилова
І.Ходаківська