ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.06.2019Справа № 910/3112/19
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Мейкерс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мамадай Рітейл»
про стягнення 571 760,32 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрім Мейкерс» (надалі - ТОВ «Дрім Мейкерс») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мамадай Рітейл» (надалі - ТОВ «Мамадай Рітейл») про стягнення 591 760,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки №06/13-1ИФ від 10.06.2013, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 427 928,28 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 35 453,56 грн. та штрафу у розмірі 128 378,48 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
15.04.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій заявник зазначає про здійснення відповідачем оплати поставленого товару на загальну суму 20 000,00 грн., на підтвердження чого до заяви додано банківські виписки з рахунку позивача.
Суд приймає зменшення розміру позовних вимог оскільки відповідна заява подана позивачем з дотриманням вимог ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а відтак подальший розгляд справи буде здійснюватись в межах суми основного боргу у розмірі 407 928,28 грн., пені у розмірі 35 453,56 грн. та штрафу у розмірі 128 378,48 грн.
24.04.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 в задоволенні клопотання ТОВ «Мамадай Рітейл» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
26.04.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ТОВ «Мамадай Рітейл» заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на невірно розраховані пеню та штраф.
06.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка ухвалою суду від 30.05.2019 залишена без розгляду.
23.05.2019 через канцелярію суду від ТОВ «Мамадай Рітейл» надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з підстав того, що позивачем подана заява про збільшення позовних вимог і сума позовних вимог перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про те, що воно не підлягає задоволення оскільки заява позивача про збільшення розміру позовних вимог залишена судом без розгляду.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
10.06.2013 між ТОВ «Дрім Мейкерс» (постачальник) та ТОВ «Мамадай Рітейл» (покупець) був укладений договір поставки №06/13-1ИФ (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти товар відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.
Згідно з п. 1.2 Договору конкретні кількість, ціна (вартість), асортимент, номенклатура товару, його часткове співвідношення за видами, марками визначається видатковими накладними на кожну поставку.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що перехід права власності на товар відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної. Ризик випадкової втрати або пошкодження товару переходить до покупця в момент передачі товару.
Оплата партії товару здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування на банківський рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунка-фактури та/або накладної на протязі 7 (сім) календарних днів з моменту поставки товару. У випадку існування заборгованості постачальника за іншими договорами, укладеними між сторонами, сторони мають право припинити зобов'язання по договору заліком зустрічних вимог відповідно до вимог чинного законодавства та оформлюють цей залік угодою про залік зустрічних вимог, що стає невід'ємною частиною цього договору (п. 5.4 Договору).
На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 427 928,28 грн., що підтверджується видатковими накладними №15503 від 17.12.2018, №15504 від 17.12.2018, №15505 від 17.12.2018, №15506 від 17.12.2018, №15507 від 17.12.2018, №15508 від 17.12.2018 та №15509 від 17.12.2018, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Відповідачем частково оплачено поставлений товару на суму 20 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 407 928,28 грн.
Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи підтверджується (видаткові накладні №№15503, 15504, 15505, 15506, 15507, 15508 та 15509 від 17.12.2018) факт поставки позивачем відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 427 928,28 грн.
В свою чергу, відповідачем оплачено поставлений товар на суму 20 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.4 Договору заборгованість відповідача за поставлений товар становить 407 928,28 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 407 928,28 грн. за переданий на підставі Договору товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Дрім Мейкерс» про стягнення з ТОВ «Мамадай Рітейл» заборгованості у розмірі 407 928,28 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 35 453,56 грн. та штрафу у розмірі 128 378,48 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 24.12.2018 по 11.03.2019.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання п. 5.4 договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та проценти за користування чужими грошовими коштами а розрахунку 3% (три відсотка) річних, нарахованих на суму грошового зобов'язання за весь період такого користування. У разі, якщо затримка по оплаті товару становить більше 30 (тридцяти) календарних днів, покупець зобов'язаний додатково до пені за несвоєчасне виконання грошового та процентів за користування чужими грошовими коштами виплатити постачальнику штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.
Дослідивши розрахунок позивача, судом встановлено арифметично не вірне її нараховання, що призвело до необгрунтованого збільшення її розміру.
Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 32 499,09 грн. та штраф у розмірі 128 378,48 грн., нараховані за прострочення виконання грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Мамадай Рітейл» на користь ТОВ «Дрім Мейкерс» заборгованості у розмірі 407 928,28 грн., пені у розмірі 32 499,09 грн. та штраф у розмірі 128 378,48 грн. В задоволенні інших позовних вимог (пеня у розмірі 2 954,47 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Мейкерс» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мамадай Рітейл» (04050, м. Київ, вул. Вільгельма Котарбінського, будинок 15, квартира 47; ідентифікаційний код 38703456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Мейкерс» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 38, К. 12; ідентифікаційний код 37567185) заборгованість у розмірі 407 928 (чотириста сім тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 28 коп., пеню у розмірі 32 499 (тридцять дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 09 коп., штраф у розмірі 128 378 (сто двадцять вісім тисяч триста сімдесят вісім) грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 8 519 (вісім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 43 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий